Фінський «реваншизм»

Примітка редакції. Поки світові ЗМІ душевно плескаються в мирних обіцянках Путіна, той погрожує ще одній сусідній державі. Все гаразд, зараз розповімо.

Травнева промова президента РФ Володимира Путіна багатьма сприймається як обіцянка знизити рівень ескалації в Україні. Все просто, він у нас ніколи нікому не брехав, тож про завершення конфлікту не просто так заговорив, еге ж?

Однак потім була так звана «бесіда» Путіна вже із журналістами з підконтрольних медіа. І там усе виглядало більш цікаво. Щоправда, це не надто сподобається тим, хто хотів побачити у його тезах лише те, що хоче бачити зазвичай у житті.

Особисто мені різонула вухо фраза про те, що Фінляндія нібито «будує кордон по річці Сестрі». Може, це дійсно історична обмовка. Проте мій досвід підказує, що зазвичай наш північний сусід використовує історичні посилання як обґрунтування для дій прямо зараз.

Річка Сестра тече на Карельському перешийку. Це у районі Сестрорецька, Білоострова і північно-західних околиць Петербурга. У наш час важко повірити, що трохи більше ніж сто років тому Фінляндія справді починалася майже біля воріт тодішнього Петрограда, а потім Ленінграда. Нас привчили, що ті околиці — законна територія Кремля.

От тільки вже ціле століття минуло. Зараз це глибокий тил РФ. Усе змінилось після радянсько-фінської війни 1939–1940 років, коли Фінляндія втратила значні території. Тоді кордон було перенесено на захід, а район Сестри опинився вже всередині радянського, а згодом і російського життєвого простору.

За традицією Путін набрехав не всюди. Сучасна Фінляндія справді будує прикордонну інфраструктуру на кордоні з Росією. Щоправда, йдеться про нинішній східний кордон, а не про якусь «лінію по Сестрі».

Там є на що подивитись. Приблизно 200 кілометрів на загальній лінії кордону протяжністю понад 1300 кілометрів. Перші 35 кілометрів укріплень Фінляндія завершила ще у 2025-му, а остаточну реалізацію проєкту очікують до кінця цього року. Коли фінські робітники здадуть об’єкт на огляд, тоді й поговоримо про якість. Темп не обговорюємо, бо він і так непоганий.

От скажіть, хіба десь тут є ознака ворожості? Щоб Фінляндія «будувала кордон по Сестрі», їй треба не актуальний кордон укріплювати, а накопичувати техніку для механізованих штурмів. І вести приховану мобілізацію. Знаєте, щось такого у Європі не бачу. І маю велику підозру, що європейська мобілізація всерйоз розпочнеться хіба аж під час боїв під Вільнюсом чи на півночі Польщі.

Немає до чого тут апелювати. Саме тому російський президент задає власний сюжет, із яким потім душевно обмінюється стусанами у промові. Справжня Фінляндія йому в цьому лише заважає.

Насправді це типова пропаганда. Фактажу мало, але на психіку тисне. Ось вам факт, що Фінляндія справді укріплює нинішній кордон. Ось вам історичний факт, що колись кордон між двома державами дійсно проходив по Сестрі. А між цими фактами тримайте відро вигаданої мотивації. Мовляв, фіни чекають розпаду Росії, щоб «цап-царап» — повернути старі землі й провести межу біля Петербурга.

Бачите, ворогу не завжди доводиться вигадувати щось із нуля. Він уміє взяти два уламки правди і склеїти їх лютою брехнею. Чесно, мене дуже дивує, що світові ЗМІ так швидко побігли розкидатись обіцянками миру, але не звертають уваги на таку очевидну річ.

Хіба вас не здивував би схожий вислів про Туреччину, яка готує кордон десь під Ростовом? Саме тому ось ця путінська фраза настільки показова.

Фінляндії кажуть: ми бачимо у вас не сусіда, не країну, яка після 2022 року зробила висновки щодо власної безпеки, а потенційного реваншиста. І будемо трактувати ваші оборонні рішення як приховану агресію. Ми самі припишемо вам амбіції, про які ви навіть не заявляли, а потім будемо сперечатися вже не з вами, а з нашим власним баченням вашого образу.

Російська аудиторія отримує готову картинку. Що це не Кремль лякає сусідів (там і Вірменії погрожували), це сусіди тільки-но й чекають його слабкості. Це ж не Кремль створює нову проблему, це його нова проблема «завжди хотіла забрати своє». А, і це ж Росія не втрачала Фінляндію внаслідок власних дій, це фіни ворожість проявили.

Насправді ж різниця між «тоді» і «зараз» колосальна. У першій половині ХХ століття на сцені стояла молода фінська держава, щойно вирвана з уламків імперії. Навпроти неї обтікала чужою кров’ю радянська Росія після революції, громадянської війни і хаосу. Погодьтесь, що тоді кордон біля Сестри дійсно був актуальний для Східної Європи.

Зараз Фінляндія — стабільна європейська держава. Новий член Євросоюзу і Північноатлантичного альянсу, який може повчити старих членів ЄС і НАТО підтримувати власну боєздатність. Коли немає за що наїхати на таку чисту державу, доводиться приписувати їй щось із власних мотивів.

Тому вся ця історія не про Фінляндію. Вона про російську політичну традицію, де будь-яка оборонна дія сусіда перетворюється на підготовку нападу.