Хочуть приховати критичні проблеми: чому Путін заговорив про кінець війни в Україні

Про це повідомляють CNN та The Guardian. Зазначимо, що подібні висловлювання пролунали у контексті військового параду 9 травня.

З чим по'язана нова риторика Путіна?

Зміна риторики може бути прагненням зберегти видимість готовності до переговорів і знизити внутрішній тиск у Росії, де дедалі частіше порушують питання економічних втрат, затягування війни і виснаження людських ресурсів.

На думку аналітиків, російська економіка відчуває дедалі сильніше навантаження, а невдоволення суспільства поступово зростає, попри жосткий контроль влади. Також додатковою проблемою стає нестача нових військових.

Водночас Україна активно компенсує власний дефіцит особового складу широким застосуванням безпілотних технологій, що допомагає стримувати наступ російської армії та ускладнює реалізацію стратегічних планів Москви.

Експерти припускають, що зміна риторики також пов'язана з необхідністю балансувати між інтересами російських еліт та зростаючою втомою суспільства. Але говорити про реальне наближення миру наразі передчасно.

Водночас CNN наголошує, що попри окремі сигнали російської сторони, подібні до вищезгаданих, бойові дії тривають, водночас позиції сторін залишаються незмінними. Тож реальних кроків до миру наразі не фіксується.

До речі. Політолог Ігор Чаленко в етері 24 Каналу пояснював, що заява Володимира Путіна про наближення до закінчення "українського конфлікту, є лише риторичним прийомом, який неодноразово використовували й інші російські високопосадовці для маніпуляцій.

Які проблеми спіткали Росію?

The Guardian пише, що попри попередні успіхи Росії, які створювали ілюзію гарантованої поразки України, ситуація змінилася не на користь Москви. Наприклад. у грудні західних експертів здивувала деокупація Куп'янська.

Кремль заявляв про захоплення міста лише за місяць до того. Припускають, що однією з причин невдачі окупантів стали проблеми зі зв'язком після відключення Starlink і обмеження на використання Telegram в армії.

На тлі цього ЗСУ змогли відновити контроль над частиною позицій, зокрема відбити понад 100 квадратних кілометрів у Запорізькій області. У квітні Росія вперше з серпня 2024 року зазнала чистих територіальних втрат.

За оцінками аналітиків, Росія дедалі гостріше стикається з нестачею людського ресурсу для продовження війни. Протягом останніх місяців втрати окупантів перевищують темпи набору нових контрактників.

Однією з головних причин втрат називають удари українських дронів. Економіст Яніс Клюге підрахував, що у 2026 році до російської армії щодня вступають близько 800 – 100 осіб, тобто до 30 тисяч осіб кожного місяця.

Водночас, за словами Дмитра Медвєдєва, у першому кварталі контракт підписали понад 80 тисяч осіб, але Кремль, імовірно, уникає нової хвилі мобілізації по країні через високий ризик суспільного невдоволення.

Яку роль відіграє у цьому Україна?

Ще однією причиною невдачі The Guardian називає українські удари по нафтопереробних заводах та інших об'єктах паливної інфраструктури. Попри зростання світових цін на нафту, доходи Москви поступово скорочуються.

Констатують, що фінансова стійкість російського бюджету залежить від високої вартості нафти, й у разі зниження цін після можливих домовленостей між США та Іраном, доходи Росії можуть суттєво скоротитися.

Натомість залежність України від допомоги західних союзників зменшується, раніше Київ очікував на F-16 та Patriot, а тепер Україна інвестує у власні технології. Водночас дрони атакують об'єкти за тисячі кілометрів від фронту.

Також з'явилися нові та менш дорожчі ракети-перехоплювачі, які називають непоганою альтернативою для Patriot. Лише впродовж березня ними збили близько 33 тисяч безпілотників, що вдвічі більше, ніж це було у лютому.

Україна навіть почала постачати свої технології за кордон, зокрема для ОАЕ, Катару та Саудівської Аравії. Водночас розвиток українських ударних засобів змусив Кремль серйозно ставитися до ризиків атак навіть у Москві.

Яких втрат зазнає Росія?

Нагадаємо, до початку так званого перемир'я, яке наразі вже закінчилося, українські безпілотники атакували Ярославльський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об'єктів російської нафтопереробної галузі.

Незадовго до цього під удар дронів потрапив нафтопереробний завод "Лукойл-Пермнафтооргсинтез" і нафтоперекачувальну станцію в Пермі. Вони забезпечують російську армію паливом та є важливими для ворога.

До слова, політолог Олег Саакян нещодавно у коментарі 24 Каналу пояснював, що останні хвилі ударів по нафтовій інфраструктурі Туапсе почало давати суспільно-політичний та ідеологічно-психологічний ефект для росіян.