Німеччина хоче купити у США Tomahawk після конфлікту з Трампом - FT

Берлін намагається домовитися з Вашнгтоном про постачання ракет Tomahawk та систем Typhon після рішення Пентагону не розгортати американський ракетний батальйон у Німеччині

Німеччина активізувала переговори зі США щодо закупівлі крилатих ракет Tomahawk на тлі побоювань через нестачу засобів стримування Росії в Європі. Після рішення Пентагону не розміщувати американський батальйон далекобійної зброї на території ФРН у Берліні заговорили про необхідність терміново закрити прогалину в обороні. Ситуацію ускладнили напружені відносини між канцлером Фрідріхом Мерцом і президентом Дональдом Трампом після критики дій США в Ірані. 

Як повідомляє Financial Times, Берлін намагається переконати адміністрацію Трампа погодити продаж ракет Tomahawk разом із мобільними пусковими установками Typhon. За словами джерел видання, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус готує поїздку до Вашингтона, щоб повернутися до пропозиції про закупівлю далекобійних систем, поданої ще в липні минулого року. Водночас співрозмовники видання зазначають, що візит залежить від того, чи вдасться організувати зустріч із главою Пентагону Пітом Хегсетом.

"Головне - мати ударні можливості в Європі", - сказав один із урядових співрозмовників FT.

Інше джерело не виключило, що Німеччина готова заплатити більше, аби пришвидшити постачання. Зараз своїх поставок Tomahawk очікують Японія та Нідерланди.

"Може виникнути спокуса витратити гроші на вирішення проблеми", - зазначив співрозмовник видання.

Трамп передумав розміщувати ракети в Німеччині

Поштовхом до нових переговорів стало рішення Пентагону перекинути американський батальйон далекобійної стрільби, який мав бути розгорнутий у Німеччині в межах домовленостей НАТО, в інше місце. Це сталося після рішення Трампа вивести з Німеччини 5000 американських військових. Причиною називають різку критику Мерца щодо американських ударів по Ірану.

План розміщення ракет дальнього радіуса дії у Німеччині був погоджений ще за президентства Джо Байдена у відповідь на розміщення Росією комплексів "Іскандер" у Калінінградській області.

Наразі Європа не має власних наземних систем такого типу. Велика Британія використовує морські ракети Tomahawk із дальністю до 1600 км, а Франція має крилаті ракети власного виробництва з дальністю до 1000 км.

Дефіцит ракет

FT нагадує, що Трамп неодноразово ставив під сумнів свої зобов'язання перед НАТО, а війна в Ірані додатково виснажила американські запаси ракет. Попри це, уряд Німеччини розраховував, що розгортання американських сил усе ж відбудеться, особливо після збільшення витрат Берліна на оборону. Після приходу до влади Мерц пообіцяв спрямувати понад 750 млрд євро на модернізацію німецької армії та прискорити виконання оборонних цілей НАТО.

Професор міжнародної політики Університету Бундесверу Карло Масала заявив, що нинішня стратегія Берліна демонструє нестачу альтернатив.

"Це не спрацює", - сказав він.

За словами Масали, США поки не відповіли на німецький запит і навряд чи зроблять це швидко після витрат ракетних запасів під час операцій проти Ірану. Сам Мерц також визнав проблему із доступністю озброєння.

"Американцям зараз не вистачає для себе", - сказав канцлер.

Три установки та 400 ракет

У липні 2025 року Пісторіус офіційно повідомив про запит Німеччини на закупівлю установок Typhon виробництва Lockheed Martin. Ці системи можуть запускати різні типи далекобійної зброї, зокрема Tomahawk. У Бундесвері тоді заявляли, що таке озброєння суттєво посилить можливості Німеччини для нанесення точних ударів на великій відстані та стане елементом стримування Росії.

"Це чітко продемонструє потенційному агресору, що у разі нападу їхні власні командні пункти, військові аеродроми чи пускові майданчики для ракет далекої дальності не будуть захищені від удару у відповідь", - йшлося у заяві.

За даними Politico, Берлін розглядає закупівлю трьох пускових установок та 400 ракет Tomahawk Block VB. Речник Міноборони Німеччини у понеділок підтвердив, що плани щодо закупівлі систем залишаються чинними. Водночас він не уточнив, чи отримав Берлін офіційну відповідь від Вашингтона.