«Це переломний момент»: Україна перехопила ініціативу у війні — The Economist

Коротко:

Ситуація на фронті поступово змінюється на користь України, а Росія вперше за довгий час втрачає ініціативу у війні. Про це пише видання The Economist.

Автори матеріалу звертають увагу на символічність параду 9 травня в Москві у 2026 році. За їхньою оцінкою, захід пройшов помітно скромніше, ніж зазвичай: вперше за понад двадцять років по Червоній площі не проїхали танки та важка військова техніка. Замість демонстрації сили парад, як зазначає видання, продемонстрував вразливість російської військової машини та загальну напруженість всередині країни.

Журналісти підкреслюють, що після важкої зими, яка супроводжувалася масованими ударами по українських містах та енергетичній інфраструктурі, Україна змогла змінити динаміку війни. Київ, за оцінкою видання, завдає Росії дедалі відчутнішої шкоди як на фронті, так і в тилу.

Окремо зазначається, що очікуване весняне настання російських військ не принесло бажаних результатів. Більше того, у квітні Росія вперше з серпня 2024 року зіткнулася з чистими територіальними втратами.

Згідно з підрахунками The Economist на основі даних Institute for the Study of War, за останні 30 днів російська армія втратила контроль над 113 квадратними кілометрами території. Видання пов'язує це з українськими контратаками, ударами середньої дальності, обмеженням використання терміналів Starlink російськими силами на окупованих територіях, а також внутрішніми обмеженнями Кремля, включаючи проблеми з роботою Telegram.

Професор військових досліджень Лоуренс Фрідман з Королівського коледжу Лондона назвав те, що відбувається, можливим переломним моментом війни. На його думку, якщо російська армія й надалі не демонструватиме результатів, ситуація на окремих ділянках фронту може почати стрімко погіршуватися для Росії.

Співвідношення вбитих і поранених зростає

Втрати російських солдатів, що становлять 35 000 на місяць, перевищують темпи набору поповнення з боку Росії, і за цими цифрами ховається більш похмура нова тенденція. Якщо до минулого року співвідношення вбитих і поранених російських солдатів могло становити від 1:2 до 1:3, що погано за сучасними мірками, але приблизно відповідає показникам минулих конфліктів, то в березні президент України Володимир Зеленський заявив, що на кожного пораненого припадає майже два вбитих солдати.

Як зазначає The Economist, співвідношення вбитих і поранених зростає, оскільки значна частина втрат – можливо, до 80% – тепер зумовлена ударами FPV-дронів, які вистежують ворожих солдатів і ставлять під загрозу спроби медичної евакуації.

При цьому російські солдати скаржаться, що нові автономні безпілотники України нечутні, поки не почнуть пікірувати. Вони використовують штучний інтелект і керуються за допомогою оптоволоконних кабелів, щоб протистояти перешкодам:

"Сер Лоуренс стверджує, що зона ураження безпілотників протяжністю близько 20 км між лініями фронту розширюється далеко в тил Росії, і це має більший вплив на російські операції, ніж на українські. Для України набагато ефективніше знищити допоміжну інфраструктуру для наступу, ніж знищити нечисленних військовослужбовців, які зараз очолюють атаки", — йдеться в повідомленні.

Глибокі та середні удари

Росія також зазнає втрат від українських безпілотників середньої дальності (від 50 до 300 км). Цільовими об’єктами є склади боєприпасів, склади безпілотників, командно-контрольні пункти, пускові установки зенітних ракет, радари та пункти розгортання, де зосереджені бронетехніка та війська.

До невдач на полі бою додається збільшення масштабу, дальності та інтенсивності глибоких ударних операцій України в Росії. У березні Україна вперше перевершила Росію за кількістю завданих ударів безпілотниками дальньої дії. Регулярно вражаються економічні та військові цілі, розташовані майже за 2000 км від українського кордону. Це означає, що 70% населення Росії перебуває в зоні досяжності українських безпілотників, і ці атаки завдають Росії психологічної шкоди.

При цьому розміри Росії та систематична кампанія України з ослаблення її систем ППО роблять захист навіть цінних об'єктів практично неможливим.

"Вони не можуть захиститися від ударів безпілотників за допомогою засобів зональної оборони. І у них немає точкової оборони в багатьох місцях, де вона їм необхідна", — каже Сет Джонс, старший військовий аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Все вирішиться в найближчі місяці

Однак ключове питання полягає в тому, чи є різні невдачі Росії – на полі бою або в результаті руйнування економічної інфраструктури – показниками того, що можливості Путіна в Україні скорочуються.

Лоуренс каже, що багато чого залежить від найближчих кількох місяців, і зокрема від того, чи зможе Росія протистояти наступу України за допомогою безпілотників. Ще одна проблема полягає в тому, чи готує Росія свої сили до великого наступу влітку.

"Важко уявити, як ситуація може покращитися для Росії. Якби вам довелося доповідати Путіну, картина була б досить похмурою", — каже Джонс.

Перемир'я між РФ та Україною — останні новини

Як писав Главред, увечері 8 травня президент США Дональд Трамп заявив про досягнення домовленості про триденне перемир'я між Україною та Росією з 9 по 11 травня та обмін полоненими у форматі "1000 на 1000". За його словами, ініціатива була запропонована ним особисто, і обидві сторони погодилися на припинення вогню.

Президент України Володимир Зеленський підтвердив участь у переговорному процесі за посередництва США та наголосив на пріоритеті звільнення українських військовополонених.

Дональд Трамп вважає, що перемир'я між Росією та Україною може тривати й після 11 травня.

"Можливо. Було б добре. Я б хотів, щоб це припинилося. Росія та Україна — це найгірше, що сталося з часів Другої світової війни з точки зору людських втрат. 25 000 молодих солдатів щомісяця. Це божевілля. Тож цілком може бути", — сказав він.

10 травня Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Росія знову порушила перемир'я. З початку доби окупанти 60 разів атакували позиції Сил оборони.

Вас може зацікавити: