Європа кардинально змінила ставлення до переговорів України та Росії, – Подоляк

Радник Офісу Президента Михайло Подоляк в ефірі 24 Каналу заявив, що Європа справді почала дивитися на цю тему інакше. За його словами, причина не лише в Україні, а й у тому, що сама Росія дедалі відчутніше створює ризики вже для європейської безпеки.

Європа має бути за столом переговорів

Пропозиція про взаємне припинення ударів по аеропортах для Києва важлива не лише як окремий крок у розмові з Росією.

Нагадаємо! 11 травня Україна запропонувала Євросоюзу почати окрему розмову з Росією щодо так званого "аеропортового перемир'я" – взаємної відмови від ударів по авіаційній інфраструктурі. У Києві вважають, що така тема може зачепити і Москву, бо її аеропорти стають дедалі вразливішими, однак Олег Лісний наголосив: без посилення тиску на Кремль навіть така точкова домовленість не дасть результату.

Через такі формати Україна намагається втягнути Європу в ширшу дискусію про те, якою буде безпека на континенті після війни, бо нинішня конфігурація переговорів без самих європейців виглядає неприродно.

Європа шукала такі можливості, і Україна завжди готова піти їй назустріч, щоб за столом переговорів сиділа Європа. Для мене взагалі дивна конфігурація, коли Європи немає, якщо ми говоримо про війну в Європі і про ризики для Європи,
– сказав Подоляк.

Він наголосив, що Росія вже створює для європейських країн не теоретичну, а пряму загрозу. Йдеться і про гібридні атаки, і про удари по критичній інфраструктурі, і про потребу вже зараз думати, як саме стримувати Москву після завершення бойових дій.

Важливо! The Telegraph писало, що Росія скуповує нерухомість у Європі й уже придбала об'єкти щонайменше в 10 країнах, які потенційно можуть використовуватися для диверсій, зберігання зброї, дронів або роботи агентів під прикриттям. Голова MI6 Блез Метревелі наголосила, що Кремль випробовує НАТО діями в "сірій зоні", тобто нижче порогу відкритої війни.

Тому в європейських столицях дедалі чіткіше розуміють: питання не лише в підтримці України, а й у власній обороні.

Сьогодні Європа, по-перше, виглядає набагато більш суб'єктно. По-друге, вона абсолютно точно розуміє, що має самостійно виконувати функцію забезпечення своїх елементів оборони і безпеки,
– наголосив радник Офісу Президента.

Європа, за його словами, рухається повільно, бо там досі вистачає бюрократії, страхів і політичних вагань. Але сам підхід уже змінився: європейці хочуть не просто спостерігати за переговорами, а впливати на їхній зміст.

Хто може представляти Європу в переговорах?

Водночас поява Європи за столом переговорів не означає, що там може бути будь-який посередник. Якщо Євросоюз справді хоче впливати на майбутні рішення, його не можуть представляти люди, які роками були пов'язані з російськими державними інтересами.

Інша справа – хто має бути від імені Європи присутнім за столом переговорів. Це точно не можуть бути такі кандидатури, про які говорить Путін, на кшталт Шредера. Він десятиріччями офіційно працював у наглядових радах російських держгігантів, таких як "Газпром", і отримував безпосередні гроші від Російської Федерації. Безумовно, він є повним ангажементом Російської Федерації,
– сказав Подоляк.

Він наголосив, що проблема не лише в окремих прізвищах.

Важливо! 11 травня Кая Каллас заявила, що Герхард Шредер не може бути посередником у переговорах між Росією та Євросоюзом, бо є "російським лобістом", і в такому разі Путін фактично сидітиме по обидва боки столу. Шредер був канцлером Німеччини у 1998 – 2005 роках, а після відставки зберіг тісні політичні й економічні зв'язки з Кремлем, працював у російських енергетичних компаніях і навіть після початку повномасштабної війни не дистанціювався від Москви.

Усередині самої Європи досі є політичні сили, які продовжують говорити про Росію як про можливого партнера і пропонують повертатися до старої моделі співпраці.

На жаль, в Європі все ще є певні політичні партії, політичні групи, які продовжують говорити про те, що Росія – це непоганий партнер, що з Росією треба вести справи, що з Росією можна займатися бізнесом,
– додав він.

Саме з цим, за його словами, Україні теж доведеться працювати. Без зміни такого ставлення Європі буде важко перейти від обережних заяв до реальної ролі в переговорах.

Російські загрози для Балтії та НАТО

23 квітня 2026 року Михайло Подоляк коментував заяви Володимира Зеленського про ризики для країн Балтії та сказав, що Росія разом з Білоруссю провокативно діяла на їхніх кордонах. Він назвав Нарву в Естонії та Даугавпилс у Латвії містами, де Москва зберігає підвищений вплив.

• Зеленський попереджав про можливу небезпеку для Балтії, а Подоляк пояснив, що загрозу бачить не у повномасштабному вторгненні, а в диверсійних групах, місцевих російськомовних осередках і провокаціях флотом та авіацією. Як відповідь на це він запропонував оновити європейський оборонний простір і створити новий регіональний альянс.

Раніше, 16 квітня 2026 року Андрій Коваленко сказав, що Кремль почав розглядати гібридні операції проти НАТО раніше, ніж це прогнозували раніше, коли основний ризик відносили до 2027 – 2032 років. Він пов'язав це з публічними суперечками всередині НАТО та ЄС, які Росія сприйняла як шанс на розкол союзів.

• Він зазначив, що для такого тиску Росії не була потрібна довготривала війна з НАТО, бо її ВПК уже дозволяє застосовувати дрони й ракети і проти України, і проти країн Балтії. Додатковою ознакою підготовки він назвав російську інфраструктуру вздовж кордону з Фінляндією, яку в разі потреби можна було б використати для бойових дій.