Politico: Київ просить Європу домовитися з Путіним про "аеропортне перемир'я"

Україна хоче, щоб Європа допомогла оживити загальмовані мирні зусилля з Росією через вузький перший крок - взаємну відмову від ударів по аеропортах обох сторін. Ідею озвучив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в кулуарах зустрічі глав МЗС ЄС у Брюсселі.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Politico.

"Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи у наших мирних зусиллях", - сказав Сибіга виданню. - "Можливо, ми спробували б досягти так званого аеропортного перемир'я".

За його словами, у Володимира Путіна може бути стимул сісти за стіл саме з такою угодою. Великі російські хаби - зокрема московське Шереметьєво та петербурзьке "Пулково" - стають дедалі вразливішими для українських далекобійних ударів. Сибіга наголосив, що президент України Володимир Зеленський уже обговорював цю ідею з деякими європейськими лідерами.

"Можливо, наші європейські союзники, створивши платформу або навіть ad hoc групу, ми могли б це обговорити", - додав міністр. Київ при цьому не просить Європу замінити Вашингтон: будь-які європейські зусилля мають підсилювати дипломатію під проводом США, а не створювати конкуруючі треки.

"Це має бути додатковий трек - не замість, не альтернатива", - підкреслив Сибіга й закликав Європу говорити "одним голосом". Інтерв'ю на короткий час перервав дзвінок Зеленського.

Пропозиція звучить у момент, коли низка європейських лідерів дедалі активніше доводить: континенту потрібна пряміша роль у дипломатії навколо України. Президент Франції Емманюель Макрон не виключав можливості прямих переговорів із Путіним, а глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль на вихідних заявив Welt am Sonntag, що Європа має сидіти за столом переговорів. Прем'єр Албанії Еді Рама минулого місяця назвав відмову спілкуватися з російським керівництвом "стратегічною помилкою".

Верховні чиновники ЄС поки що обережні - вони наполягають, що Путін не показав серйозного наміру згортати війну. Утім, голова європейської дипломатії Кая Каллас у понеділок відкрила двері для дискусії про роль Європи, повідомивши, що міністри закордонних справ повернуться до цього питання на засіданні наприкінці місяця.

Раніше того ж дня Каллас відкинула пропозицію Путіна щодо того, що екс-канцлер ФРН Герхард Шредер - багаторічний працівник російських державних компаній - міг би стати посередником від імені Європи. Сибіга у відповідь пожартував: Путін із таким же успіхом міг би висунути на цю роль голлівудську зірку бойовиків Стівена Сігала або французького актора Жерара Депардьє - відомих симпатиків путінської Росії.

За інформацією європейського чиновника, обізнаного з обговореннями, Сибіга підняв тему аеропортного перемир'я з міністрами ЄС за зачиненими дверима. Реакція була стриманою: спершу треба визначитися, чого Європа хоче від прямого контакту з Москвою. ЄС "не може йти всліпу", сказав співрозмовник Politico на умовах анонімності.

Брюссельські переговори в понеділок також включали засідання високого рівня про повернення українських дітей, викрадених Росією, у якому взяли участь Сибіга, Каллас і глава МЗС Канади Аніта Ананд. На сьогодні в Україну повернули близько 2 100 дітей, ще приблизно 20 тисяч лишаються зниклими.

"Я мати чотирьох дітей, і сьогодні день після Дня матері у Північній Америці", - сказала Ананд Politico перед зустріччю. - "У нас іще багато роботи, щоб повернути дітей до їхніх матерів, родин і країни. Для Канади це абсолютний пріоритет". Каллас оголосила санкції проти понад двох десятків осіб, причетних до викрадень українських дітей.

Канадська міністерка зазначила, що однодумцям треба заповнити порожнечі, які лишають за собою великі держави. "У світі, де гегемони звільняють простір - чи то в глобальній економіці, чи в обороні й безпеці - середні держави на кшталт Канади мають зробити крок уперед і заповнити це місце", - сказала вона.

Сибіга описав ініціативу з дітьми як частину ширшого дипломатичного імпульсу на користь України. Серед сигналів того, що Київ має дедалі більший важіль у можливих переговорах із Путіним, міністр назвав 90-мільярдний кредит від ЄС, стабілізацію вздовж лінії фронту та нові оборонні угоди з країнами Перської затоки.

Центральним елементом цього важеля залишається заявка України на вступ до Євросоюзу. Сибіга підкреслив, що членство в ЄС - частина "гарантій безпеки", яких Києву потрібно домогтися перед підписанням будь-якої мирної угоди. Фокус Києва - на "угоді про членство", яку планують підписати у 2027 році, а не на менших форматах на кшталт "асоційованого членства", про яке нещодавно говорили в Німеччині.