Українська металургія просідає: виробництво різко впало, криза б'є по заводах

Як і чому скоротилися показники в металургії?

Металурги України скоротили виробництво сталі та прокату, пише Укрметалургпром.

За перші чотири місяці цього року українські підприємства виробили 2,36 мільйони тонн чавуну. Це становить 99,7% від показника аналогічного періоду минулого року, тобто фактично обсяги залишилися стабільними.

Натомість виробництво сталі скоротилося більш помітно. За січень-квітень українські металурги випустили 2,25 мільйони тонн сталі, що на 7,4% менше у порівнянні з минулим роком.

Найбільший спад зафіксували у сегменті прокату. За чотири місяці українські підприємства виготовили 1,80 мільйона тонн продукції, а це на 9,1% менше у річному вимірі.

У галузі зазначають, що металургія продовжує працювати в складних умовах. На результати впливають одразу кілька факторів:

• воєнні ризики;
• проблеми з логістикою;
• нестабільний попит на світових ринках;
• складнощі з експортом;
• висока собівартість виробництва.

Що це означає?

1. Українська металургія поки не повернулася до стабільного відновлення.
2. Найбільше проблем зараз має сегмент прокату.
3. Галузь залишається залежною від ситуації з логістикою та експортом.
4. Воєнні ризики продовжують тиснути на великі промислові підприємства.
5. Скорочення виробництва може впливати на валютні надходження країни.

Зауважте! Українська металургія продовжує працювати фактично в режимі виживання. Попри відносну стабільність у виробництві чавуну, падіння випуску сталі та прокату демонструє: галузь усе ще дуже чутлива до війни, логістичних проблем і коливань світового попиту. І поки ці фактори не зміняться, швидкого повернення до довоєнних темпів чекати не варто.

Який економічний внесок дає українська металургія?

До повномасштабної війни гірничо-металургійний комплекс був однією з ключових опор української економіки. Його внесок виходив далеко за межі самих заводів і шахт – галузь впливала на експорт, зайнятість, податки та розвиток цілих міст, пише Krivbass.

У 2021 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив 10,3% ВВП України. Йдеться не лише про продукцію металургійних підприємств, а й про:

• роботу підрядників;
• суміжні виробництва;
• сферу послуг;
• витрати працівників галузі.

Фактично металургія створювала цілу економічну екосистему. До війни один працівник металургії фактично забезпечував роботою ще чотирьох людей в інших сферах.

За оцінками експертів, кожен 13-й найманий працівник в Україні був пов’язаний із ГМК. На великих підприємствах працювали десятки тисяч людей:

• "Азовсталь" – 10,7 тисяч;
• ММК ім. Ілліча – 14 тисяч;
• "АрселорМіттал Кривий Ріг" – 19,5 тисяч.

У деяких регіонах металургія фактично була містоутворювальною галуззю.

Як CBAM б’є по металургії України?

Європейський механізм CBAM, який передбачає запровадження вуглецевого мита на імпорт до ЄС, може серйозно вдарити по українській промисловості. Йдеться насамперед про металургію. Про це заявив директор GMK Center Станіслав Зінченко, пише "РБК-Україна".

За його словами, українські виробники сталі вже почали втрачати конкурентні позиції на європейському ринку.

Зінченко зазначає, що країни Східної Європи під час вступу до ЄС отримували масштабну фінансову підтримку для модернізації промисловості. Україна ж зараз стикається з аналогічними вимогами, але без необхідних інвестицій.

Додатковим ударом стала війна. Через російську агресію більшість планів модернізації та декарбонізації в металургії фактично поставили на паузу.

Російська агресія знищила інвестиційне вікно. До війни кожен великий металургійний комбінат мав дорожню карту декарбонізації. Сьогодні ці проєкти заморожені, і не лише через війну, а й через зростання цін на енергоносії, що зробило їх фінансово нежиттєздатними,
– каже наголосив експерт.

За словами Зінченка, Єврокомісія недооцінила наслідки CBAM для України. У Брюсселі вважають, що вплив механізму на українську економіку становитиме лише 0,01%, однак аналітики GMK Center оцінюють можливі втрати ВВП на рівні 2,1%.

Чому металургія важлива?

ГМК називають одним із ключових секторів для післявоєнного відновлення України. Саме сталь потрібна для мостів, доріг, житла, енергетичних об’єктів та промислової інфраструктури. Також галузь може прискорити будівництво завдяки модульним технологіям.

Наприклад:

• одноповерховий будинок можна звести за два місяці;
• восьмиповерховий – приблизно за дев’ять.

Ще один напрямок – "зелена" металургія.

Європейська промисловість переходить до декарбонізації, а український ГМК може постачати сировину для нових технологій виробництва сталі з меншими викидами СО₂.

Отже, до війни металургія була однією з головних економічних опор України – від експорту й податків до робочих місць і розвитку міст. І саме ця галузь може стати одним із фундаментів післявоєнного відновлення країни.

Металургійний гігант "АрселорМіттал" зупинив виробництво: що відомо?

• Між"АрселорМіттал Кривий Ріг" та Укрзалізницею виник конфлікт через логістичні проблеми, що змусило підприємство частково зупинити свої виробничі потужності.

• У компаніїзаявляють, що УЗ не забезпечує доставку ключової сировини для чавуноливарного виробництва. Також, за словами компанії, виникли проблеми з відвантаженням готової продукції.

• Укрзалізниця закликала "АрселорМіттал" повернутись до конструктивного діалогу, наголошуючи на важливості стабільної логістики для економіки України під час війни.