Обмін 1000 на 1000: хто з полонених потрапляє в списки та навіщо потрібні «гарантії Трампа»

Україна готується до чергового, великомасштабного, обміну військовополоненими: 1000 на 1000. Це було умовою триденного перемир’я, на яке обидві сторони погодились за посередництва американців. Україна вже подала в Росію списки на звільнення, переговори тривають. Як відбувається обмін, хто його координує - у питаннях і відповідях Коротко про.

1. Що таке «під гарантії Трампа»?

У вечірньому відеозверненні 10 травня Володимир Зеленський заявив, що «обмін полонених – тисячу на тисячу – готується й має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці». У ЗМІ також пишуть, що проведення обміну гарантував Дональд Трамп, який особисто вів розмову з Путіним.

- Обміни військовополоненими відбуваються з вересня 2022 року, - нагадує політолог Володимир Фесенко. - Були певні паузи, але загалом це досить регулярний процес. У перші роки повномасштабного вторгнення США не брали участі у таких переговорах. У ролі посередників виступали Туреччина, країни Близького Сходу. Зараз компромісний варіант запропонував Трамп. Припинення вогню на 9 травня - це жест Києва в бік Москви, в бік України від Росії - повернення військовополонених. Що обіцянки будуть дотримані, гарантіями є слово Трампа, його авторитет. Інших гарантій, коли йдеться про політичні домовленості, не може бути.

2. Хто координує обмін з боку України?

У березні 2022 року був створений Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Через два роки, у березні 2024-го, Кабінет міністрів розширив його функції для роботи з родичами цивільних українців, яких росіяни незаконно позбавили свободи, а також з рідними осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій.

Зараз Координаційний штаб включає в себе представників ГУР МО України, СБУ, Офісу уповноваженого з прав людини, кількох міністерств та відомств. «За два роки команда Коордштабу розробила унікальну інформаційну систему, «Дорожню карту», Особистий кабінет для родин військовослужбовців. Ці інструменти дозволяють зручно та швидко отримувати та обробляти інформацію, необхідну для пошуку зниклих та тих, хто потрапив у полон», - йдеться на сайті організації. Тут можна знайти телефони «гарячих ліній» та адреси представництв у різних містах України.

Крім збору інформації та організації обмінів, штаб займається реінтеграційним та постізоляційним супроводом звільнених полонених, їх фізичною та психологічною реабілітацією, допомогою сім’ям.

3. Як складаються списки на обмін?

Відомості про підтверджених полонених та тих, хто вважається зниклими безвісти, акумулюються і постійно оновлюються в інформаційній системі Координаційного штабу. Інформація надходить з різних джерел - це і звернення родин, і розвіддані, проведення опитування серед звільнених, вивчення відкритих джерел, в тому числі ворожих каналів, у телеграм тощо.

У списки на обмін в першу чергу включаються захисники та захисниці, які перебувають у полоні найдовше - за таким принципом формувався нинішній перелік «1000 на 1000». Пріоритетність також мають важкопоранені, жінки, особи, які потребують термінової медичної допомоги. Самі ж списки суворо засекречені з міркувань безпеки і не завжди виконуються другою стороною.

- Це традиційна історія. Україна подає одні списки, а росіяни починають їх коригувати за своїми міркуваннями. Це суто технічна процедура, але вона може затягти обмін, - зауважує Володимир Фесенко.

Найчастіше росіяни відмовляють віддавати бійців «Азову», морпіхів, іноземних добровольців, зокрема білорусів, які воювали на боці ЗСУ, незаконно засуджених українських військових.

4. Чи підлягають обміну цивільні полонені?

Міжнародне гуманітарне право не передбачає обмінів для цивільних, оскільки такі особи апріорі не можуть бути полоненими, їх перебування в неволі однозначно порушує Женевську конвенцію. Однак Росія тримає в заручниках багатьох волонтерів і людей, які були викрадені або затримані на блокпостах.

Тому цивільні, інформація про яких є в базі Координаційного штабу або які вважаються безвісти зниклими в зоні бойових дій, також включаються в списки на обмін. Для прикладу: 11 квітня 2026 року разом зі 175 військовослужбовцями були звільнені 7 цивільних осіб.

5. Чи можна дізнатися про точну дату, час та місце обміну?

Така інформація зазвичай засекречена. У публічному просторі новини про повернення військовополонених з’являються після того, як автобуси із захисниками та захисницями переїжджають з нейтральної полоси на безпечну ділянку української землі.

Родичі полонених отримують інформацію про звільнення від них самих - в Україні їм дають телефони, а також по офіційних каналах - дзвінках з Координаційного штабу, сповіщеннях у застосунку «Дія». Також інформацію можна отримати, зателефонувавши у Національне інформаційне бюро: 16-48 або +38 (044) 287-81-65.

6. Куди привозять звільнених?

Після успішного завершення обміну українців доправляють до спеціально визначених центрів реінтеграції. Це комплекс, де військові проходять первинний медичний огляд, отримують психологічну допомогу, відновлюють документи, оформлюють виплати. А також проходять перевірку по лінії СБУ, адже серед визволених можуть бути завербовані чи «підсаджені» особи. Таких центрів в Україні 80 у різних регіонах, зокрема, один обладнаний у столичній лікарні «Феофанія», яка часто згадується у зв’язку з обмінами.

Подальше залежить від стану здоров’я військового - його направляють або на лікування в шпиталь, або на реабілітаційні заходи. На цьому етапі полонених можуть відвідувати родичі. Додому воїни потрапляють, коли дозволяють лікарі.

7. Чи мають колишні полонені право на відстрочку від мобілізації?

Так. Після звільнення захисникам надається 90-денна відпустка, протягом якої вони мають вирішити: звільнитися із ЗСУ чи повернутися до своїх частин. У випадку звільнення за бажанням надається відстрочка, яка буде автоматично продовжуватися кожні 90 днів. Щоб оформити таку відстрочку, достатньо один раз подати документи до ЦНАП.

Право на відстрочку з автоматичним продовженням поширюється і на цивільних полонених.

8. Яка фінансова підтримка?

Під час перебування у полоні за військовим повністю зберігається грошове забезпечення, яке він отримував за останнім місцем служби, а також додаткова винагорода в розмірі до 100 000 грн пропорційно участі у бойових діях. До лютого 2025 року ці кошти перераховувалися рідним бійців, з лютого - 50% грошей зберігається на рахунку полоненого до його звільнення. Також учасники обміну мають право на:

• одноразову виплату 100 000 грн,
• виплату у розмірі 100 000 грн за кожен рік перебування у полоні,
• додаткові виплати за час перебування на стаціонарному лікуванні чи реабілітації,
• одноразову грошову допомогу в разі встановлення інвалідності або втрати працездатності.

9. Якщо обмін відбудеться, про що це свідчитиме?

Формула "1000 на 1000" звучить не вперше. У такому форматі в травні 2025 року після переговорів у Туреччині вже були досягнуті домовленості. Полонених повертали у три етапи протягом 23 - 25 травня. Однак процедура була трохи іншою: Росія сама складала списки тих, кого готова була віддати, так вчинила й Україна. Сьогодні Кремль, принаймні формально, погодився на списки, складені українською стороною. У соцмережах роблять обережні припущення, що це може бути маленьким кроком у просування до завершення військових дій.

- Я не поспішав би з райдужними очікуваннями. Але політичний позитив однозначно є. Ми побачили, що Путін готовий іти на певні поступки, і Трамп залишається у грі. Для Путіна це вагомий чинник домовленостей, це спростовує чутки, що американці виходять з переговорів, - коментує Володимир Фесенко. - Отже, американці можуть впливати на подальший переговорний процес. Були б тільки воля і бажання.

Однак політолог зазначає, що ознак готовності Росії домовлятися про стале припинення вогню поки немає.