Ціни на бензин і дизель: чому українці платять до 92,90 грн за літр?

Станом на 11 травня 2026 року, українські АЗС оновили ціни на пальне, зафіксувавши середню вартість бензину А-95 на рівні 74,77 грн за літр, а дизельного пального – 88,38 грн за літр. Різниця в цінах між мережами стає більш помітною, розділяючи ринок на тих, хто пропонує преміальне пальне, і тих, хто орієнтується на бюджетні пропозиції.

Найдорожчий бензин та дизель пропонують мережі Окко, WOG та Socar. Наприклад, у цих мережах вартість бензину А-95 коливається від 77,90 грн, а дизель від 89,90 грн. У той же час, найдешевші пропозиції можна знайти в «Укрнафті» та «БРСМ-Нафті», де А-95 продається від 69,49 грн, а дизель від 86,79 грн.

Однією з причин цінових змін є зовнішні фактори. Україна входить до десятки країн світу з найвищими темпами подорожчання дизельного пального, що частково зумовлено війною на Близькому Сході. Ціни на дизель в Україні зросли на 33,9%, що відповідає загальносвітовому тренду.

Водночас, за словами голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка, подорожчання пального в Україні спричинене не лише конфліктом на Близькому Сході. Тривалий вплив має зупинка єдиного працюючого нафтопереробного заводу в країні, яка призвела до 85% залежності від імпорту нафтопродуктів. Додатково, логістичні витрати та відсутність можливості адекватно зберігати паливо в Україні також тиснуть на ціни.

З 20 березня українці отримали можливість часткової компенсації витрат на пальне через програму «Національний кешбек», дію якої уряд продовжив до 31 травня 2026 року. Ця програма пропонує 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на автогаз, що дозволяє заощадити до 11 грн на літрі дизелю, близько 7 грн на бензині та 2 грн на автогазі. Максимальна сума компенсації становить 500 грн на місяць на одного користувача.

Незважаючи на коливання та зростання цін, директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевнив, що дефіциту дизельного пального не передбачається, обсяги постачання залишаються на рівні минулих років. Це дозволяє сподіватися, що, попри виклики, ринок залишатиметься стабільним у довгостроковій перспективі.

Ситуація на українському ринку пального залишається напруженою не тільки через світові котирування нафти, але й через внутрішні регуляторні рішення, які витісняють невеликих гравців. Зокрема, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зазначив, що українські АЗС мають вищу маржу, ніж європейські трейдери, але контролюючі органи не завжди реагують на це.

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснив, що Комітет наразі не бачить монопольних дій на ринку пального. Він підкреслив, що за період з 26 лютого до 31 березня ціни на дизель за статистикою Platts зросли на 86%, а ціни на імпорт – на 58%, водночас ціни на АЗС в Україні зросли повільніше: бензин – на 16%, дизель – на 39%.

Очільник Мінекономіки Олексій Соболев зауважив, що Кабінет міністрів запустив кешбек на пальне, адже він не впливає на підтримку армії та забезпечує підтримку тим, хто найбільше потребує фінансової допомоги через зростання цін на паливо.

Президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець висловив переконання, що нинішня ситуація на паливно-енергетичному ринку зумовлена радше психологічною панікою та діями спекулянтів, аніж реальним фізичним дефіцитом ресурсу, і наголосив, що уряд мусить зосередитися на податковій складовій ціни, яка перебуває у прямій компетенції держави.

Український ринок пального продовжує адаптуватися до глобальних та внутрішніх викликів. Залежність від імпорту, світові цінові коливання та регуляторні ініціативи формують складну картину, в якій споживачі та держава шукають баланс між доступністю та економічною стабільністю. Майбутнє цін на АЗС значною мірою залежатиме від розвитку цих факторів, а також від ефективності урядових програм та моніторингу ринку.