Реформа мобілізації в Україні: що змінять у ТЦК, контрактах і зарплатах військових

В Україні готують велику реформу мобілізації, щоб замінити примусовий призов на добровільний рекрутинг за чіткими контрактами. Влада планує не просто перейменувати ТЦК, а повністю змінити зарплати військових, терміни їхньої служби та правила бронювання для цивільних.

ТСН.uaрозповідає про головні зміни у мобілізації.

Пропозиції по контрактах

Головнокомандувач ЗСУОлександр Сирськийповідомив, що армія почала переходити на контрактну службу, щоб згодом відмовитися від нинішньої моделі мобілізації. Він зазначив, що зараз головний акцент роблять на розвитку рекрутингу та його поєднанні з мобілізацією.

За даними джерел Української правди, питання термінів служби залишається головною точкою розбіжностей між цивільною владою та Генштабом.

«Консенсусу по термінах служби немає. Генштаб проти. Позиція військового керівництва зводиться до того, що в разі масштабної демобілізації значно зменшиться комплектація війська», — заявило джерело з Офісу президента для УП.

Попри анонси Володимира Зеленського, військові та урядовці досі шукають компромісну модель. Основою реформи має стати контрактна система. Бійцям (і новачкам, і ветеранам) запропонують договори з фіксованими термінами.

Зазначається, що ті, хто підпише такий контракт, отримають право на демобілізацію та індивідуальну відстрочку від наступного призову. Попередній досвід у термін нового контракту не ввійде, проте вплине на тривалість майбутнього відпочинку. Підписання контракту буде добровільним, але воно дасть чіткість.

«Опція не підписувати контракт залишиться. Але в контрактників з’являться чіткі терміни служби: 10 місяців — для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців — для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад — від пілота БПЛА до медійника. До того ж вони самі можуть обирати собі посади — і бойові, і тилові», — зазначають джерела УП.

Посол України у Великій Британії Валерій Залужний представив бачення «розумної» мобілізації, що базується на науці та технологіях. Він виокремив три сценарії, які дозволять країні вистояти у довгій війні, назвавши при цьому обіцянки швидкої демобілізації «небезпечним популізмом».

Перший тип — професійна опора та приватний сектор. Ця модель мінімізує вплив війни на побут більшості громадян. Основний акцент робиться на фінансову мотивацію добровольців та залучення приватних військових компаній. Також пропонується передати приватному сектору підготовку кадрів, зокрема офіцерів.

Другий тип — національна готовність за прикладом Ізраїлю. Це загальна мобілізація з чіткими термінами та високими вимогами до інтелекту бійців. Залужний підкреслив, що за такої моделі відбиратимуть розумних бійців, а сам процес призову буде максимально відкритим і зрозумілим. Система базуватиметься на регулярних ротаціях та оновленні армії, де головну ставку робитимуть на залучення молодих і кваліфікованих кадрів.

Третій тип — перехідний формат. Як тимчасовий захід, дипломат пропонує поєднати покращення поточної системи з відкритим діалогом із молоддю. Залужний пояснив, що цей підхід передбачає залучення приватних фірм до виконання певних завдань, а також модернізацію поточної моделі через пряму комунікацію з громадянами щодо тривалості навчання та перебування у війську.

Демобілізація — як це працюватиме

Цього року в Збройних Силах планують запустити процес поступового звільнення зі служби тих, хто був мобілізований раніше. Як заявив президент Володимир Зеленський,головна ідея полягає в тому, щоб залучати більше людей на контрактну основу.

Це дозволить встановити чіткі терміни служби та дати можливість бійцям повернутися додому за зрозумілим графіком. Також президент наголосив, що в армії змінять саму систему управління кадрами та підхід до формування підрозділів.

Зарплати для військових: що зміниться

Президент Володимир Зеленський анонсував запуск масштабної реформи грошового забезпечення військових. За його словами, у травні погодять останні деталі, а вже у червні з’являться перші результати щодо підвищення виплат для солдатів, сержантів та офіцерів.

