Economist: вперше за майже три роки ініціатива у війні - на боці України

Парад на Червоній площі 9 травня вперше за два десятиліття пройшов без танків і важкої техніки. Російська влада визнала, що зосереджувати бронетехніку та ракетоносії в місцях формування колон надто ризиковано - вони стали б надто привабливою мішенню для українських дронів. Перед святом мобільний інтернет у Москві та Санкт-Петербурзі вимикали з міркувань безпеки, а системи ППО перекидали з віддалених регіонів країни.

Як передає "Хвиля", про парад без техніки та переломні зміни на фронті пише The Economist. Президент України Володимир Зеленський перед парадом видав указ, який "дозволяв" його провести, заявивши, що Червона площа атакована не буде. Це сталося невдовзі після того, як Україна та Росія погодилися на триденне припинення вогню за посередництва США, хоча вже до 10 травня обидві сторони звинувачували одна одну в його порушенні. Виступаючи після параду, Володимир Путін сказав, що війна "наближається до завершення".

Видання наголошує: символіка скороченого параду промовиста. День, який мав уособлювати військову міць путінської Росії, натомість оголив її вразливість і слабкість. На фронті ситуація схожа. Вперше за майже три роки ініціатива у війні, схоже, перейшла на бік України. Пройшовши важку зиму, коли російські дрони та ракети майже щоночі били по містах і енергетиці, Київ тепер змінює хід подій.

Очікуваний весняний наступ російської армії провалився. У квітні російські сили вперше з серпня 2024 року зазнали чистих територіальних втрат. Інститут вивчення війни (ISW) у Вашингтоні нещодавно перерахував чинники українських успіхів: контратаки на землі та удари середньої дальності, припинення нелегального використання росіянами терміналів Starlink в Україні, а також параноїдальне обмеження роботи Telegram самим Кремлем. За підрахунками Economist на основі мап ISW, за останні 30 днів Росія втратила контроль над 113 квадратними кілометрами.

"Загалом це відчувається як переломний момент у війні", - заявив виданню сер Лоуренс Фрідман, заслужений професор військових студій Королівського коледжу Лондона. "Якщо росіянам нема чим звітувати за зусилля, я не здивуюся, якщо в деяких місцях все почне розвалюватися". Втрати росіян сягають 35 тисяч солдатів на місяць - це більше, ніж Москва встигає мобілізувати на заміну. Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росія втратила вбитими та важко пораненими майже 1,4 мільйона людей.

Ще одна похмура новація: до минулого року співвідношення вбитих і поранених у російських лавах оцінювалося як 1:2 або 1:3 - погано за сучасними мірками, але близько до інших війн. У березні Зеленський заявив, що Росія втрачає майже двох убитих на одного пораненого. "Стоїцизм і фаталізм російських солдатів, мабуть, вичерпуються", - сказав Фрідман.

Зміна співвідношення пояснюється тим, що до 80 відсотків втрат тепер припадає на FPV-дрони. Споряджені вибухівкою, ці апарати полюють на солдатів і унеможливлюють спроби медичної евакуації, яка для росіян ніколи й не була пріоритетом. "Вони просто залишають своїх поранених на полі бою", - сказав виданню Сет Джонс, старший військовий аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Російські військові скаржаться, що нові українські автономні дрони нечутні аж до самого пікірування. Вони використовують штучний інтелект і керуються оптоволоконними кабелями, що робить їх невразливими до глушилок. Директор російського центру розробки та випробування дронів у Великому Новгороді Олексій Чадаєв 7 квітня визнав: за останні півроку Росія "втратила лідерство" в дронах і ледве доставляє підрозділи близько до лінії фронту. "У нас величезні проблеми з логістикою на останній милі. До 90 відсотків наших втрат [у дронових командах] зараз стаються саме там", - написав він. У Донецьку росіяни обмежили рух колон - одночасно дозволено рух лише двох вантажівок.

За оцінкою Фрідмана, "зона ураження" дронами шириною близько 20 кілометрів між лініями фронту тепер розтягується далеко вглиб російського тилу. Для росіян це болючіше, ніж для українців, бо саме вони намагаються наступати. Українцям набагато ефективніше вибивати інфраструктуру для наступу, ніж знищувати тих кількох солдатів, які тепер ведуть атаки.

Українські військові стикаються з тими ж проблемами в насиченій дронами "зоні смерті", однак значно цінують життя своїх солдатів і активніше застосовують безпілотні наземні платформи (UGV) для евакуації та підвезення припасів. Окрім того, на більшості ділянок ЗСУ не намагаються просуватися.

Глибше від лінії фронту Росія несе зростаючі втрати від українських дронів середньої дальності - від 50 до 300 кілометрів. Зеленський нещодавно стверджував, що закупівлі таких систем цього року вже вп'ятеро перевищили показники за весь 2025-й. Серед цілей - склади боєприпасів, склади дронів, командні пункти, пускові установки зенітних ракет, радари та точки накопичення техніки.

До цього додалися масштабніші та далекосяжніші удари вглиб Росії. У березні Україна вперше перевершила Росію за кількістю запущених далекобійних дронів. Економічні та військові цілі за майже 2000 кілометрів від українського кордону уражаються регулярно. Це ставить під удар 70 відсотків населення Росії. "Атаки завдали Росії психологічної шкоди", - сказав Джонс.

25 квітня під час удару по аеродрому "Шагол" глибоко на півдні Уралу були пошкоджені чотири найкращих бойових літаки РФ. На початку травня в Пермі загорілися нафтопереробний завод і нафтоперекачувальна станція. Удари по нафтовій інфраструктурі та експортних хабах стають дедалі частішими. У квітні через атаки на порти та НПЗ Росії довелося скоротити видобуток на 400 тисяч барелів на добу, повідомляє Reuters. 29 квітня Зеленський заявив, що внутрішні російські звіти показують: порти Новоросійська та Усть-Луги працюють відповідно на 38 та 43 відсотки нижче за потужність. Втім, загалом російський експорт нафти у квітні впав лише на 7 відсотків, а доходи від нього майже подвоїлися завдяки війні в Ірані.

Розмір Росії та цілорічна українська кампанія з ослаблення її ППО роблять захист навіть найцінніших об'єктів практично неможливим. "Вони не можуть відбити атаки дронів зональною обороною. А точкової оборони в багатьох потрібних місцях у них просто немає", - сказав Джонс. Україна тим часом розробила кілька типів дронів-перехоплювачів, які тепер збивають близько 95 відсотків російських "Шахедів". Росія натомість не поспішає випускати свої власні аналоги.

Головне питання тепер: чи означає сукупність невдач Кремля - на фронті та в економіці - що можливості Путіна в Україні скорочуються. Фрідман каже, що багато залежить від наступних місяців і від того, чи зможе Росія відповісти на українські успіхи в дронах. Іншою тривогою залишається те, чи не накопичує Росія сили для великого літнього наступу. "Реальність така, що їм важко на фронті, і мало що в них іде як треба", - сказав він. Джонс погоджується: "Складно уявити, як справи можуть покращитися для Росії. Якщо ви робите доповідь Путіну, картина досить похмура".