Небо за домовленістю: чи реально Україні та РФ припинити удари по аеропортах

Україна запропонувала Європейському Союзу долучитися до нового формату переговорів із Росією щодо часткового припинення вогню. Йдеться про так зване "аеропортове перемир'я" — взаємну відмову сторін від ударів по цивільних аеропортах та авіаційній інфраструктурі. Про це повідомляє Politico з посиланням на міністра закордонних справ України Андрія Сибігу.

За словами глави МЗС, Європа могла б отримати більш активну роль у мирному процесі саме через участь у таких точкових домовленостях. Ідея з'явилася на тлі того, що переговори між Києвом і Москвою за посередництва США фактично зайшли у глухий кут, а Кремль не демонструє готовності до ширшого припинення війни.

"Можливо, Європі потрібна нова роль у наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо врегулювати або домогтися так званого припинення вогню в аеропортах", — заявив Сибіга під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.

Як зазначає Politico, Київ розраховує, що Москва може погодитися на такий формат через вразливість власної транспортної інфраструктури. Останніми місяцями українські далекобійні безпілотники дедалі частіше атакують російські логістичні вузли, зокрема поблизу Москви та Санкт-Петербурга. Під потенційною загрозою опинилися аеропорти "Шереметьєво" та "Пулково".

Водночас мова не йде про повне припинення бойових дій. Ініціатива розглядається як спроба створити хоча б обмежений механізм довіри між сторонами та перевірити готовність Кремля до будь-яких компромісів.

У ЄС поки офіційно не коментували перспективи такого формату. Однак сама поява ідеї свідчить, що Україна та її партнери шукають нові дипломатичні сценарії на тлі затяжної війни та відсутності прогресу у великих мирних переговорах.

Росія втрачає мільярди: чому Кремлю вигідне "аеропортове перемир'я"

За словами військового-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, саме Росія сьогодні значно більше зацікавлена у можливому "аеропортовому перемир'ї", оскільки регулярні атаки українських дронів по території РФ уже створюють серйозні економічні та логістичні проблеми для країни-окупанта.

Як пояснює експерт, після кожної атаки по російських регіонах Москва змушена вводити так званий план "Ковер" — закривати повітряний простір та фактично паралізовувати роботу цивільної авіації. Найбільше це б'є по московських аеропортах — "Шереметьєво", "Домодєдово" та "Внуково", які є ключовими транспортними вузлами Росії.

"Незалежно від того, чи влучили дрони в ціль, Росія змушена закривати повітряний простір. А це величезні збитки як для цивільної, так і транспортної авіації. Фактично йдеться про блокування економічної діяльності", — каже Фокусу Снєгирьов.

За його словами, сукупні втрати Росії від запровадження плану "Ковер" уже перевищили 5 мільярдів доларів. Особливо болючими для Кремля стали останні удари по Уралу та Ростовській області, після яких у низці регіонів виникли серйозні проблеми з авіасполученням. Окремо експерт звертає увагу на удари по авіадиспетчерських пунктах, які фактично паралізували роботу частини російських аеропортів.

На думку Снєгирьова, саме це і стало підґрунтям для появи української дипломатичної ініціативи щодо взаємної відмови від ударів по аеропортовій та транспортній інфраструктурі. При цьому, за його словами, вигоду від такого формату може отримати й сама Україна.

Експерт пояснює, що для Києва потенційне відкриття повітряного простору означало б відновлення частини логістики, пожвавлення економічної діяльності та можливість активізувати вантажні й комерційні авіаперевезення. Особливо це актуально на тлі постійних ударів РФ по портовій інфраструктурі України та проблем із роботою морських маршрутів.

"Портова інфраструктура України дуже серйозно постраждала. Тому Київ змушений шукати альтернативу. Залізниця менш мобільна, ніж авіаційний транспорт. А відновлення роботи аеропортів — це не лише питання цивільних перевезень, а й додатковий стимул для української економіки", — пояснює експерт.

