Нова армійська реформа: контракти на 10-14 місяців та до 400 тисяч за ризик

Наприкінці травня 2026 року Міністерство оборони та Генеральний штаб спільно з Офісом президента мають фіналізувати ключові аспекти армійської реформи, що перебуває на фінальній стадії розробки. Ця робота, яка триває вже деякий час, передбачає створення нової системи контрактів з чітко визначеними термінами служби.

Метою цих змін є не лише надання правових гарантій військовим, а й залучення нових кадрів через можливість обирати посади. Проєкт реформи прагне зробити армію привабливішою, забезпечивши справедливу оцінку внеску кожного бійця, що підкреслює відданість країни своїм захисникам.

Ключовою зміною стане впровадження трьох видів контрактів, що розраховані як для вже діючих військовослужбовців, так і для новобранців. Мобілізовані матимуть право на підписання контракту, який гарантуватиме демобілізацію та відстрочку від наступних призовів. Контрактники, у свою чергу, зможуть переукласти свої угоди з державою.

Хоча попередній період служби не включатиметься до нового контракту, він враховуватиметься при розрахунку тривалості індивідуальної відстрочки. Залишиться можливість не підписувати контракт. Однак, для тих, хто обере контрактну службу, запровадять чіткі терміни: 10 місяців для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців для новобранців, які претендують на бойові посади, та 2 роки для всіх інших позицій — від пілотів БпЛА до медійників. Військові зможуть самостійно обирати собі посади.

Значні зміни очікуються і в оплаті праці. Мінімальну зарплату для військових у тилу планується підвищити з 20 до 30 тисяч гривень, а зарплату командирів усіх рівнів орієнтовно подвоїти. Особливо мотивовано буде тих, хто підпише «бойові» контракти, для них запроваджується система винагород за ризик «10/20/40»:

Ця система передбачає 10 тисяч гривень на день за перебування на позиції, 20 тисяч гривень за ударно-пошукові дії та 40 тисяч гривень за активні наступальні дії. Завдяки цьому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, зможе отримувати від 250 до 400 тисяч гривень на місяць. Для запобігання зловживанням планується встановити максимальний граничний поріг виплат, а нарахування за системою «10/20/40» відбуватиметься на підставі наказів командирів військових частин. Усі ці нововведення найближчим часом мають бути врегульовані постановами Кабінету Міністрів.

Ці нововведення є частиною більшого плану реформування армії, який президент Володимир Зеленський анонсував 1 травня. Цей етап включає не лише збільшення зарплат, а й створення нової системи «бойових» контрактів та встановлення чітких термінів служби. Ці ініціативи мають на меті не тільки покращити умови для захисників, але й оптимізувати систему мобілізації, пропонуючи гнучкіші варіанти для кожного.

Хоча пропозиції щодо реформи ще не стали законопроєктами чи урядовими постановами, вони відображають актуальні напрацювання Міністерства оборони, Генерального штабу та Офісу президента. Як повідомляло видання Українську правду, зміни до проєктів вносяться практично щодня, тому деякі деталі можуть бути скориговані перед фіналізацією.

«Опція не підписувати контракт залишиться. Але в контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БпЛА до медійника. До того ж вони самі можуть обирати собі посади – і бойові, і тилові», — зазначив співрозмовник у військовому керівництві держави.

«10 тисяч на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тисяч на місяць», — додав співрозмовник, залучений до розробки армійської реформи.

Така комплексна реформа, що поєднує зрозумілі терміни служби та значне підвищення винагороди за ризик, може стати вирішальним кроком у підвищенні мотивації та ефективності військових. Ці зміни покликані не лише забезпечити справедливу оплату праці, але й надати реальні гарантії захисникам, що є ключовим фактором для зміцнення обороноздатності країни.