В основі нових виплат лежатиме «принцип справедливості». Держава планує суттєво збільшити доходи тим, хто має реальний бойовий досвід, виконує завдання на передовій або демонструє високу ефективність у командуванні. Мінімальна зарплата в тилу зросте до 30 тисяч гривень, тоді як на бойових позиціях суми будуть у рази вищими.

Особливий акцент реформи зроблено на підтримці піхоти. Президент доручив запровадити для піхотинців спеціальні контракти, за якими виплати становитимуть від 250 до 400 тисяч гривень. Остаточна сума залежатиме від складності та результативності виконання бойових завдань на лінії фронту.

Джерела УП теж підтвердили, що зарплату для тих, хто служить у тилу, хочуть підняти з 20 до 30 тисяч гривень, а оклади командирів різних ланок мають зрости орієнтовно вдвічі. Найбільші фінансові преференції отримають бійці, які погодяться на спеціальні «бойові» контракти. Для них планують запровадити диференційовану систему виплат за ризик за формулою «10/20/40».

«10 тисяч на день за перебування на позиції. 20 — за ударно-пошукові дії (повернення втрачених позицій, зачистка). 40 — за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 — 400 тисяч на місяць», — зазначають джерела.

Держава також встановить ліміт на максимальну суму виплат, щоб запобігти махінаціям. Гроші нараховуватимуть за наказами командирів лише після підтвердження, що боєць справді виконував бойові завдання.

Реформа ТЦК — основні зміни

В Україні плануютьреформувати ТЦК, розділивши соціальні функції та призов за різними установами, які можуть отримати назву «офіси комплектування».

За інформацією джерел УП, з початку повномасштабної війни до омбудсмена Дмитра Лубінця надійшло майже 12 тисяч скарг на порушення прав під час мобілізації, причому більшість звернень зафіксована за останні два роки. Щоб покласти край практиці силового затримання людей, президент на початку 2026 року доручив міністру оборони Михайлу Федорову реформувати систему ТЦК.

Для цього навіть у Верховній Раді зареєструвализаконопроєкт №15176, який має дещо змінити правила роботи військовослужбовців ТЦК та СП.

Команда Міноборони пропонує перетворити ТЦК на «Офіси резерву+», розділивши їхні функції на два окремі напрямки. Офіси комплектування зосередяться виключно на обліку, рекрутингу та відборі кандидатів. Для цього створять спеціальні хаби та точки рекрутингу в громадських місцях, де в одному просторі можна буде пройти ВЛК, професійні тести та оформити документи на службу.

Весь соціальний блок планують передати «Офісам супроводу». Вони займатимуться виплатами пораненим, допомогою сім’ям загиблих та іншими гуманітарними питаннями, які раніше часто ігнорувалися через завантаженість військкоматів мобілізаційними завданнями. Більшість цих сервісів планують цифровізувати, щоб зробити отримання довідок та виплат максимально простим.

Повідомлється, що попри переваги такого розподілу навантаження, реформа має складні виклики: вона потребує значних коштів, нових приміщень та збільшення штату. Крім того, досі немає згоди щодо того, хто має доставляти військовозобов’язаних до хабів. Хоча Міноборони пропонує передати цю функцію виключно поліції, правоохоронці наразі виступають проти, через що дискусія зайшла у глухий кут.

За словами капітана ЗСУ Данила Яковлева, нинішня система мобілізації в Україні працює неефективно, що регулярно призводить до скандалів і викриття корупції в ТЦК. Він зазначив, що для виправлення ситуації необхідно провести масштабний аудит усіх керівників військкоматів та їхніх заступників. На його думку, обов’язковою частиною такої перевірки має стати детектор брехні, а антикорупційним органам варто надати ширші повноваження для контролю за процесом.

Військовослужбовець підкреслив, що сьогодні мобілізація часто тримається на тих, хто не має фінансової можливості «відкупитися». Це негативно впливає на фізичний та моральний стан поповнення, адже до підрозділів потрапляють переважно люди, яких просто вдалося затримати. Яковлев переконаний: якби набір став систематичним і чесним, армія отримала б зовсім інший рівень мотивації та ресурсів.

Обмеження ухилянтам — що пропонують

Як розповів нардеп Олександр Федієнко, у профільному комітеті Верховної Ради розглядають ідею обмеження банківських послуг для тих, хто уникає мобілізації.

