Ліквідувати до вильоту: Forbes про те, як Україна та РФ нищать дрони ще до того, як їх виготовлять

Росія та Україна дедалі активніше завдають ударів углиб території по виробничих об’єктах, де виготовляють дрони. Такі атаки стали частішими останнім часом, адже обидві сторони прагнуть знищувати можливості противника ще до появи готових безпілотників, пише Forbes. 

Так, за останні місяці Україна частіше завдає ударів на великій відстані по російських підприємствах, які виробляють дрони. Однією з найпомітніших атак став удар по заводу Atlant Aero в Таганрозі Ростовської області, який здійснили крилатими ракетами «Нептун». Зокрема, на цьому заводі виготовляли ударно-розвідувальні дрони «Молнія», а також окремі деталі для більших безпілотників «Оріон».

Наприкінці квітня також повідомлялося про удар українських сил по центру спеціального призначення BARS-Sarmat в окупованій частині Запорізькій області. Цей об’єкт займався розробкою дронів, роботизованих систем і технологій радіоелектронної боротьби.

Також фіксувалися повторні удари по заводу «Прогрес» у Тамбовській області, де виготовляють датчики та електронні компоненти для російських безпілотників. 

Крім того, у квітні та на початку травня 2026 року українські сили кілька разів атакували особливу економічну зону «Алабуга» в Татарстані, де збирають дрони типу «Шахед», які застосовують для ударів по Україні. Повідомлялося про пошкодження виробничих і складальних цехів.

Україна також розширює географію своїх ударів та виходить за межі заводів зі складання дронів, зосереджуючись на ключових технологіях і ланцюгах постачання. Так, 5 травня 2026 року повідомлялося про удар ракетами та дронами по заводу «ВНІІР-Прогрес» поблизу Чебоксар. Підприємство виготовляє навігаційні приймачі та антени для різних російських безпілотних систем.

Ця атака на «ВНІІР-Прогрес» показує більш жорсткий підхід до протидії дронам. Замість роботи лише по навігаційних засобах Україна завдає ударів по виробництву ключових компонентів. Як пише видання, руйнування таких об’єктів може зменшити можливості Росії виготовляти ці модулі та підсилити ефект уже наявних систем радіоелектронної боротьби.

Міністерство оборони Росії також заявляло, що з 25 квітня по 1 травня здійснено шість ударів на великій відстані по цілях в Україні. У повідомленні окремо зазначалося, що частина з них нібито була спрямована по місцях складання, зберігання та запуску ударних безпілотників.

Зазначається, що кількість ударів по заводах, де виробляють дрони, зростає через труднощі, з якими стикаються обидві сторони під час боротьби з безпілотниками. Як пише видання, російські дрони дедалі частіше проходять українську оборону завдяки більш сучасній електроніці, потужнішій «начинці» та здатності працювати майже без участі людини.

Для Росії ж ситуація має інший, але не менш серйозний характер. Вона не може повністю забезпечити захист великої кількості військових і промислових об’єктів, які розміщені на значній відстані один від одного по всій країні. Хоча частина цих об’єктів має системи глушіння дронів, вони працюють гірше через пристосування з українського боку, зокрема використання супутникового зв’язку Starlink.

Водночас Україна суттєво збільшила дальність своїх ударних дронів. Оновлені версії можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів, зокрема на території Татарстану.

Зазначається, що ці зміни значною мірою пов’язані з посиленням розвідувальних можливостей обох сторін. За чотири роки війни обидві сторони зібрали багато даних про об’єкти через спостереження за їхньою роботою, супутникові знімки та інформацію з місцевих джерел.

Forbes зазначає, що удари по заводах з виробництва дронів та пов’язаній інфраструктурі напряму впливають на бойові дії. Так, ні Росія, ні Україна не зберігають великі запаси таких безпілотників — їх зазвичай використовують одразу після виготовлення. Через це проблеми на виробництві зменшують кількість дронів і обмежують частоту та масштаб атак. У результаті менші та рідші удари легше збивати та глушити засобами протидії дронам з обох сторін.

Втім, ці наслідки не є вирішальними, оскільки обидві сторони змогли вибудувати доволі стійкі системи постачання. Виробничі потужності розміщені в різних локаціях, тому навіть після пошкоджень їх можна відновити за відносно короткий час.

Крім того, обидві сторони мають доступ до зовнішніх постачальників, які забезпечують критичні компоненти. Через це виробництво поступово відновлюється, що зменшує довгостроковий ефект окремих ударів.

Видання зазначає, що ця ситуація подібна до підходу, який коаліційні сили використовували під час Глобальної війни з тероризмом для боротьби із саморобними вибуховими пристроями. Тоді увагу приділяли як окремим загрозам, так і мережам, що займалися їх виробництвом і застосуванням. З часом це зменшило рівень небезпеки, однак не прибрало її повністю.

Раніше повідомлялося, що територія особливої економічної зони «Алабуга» в російському Татарстані, де виробляють ударні дрони «Шахед» і «Герань», за рік збільшилася на 340 гектарів. У північній частині зони за цей час почали будівництво нових ангарів, а в центральній частині добудували житлові та виробничі приміщення.

Тим часом Німеччина та Україна підписали Лист про наміри між міністерствами щодо співпраці в галузі інновацій оборонних технологій, у якому зазначені і плани спільної розробки та виробництва ударних дронів різної дальності, в тому числі на відстань 1500 кілометрів. На спільній пресконференції міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Берлін підтримуватиме сферу безпілотних систем, яка особливо проявила себе в Україні.