Artemis 3 готують до запуску: NASA показало, як збирає гігантську ракету

Поки астронавти місії Artemis 2 лише місяць тому завершили обліт Місяця та приводнилися у Тихому океані, у Космічному центрі Кеннеді вже активно готують наступний запуск, пише 24 Канал. NASA повідомила, що перший ступінь ракети Space Launch System для місії Artemis 3 встановили вертикально всередині гігантської будівлі Vehicle Assembly Building у Флориді.

Мовиться про основну секцію ракети заввишки 65 метрів, у якій розташуються чотири двигуни RS-25. Після їхнього монтажу ступінь перенесуть до вищого ангару High Bay 3, де почнеться фінальне складання ракети разом із кораблем Orion та твердопаливними прискорювачами.

NASA повідомило про це на своїй сторінці в соцмережі X, де також показало фото ракети в цеху вертикальної збірки.

У повністю зібраному вигляді SLS стане однією з найбільших ракет в історії. Її висота сягатиме 98 метрів, а маса із заправленими баками – приблизно 2,6 мільйона кілограмів.

Чому NASA змінила план місії?

Спочатку Artemis 3 мала стати історичною місією – першою посадкою астронавтів на Місяць після програми Apollo. Однак NASA довелося переглянути архітектуру всієї програми через затримки у створенні місячних посадкових модулів.

Проблеми виникли одразу з двома апаратами, які NASA обрала у межах програми Human Landing System. Це Starship компанії SpaceX та Blue Moon від Blue Origin. Обидва проєкти досі проходять випробування, а їхня готовність до безпечної доставки людей на поверхню Місяця залишається під питанням.

Апарати Starship та Blue Moon / Фото NASA

Через це Artemis 3 тепер не полетить до Місяця взагалі. Замість цього екіпаж на кораблі Orion залишиться на навколоземній орбіті, де проведе серію зближень і стикувань із місячними посадковими модулями.

Цікавий факт! NASA допускає, що у місії можуть взяти участь одразу два посадкові апарати – Starship і Blue Moon, якщо обидва будуть готові до запуску. Таким чином, агентство хоче переконатися, що системи працюють безпечно перед реальною висадкою людей на поверхню супутника.

Саме тому тепер першою пілотованою посадкою в межах програми Artemis вважається місія Artemis 4, запуск якої наразі запланований на 2028 рік. На цьому етапі головним кандидатом залишається Starship, однак NASA прямо натякає, що остаточний вибір залежатиме від того, хто швидше завершить усі необхідні випробування.

Загалом же програма Artemis є ключовою частиною довгострокового плану NASA щодо повернення людей на Місяць. У майбутньому агентство хоче зробити польоти регулярними та створити постійну базу біля південного полюса Місяця вже на початку 2030-х років.

Що реально гальмує місячні посадкові модулі Starship і Blue Moon?

Головна проблема обох місячних модулів – не сама посадка на Місяць, а складність усієї інфраструктури навколо неї. NASA фактично намагається створити новий клас космічних кораблів, здатних працювати далеко за межами навколоземної орбіти протягом тривалого часу.

Для Starship від SpaceX одним із найбільших викликів стала система орбітального дозаправлення. Щоб апарат зміг долетіти до Місяця, сісти на поверхню і повернутися назад, йому потрібна серія окремих запусків паливних танкерів із подальшим переливанням кріогенного пального прямо в космосі, пояснює Reuters. Таку технологію людство ще ніколи не використовувало у настільки великих масштабах.

Додаткові труднощі створюють самі кріогенні компоненти пального. Рідкий кисень і метан поступово випаровуються навіть у космосі, тому інженерам потрібно навчитися довго зберігати паливо без критичних втрат. Саме через це NASA вирішила вставити між Artemis 2 та реальною висадкою ще одну тестову місію, пише Space.com.

У випадку Blue Moon від Blue Origin ситуація дещо інша. Як зазначає Space.com, компанія ще не завершила повний цикл випробувань апарата, а також залежить від готовності ракети New Glenn. Частину тестів посадкового модуля зараз проводять у вакуумних камерах NASA, перевіряючи роботу навігації, систем зв'язку та двигунів у місячних умовах.

NASA також непокоїть складність самих операцій. Аерокосмічна консультативна панель безпеки агентства прямо заявляла у звіті, що Human Landing System має "високий рівень ризику" через надто складний сценарій місії, велику кількість стикувань і незавершені льотні випробування.

Чим Artemis відрізняється від Apollo?

Попри постійні порівняння з Apollo, сучасна програма Artemis має зовсім іншу мету. Якщо місії 1960-х були переважно політичним символом перемоги США у космічній гонці з СРСР, то нинішня програма розглядається як спроба створити постійну інфраструктуру для життя і роботи людей за межами Землі. Про це NASA детально розповідає в окремому випуску подкасту "Houston We Have a Podcast".

Під час Apollo астронавти проводили на поверхні Місяця лише кілька днів. Artemis від самого початку проєктують для довготривалих місій, регулярних польотів і будівництва бази біля південного полюса Місяця. Там, за даними орбітальних досліджень, можуть міститися великі поклади водяного льоду.

NASA прямо називає Artemis частиною стратегії "Moon to Mars" у своєму "Плані сталого місячного дослідження та розробки". Місяць у цьому випадку розглядається не як фінальна ціль, а як полігон для технологій, які потім знадобляться під час польотів на Марс. Мовиться про автономне життєзабезпечення, видобуток ресурсів, довготривале перебування людей у глибокому космосі та захист екіпажу від радіації.

Ще одна важлива різниця – масштаб міжнародної та комерційної участі. Якщо Apollo майже повністю контролювала NASA, то Artemis спирається на приватні компанії та партнерів з інших країн серед яких, до речі, Україна. У програмі вже беруть участь Canadian Space Agency, European Space Agency та десятки комерційних підрядників.

Крім того, змінилася і геополітична причина повернення на Місяць. Тепер головним конкурентом США у космосі вважають Китай, який також планує пілотовані місячні місії наприкінці десятиліття. Через це NASA дедалі частіше говорить про необхідність "закріпитися" на Місяці раніше за інших.

Які ризики та виклики чекають на екіпаж Artemis 3?

Навіть після відмови від посадки на Місяць Artemis 3 залишається однією з найскладніших пілотованих місій NASA за останні десятиліття.

Головним випробуванням стане, як ми вже писали вище, зближення і стикування Orion із величезними місячними модулями на навколоземній орбіті. Для NASA це буде перша реальна перевірка того, чи можуть Starship або Blue Moon безпечно взаємодіяти з кораблем екіпажу перед майбутньою висадкою. Помилки під час таких маневрів можуть мати критичні наслідки, наголошує Space.com.

Серйозним залишається фактор космічної радіації. На відміну від польотів до МКС, місії Artemis виходять далеко за межі захисного магнітного поля Землі. Потужний сонячний спалах у невдалий момент може створити серйозну загрозу для здоров'я астронавтів, підтверджує New York Post.

NASA хвилює і людський фактор, як пише Futurism. Навіть короткі польоти у глибокий космос суттєво впливають на організм. Після Artemis 2 астронавти проходили тривалу адаптацію після повернення на Землю, а відео з екіпажем після приводнення активно обговорювали у медіа через фізичне виснаження членів місії.

І нарешті, Artemis 3 стане психологічним тестом для всієї програми. Після років затримок NASA потрібно довести, що нова архітектура місій справді працює і здатна підготувати людство до реального повернення на поверхню Місяця.