Чому раніше на українських картинах жінок малювали босими, а чоловіків у взутті

Історикиня, адвокатка та етноблогерка Діана Чупрій пояснила, чому на старовинних українських картинах чоловіків найчастіше зображували у взутті, тоді як жінки нерідко залишалися босими. Читайте найцікавіші деталі у матеріалі від 24 Каналу.

Чому на старовинних українських картинах жінок часто малювали босими, а чоловіків у взутті?

На давніх українських картинах та світлинах можна помітити цікаву деталь: жінки дуже часто зображені босими, тоді як чоловіки у чоботах або іншому взутті. І справа тут була не лише у традиціях чи художньому задумі, а й у банальній економії, адже хороше взуття протягом століть залишалося дорогою річчю, яку могли дозволити собі далеко не всі родини.

Чому на картинах були зображені босі жінки / інстаграм tryzub_educate

Найдоступнішим взуттям на території України тривалий час були постоли або чаки – це просте взуття зі шкіри чи лика. Однак воно не відзначалося довговічністю, тому найбільш бажаними залишалися саме шкіряні чоботи. Через високу вартість до середини 20 століття багато селянських сімей не могли купити якісне взуття для всіх членів родини.

Насамперед взуттям забезпечували чоловіків, адже саме вони найчастіше їздили на ярмарки, ходили "по люди" або займалися справами поза домом. Жінки ж свої чоботи берегли максимально довго й одягали лише у виняткових випадках: на великі свята, весілля або похід до церкви.

У деяких регіонах України жінки навіть не взували чоботи дорогою до храму: несли їх у руках і взувалися лише перед самим входом, щоб не зношувати дороге взуття. Цікаво, що подекуди навіть поїздка на базар не вважалася достатньо важливою подією, аби витрачати "святкові" чоботи.

Українські картини / фото з мережі

Після відео історикині українці почали ділитися у коментарях спогадами своїх бабусь і прабабусь. Багато історій виявилися дуже емоційними та трагічними, адже для кількох поколінь українців взуття справді було розкішшю. Дехто згадував, що їхні рідні ходили босими не лише влітку, а навіть узимку, бо родина просто не могла дозволити собі чоботи для всіх дітей. Особливо користувачів вразила історія жінки, яка розповіла про свою прабабусю:

Моя прабабуся теж до останніх днів ходила боса, казала, що взуття їй усе вузьке і вона так звикла з дитинства. Розказувала, як навіть взимку ходили босі, бо не було грошей. Її батьки загинули під час Голодомору.

Частина коментарів стосувалася того, наскільки складно було дістати або виготовити хороше взуття:

Бабуся чоловіка з Миргороду розповідала, що взуття носили по черзі з іншими дітьми з родини. Навіть у школу ходили по черзі через це.

Інші користувачі згадували, що навіть у 1950-х роках ситуація у селах залишалася непростою:

Мені мама розповідала, що дітям у селі взуття "аби гратися" ніхто не давав. А це були п'ятдесяті роки.

Чому раніше люди часто ходили босоніж?

Як зазначають у CpSlipeers, перше взуття створювали переважно для захисту від спеки, холоду чи складної місцевості. У багатьох культурах ходіння босоніж не вважалося чимось дивним або принизливим – навпаки, іноді це мало навіть духовне значення.

Як виглядало перше взуття / фото Gregory Areshian

Чому босоніж ходили навіть у давніх цивілізаціях?

У Стародавньому Єгипті жерці заходили до храмів босоніж як символ чистоти та зв'язку з божественним. У Греції спортсмени ранніх Олімпійських ігор також змагалися без взуття, адже це вважалося проявом природної сили та гармонії з природою. У багатьох народів Африки, Південної Америки та Азії босі ноги були звичною частиною життя. Люди краще відчували землю, температуру та рельєф місцевості, а взуття часто сприймали як непотрібне.

Коли взуття стало ознакою багатства?

Ситуація почала змінюватися з розвитком ремесел і появою дорогого шкіряного взуття. Через складне ручне виробництво хороше взуття могли дозволити собі переважно заможні люди. Саме тому у мистецтві взуті персонажі часто символізували достаток, владу або високий соціальний статус.

Як змінилося ставлення до босих ніг з часом?

Після індустріалізації взуття стало значно доступнішим, а згодом перетворилося не лише на потребу, а й на модний елемент та спосіб підкреслити статус. У багатьох країнах босі ноги почали асоціюватися з бідністю або "нецивілізованістю". Втім, останніми роками інтерес до ходіння босоніж знову повертається. Люди дедалі частіше цікавляться природною ходою, мінімалістичним взуттям та впливом босих ніг на здоров'я та поставу.