За його словами, керівники ТЦК часто не можуть знайти військовозобов’язаних, які змінили місце проживання або переховуються. Через це виникла потреба в законах, які допоможуть швидше виявляти ухилянтів.

Депутат запропонував застосовувати до таких осіб механізм, подібний до стягнення боргів. Він вважає, що якщо людина має «заборгованість» перед ТЦК, державні служби повинні діяти так само рішуче, як і у випадках із банківськими боргами. Зокрема через обмеження доступу до карток. За його словами, у профільному комітеті Ради є підтримка таких змін, але вони ще не виписані на законодавчому рівні.

Зміни у бронюванні — на що очікувати

Народний депутат Сергій Нагорняк в ефірі «Ранок.LIVE» анонсував масштабний перегляд правил бронювання в усіх галузях економіки. Він пояснив, що якщо раніше пріоритетом було збереження кадрів у тилу, то зараз головним запитом є поповнення армії людським ресурсом.

Зміни можуть торкнутися навіть стратегічних сфер, зокрема енергетики. За словами депутата, розглядається варіант часткового скасування броні для працівників певних підприємств. Нагорняк підкреслив, що кваліфіковані спеціалісти без обмежень по здоров’ю зараз розглядаються державою як важливий ресурс для фронту.

Окрім цього, в Україні готується повний аудит системи бронювання та відстрочок. Нардеп Юрій Здебський наголосив на необхідності перевірити не лише підприємства, а й студентів, оскільки часто навчання у віці 40–50 років використовується як спосіб уникнути служби. За його словами, реформа має відсіяти «липові» броні, залишивши захист лише для тих, хто дійсно забезпечує роботу критичної інфраструктури та агросектору.

Для контролю за процесом пропонується створити спеціальний орган, який відстежуватиме правомірність отримання відстрочок. Головна мета — встановити чіткі правила, щоб під бронь не потрапляли ті, хто просто намагається сховатися від фронту, адже армія має гостру потребу в людях.

Підтримав ідею перевірок і депутат Олександр Федієнко. Він закликав провести детальний аудит заброньованих працівників, звернувши особливу увагу на юридичні особи в Донецькій та Луганській областях. Нардеп вважає за необхідне з’ясувати реальну роль цих працівників та доцільність такої кількості спецдозволів у цих регіонах.

Також нардепСергій Нагорнякпропонує анулювати куплені довідки про інвалідність та дозволити чоловікам офіційно оплачувати відстрочку, щоб за ці кошти фінансувати грошові виплати для новобранців ЗСУ.

Нардеп підтвердив, що уряд і Міноборони планують переглянути списки заброньованих, щоб скоротити кількість пільгових категорій та відсоток чоловіків із бронею. Такі заходи зумовлені гострим дефіцитом особового складу в армії.

Сергій Нагорняк зауважив, що представникам ТЦК набагато легше працювати з офіційно працевлаштованими фахівцями, ніж розшукувати ухилянтів. Водночас він підкреслив: важливо знайти рівновагу між потребами фронту та стабільністю економіки, щоб уникнути критичних наслідків.

Правила виїзду для 18–22-річних: що заявили в Раді

В Україні поки не планують знижувати вік мобілізації, проте для юнаків 18–22 років умови виїзду за кордон можуть посилити. Як повідомив нардеп Руслан Горбенко, обов’язковою вимогою для перетину кордону може стати проходження базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

На думку депутата, під час такого навчання психологи та рекрутери зможуть мотивувати молодь до служби, пропонуючи сучасні та безпечні ролі. Йдеться про керування дронами чи наземними роботами (НРК) на відстані від фронту, що дозволить ефективно залучити цифрові навички молодих людей замість їхньої трудової міграції.

Мобілізація в Україні — останні новини

Також в Україні розширили перелік категорій людей, яким автоматично подовжують відстрочку від мобілізації. Тепер більшості українців не потрібно особисто звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

До слова, через тривалу війну та виїзд значної частини громадян за кордон Україна стикається з критичним браком людського ресурсу. На тлі цієї ситуації народні депутати розглядають можливість подальшого зниження віку призову до війська.