Качиньский теряет власть. Как бывшая партия власти Польши "ПиС" оказалась на грани раскола

Чи чекатиме найбільшу опозиційну партію Польщі розкол?.

Конфлікт всередині партії "Право і справедливість" ("ПіС") назрівав давно.

Протистояння вирує між групою Пшемислава Чарнека, обраного кандидатом від партії на посаду прем’єра (так звані "масляні"), та групою, що орієнтується на експрем’єра Матеуша Моравецького (неофіційна назва – "скаути").

На боці Чарнека – підтримка з боку лідера партії Ярослава Качинського.

Втім, навіть це не допомогло "масляним" отримати перемогу.

Очікуваного відсторонення Матеуша Моравецького від керівних посад у партії так і не сталося, що вже називають особистою поразкою Качинського.

"Ефект Чарнека" і "польська MAGA".

Після рішення керівництва "Права і справедливості" зробити ставку на Пшемислава Чарнека внутрішній баланс у партії почав швидко змінюватися.

Це спровокувало не лише приховане невдоволення, а й відкриті кроки з боку ключових гравців.

Відповіддю Матеуша Моравецького стало створення власної платформи впливу – асоціації "Розвиток Плюс" (Rozwój Plus), яка має стати основою для його політичного табору.

У відповідь прихильники Чарнека почали формувати альтернативні структури, що лише підсилює фракційний характер партії.

За оцінками польських експертів, так званий "ефект Чарнека" має стратегічну мету – повернути виборців, які відійшли до праворадикальних сил, зокрема до середовища Гжегожа Брауна.

Вибір Чарнека також розглядають як відповідь на посилення конкуренції у правому таборі та спробу перехопити ініціативу у більш радикальних політичних проєктів.

Насамперед йдеться про амбіції президента Кароля Навроцького, якому приписують намір формувати власну політичну базу у стилі "польської MAGA".

Проте така стратегія одночасно означає дистанціювання від більш поміркованого курсу часів уряду Моравецького.

А головне – потенційно відкриває шлях до перебудови виборчих списків.

Такі перспективи підштовхували експрем’єра до активних дій.

Потенційний конфлікт у "ПіС" вже має наслідки – партійні рейтинги "ПіС" не зростають, а медійний простір часто займає саме активність Моравецького.

Ба більше, за спостереженнями аналітиків, Чарнек наразі залишається радше фоновою фігурою, тоді як саме Моравецький задає темп внутрішньопартійній дискусії – зокрема, через поїздки регіонами та розбудову власних структур.

Схоже, колишній прем’єр добре оцінив свої позиції і намагається уникнути маргіналізації.

Водночас він не виходить із партії, щоб не бути звинуваченим у розколі правого табору.

"У партії буде дві легені".

Подальший розвиток подій показав, що внутрішній конфлікт переходить у більш відкриту фазу.

Показовим сигналом стала поведінка самого Моравецького: він фактично дистанціювався від керівних органів партії, уникаючи участі в засіданнях президії "ПіС".

Його опоненти всередині політсили відкрито критикують таку позицію.

Зокрема, віцепрезидент партії Міхал Вуйчик наголосив, що участь у роботі керівних органів – це не опція, а обов’язок для політиків такого рівня.

"Якщо хтось у нашій партії обіймає таку важливу посаду, він має брати участь у роботі органів, до яких його обрано.

Крапка", – заявив він.

Водночас союзники Моравецького пояснюють його відсутність внутрішньопартійною атмосферою.

За їхніми словами, колишній прем’єр став об’єктом скоординованих атак, а його повернення можливе лише за умови зміни балансу впливів.

Цей конфлікт збігається з подальшою інституціоналізацією фракцій усередині "ПіС".

Поряд із "Розвитком Плюс", до якого вже долучилися десятки парламентарів, формується альтернативна структура, пов’язана з оточенням Чарнека.

За інформацією медіа, нове об’єднання має консолідувати консервативне крило партії і стати противагою ініціативі Моравецького.

Фактично йдеться про ситуацію, коли формальна єдність дедалі більше приховує внутрішню конкуренцію.

Ярослав Качинський з усіх сил намагається втримати баланс.

Після переговорів із Моравецьким він заявив про компроміс і описав партію як таку, що "матиме два легені" – метафору співіснування двох центрів впливу.

Моравецький продовжив ігнорувати засідання ключових органів, що викликало публічне невдоволення Качинського.

Тож у партії почали звучати сигнали про можливі спроби витіснення колишнього прем’єра з керівних позицій, що фактично свідчить про бажання позбутися Моравецького.

Водночас сам Моравецький демонструє, що не збирається ані відходити від політики, ані залишати "ПіС".

Так, під час Форуму стратегічних регіонів у Богатині він заявив, що до виборів "щодня вестиме одну битву" проти уряду Дональда Туска, залишаючись активним політиком партії.

Колишній прем’єр також наголосив, що створене ним об’єднання "Розвиток Плюс" не є розлученням із партією "ПіС", а має стати платформою для підготовки нових економічних і соціальних ініціатив.

Така риторика свідчить, що Моравецький намагається позиціонувати себе не як внутрішньопартійного бунтівника, а як альтернативний центр програмного розвитку правого табору.

При цьому його активність дедалі частіше перетинається з порядком денним президента Кароля Навроцького.

Зокрема, Матеуш Моравецький підтримав ініціативу щодо референдуму про кліматичну політику ЄС та критику "Зеленого курсу", що додатково підсилює конкуренцію за електорат правого флангу.

"Качинський гасить пожежу, яку сам спричинив".

Додатковим індикатором кризи стали публічні оцінки з боку політиків, пов’язаних із правим табором.

Колишній керівник апарату президента Анджея Дуди Марчин Масталерек прямо заявив, що нинішня ситуація є наслідком рішень самого Ярослава Качинського.

На його думку, висунення Пшемислава Чарнека було політичною помилкою, яка спровокувала конфлікт із Матеушем Моравецьким.

Масталерек підкреслив, що для останнього це "складна ситуація", адже Чарнек вважався одним із найменш популярних міністрів у його уряді.

"Те, що сьогодні робить Качинський, – це гасіння пожежі, яку сам і спричинив", – зазначив він.

Масталерек не лише скептично оцінює шанси Чарнека як кандидата на прем’єра, а й натякає на існування всередині "ПіС" внутрішньої гри, спрямованої на витіснення Моравецького.

Чи дійде справа до розколу "ПіС"?.

Наразі найбільша опозиційна партія болісно обирає менше із зол.

З одного боку, відкритий розкол міг би послабити всю праву опозицію напередодні виборів.

З іншого – внутрішні розбіжності стають дедалі менш контрольованими.

Остаточне утвердження Чарнека може призвести до відтоку частини поміркованого електорату.

Натомість перемога Моравецького означатиме ослаблення позицій Качинського і одночасне посилення напруги всередині партії.

Варто уточнити: жоден із цих сценаріїв не видається позитивним для України.

Пшемислав Чарнек має заслужену репутацію одного з найбільш антиукраїнськи налаштованих політиків у "ПіС".

Натомість і від Матеуша Моравецького не варто чекати відверто проукраїнських кроків, що показав досвід його керівництва урядом.

Поки "ПіС" балансує між сценаріями розколу та вимушеного співіснування.

Проте зберігати єдність стає дедалі складніше – партія вже вступила у фазу внутрішньої боротьби за лідерство.

Автор: Станіслав Желіховський,.

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.