Снєгирьов також вважає, що останні удари по російській авіаційній інфраструктурі були не випадковими й фактично стали демонстрацією можливостей України перед висуненням нової дипломатичної ініціативи. За його словами, Київ цілеспрямовано створював для Кремля ситуацію постійного тиску — насамперед через атаки по Москві та Московській області.

"Українська сторона чудово розуміє, що Москва прикрита кількома ешелонами ППО, і досягти масштабного фізичного ураження цілей там складно. Але головний ефект цих атак — економічний і психологічний. Росія змушена або витрачати дорогі ракети ППО на дешеві дрони, або повністю зупиняти авіасполучення", — зазначає він.

Окремо експерт наголошує, що Україна знову намагається перехопити дипломатичну ініціативу у Росії, демонструючи готовність до часткових компромісів без відмови від власних позицій. На його думку, "аеропортове перемир'я" може стати своєрідним тестом для ширших домовленостей про припинення вогню.

"Якщо механізм взаємної відмови від ударів по аеропортах справді запрацює, тоді можна буде говорити й про більш широкий формат припинення вогню. Тобто зараз фактично тестується сама можливість працюючого режиму перемир'я", — вважає Снєгирьов.

"Безпеку гарантувати неможливо": чому ідея відкриття аеропортів під час війни викликає сумніви

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко вважає, що тема можливого "аеропортового перемир'я" справді активно обговорюється як в Україні, так і в Росії. Однак, на його думку, в умовах повномасштабної війни забезпечити безпеку цивільної авіації практично неможливо.

Як і Снєгирьов, Коваленко звертає увагу на те, що російська авіаційна галузь уже зазнає серйозних втрат через регулярні атаки дронів та тимчасове закриття аеропортів під час режиму "Ковер". За його словами, постійні обмеження створюють дедалі більший економічний тиск на російських авіаперевізників і саму галузь загалом.

Також експерт підтверджує, що ідею відкриття аеропортів в Україні лобіюють уже давно, зокрема мер Львова. Водночас він наголошує: головна проблема полягає не в політиці чи економіці, а саме у безпеці пасажирів.

На думку Коваленка, в умовах щоденних ракетних та дронових атак неможливо гарантувати, що цивільний літак або аеропорт не опиняться під загрозою удару. Особливо небезпечним він вважає сценарій масованих повітряних атак, коли в небі одночасно перебуватимуть цивільні борти та працюватимуть системи протиповітряної оборони.

"Як регулювати ситуацію, коли по Україні йде масований наліт, а водночас працюють аеропорти й літають цивільні літаки? Або якщо літак через технічну проблему буде помилково сприйнятий ППО як ворожа ціль? У нинішніх умовах забезпечити безпеку на необхідному рівні просто неможливо", — зазначає Фокусу експерт.

Коваленко також скептично оцінює перспективи будь-яких довгострокових домовленостей із Росією. За його словами, наразі єдиним напрямком, де сторони ще можуть домовлятися, залишаються обміни полоненими — і навіть вони відбуваються за посередництва третіх країн.

"Я не бачу сьогодні перспектив довгострокового перемир'я чи миру. Питання аеропортів може бути лише приводом для дипломатичної зустрічі, під час якої сторони обговорюватимуть й інші теми. Але довіряти Росії в цьому питанні не варто", — наголошує експерт.

Окремо Коваленко звертає увагу на ще одну проблему: поруч із більшістю аеропортів традиційно розміщуються системи ППО. За його словами, Росія може використати це як формальний привід для нових ударів, заявивши, що атакує не цивільний об'єкт, а військову ціль.

"У районі українських аеропортів розташовані системи ППО — це нормальна практика для будь-якої країни. Але Росія цілком може заявити, що саме через це аеропорт є законною ціллю для удару", — резюмує він.

Нагадаємо, 10 травня Володимир Зеленський заявив, що Путін нарешті готовий до реальних зустрічей.

Також Фокус раніше розповідав, чи реально запустити польоти під час війни та і чому навіть після її завершення літаки не піднімуться одразу.