Несподіваний союз: США та Китай виступили проти Ірану щодо Ормузької протоки

Після інтенсивних американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого, світові енергетичні ринки охопив шок. Майже повне перекриття Іраном Ормузької протоки, життєво необхідного торговельного маршруту, що до війни забезпечував проходження п'ятої частини світових поставок нафти та газу, поставило світ перед обличчям серйозної кризи. Ця подія викликала хвилю невдоволення по всьому світу.

На цьому тлі, у квітні, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та державний секретар США Марко Рубіо провели телефонну розмову. Це були переговори, значення яких виявилося набагато більшим, ніж вважалося спочатку. Обговорювалося ключове питання – стабільність судноплавства в Ормузькій протоці.

Після цих переговорів Держдеп США повідомили, що сторони погодилися з неприпустимістю стягнення зборів за прохід міжнародними водними шляхами, включаючи Ормузьку протоку. Це стало знаковою заявою, оскільки попередня позиція Білого дому допускала можливість запровадження американських зборів або навіть спільного з Іраном контролю за платежами. Однак після міжнародної критики адміністрація Трампа повернулася до вимоги абсолютної свободи судноплавства.

Раніше Китай уникав прямого засудження Ірану, попри критику американської блокади. Китайські чиновники досі не згадували про збори, але ситуація змінилася після того, як Рубіо натякнув на можливість зборів для китайських суден. Цей крок мав підштовхнути Пекін до активнішого тиску на Тегеран для завершення конфлікту.

Не дивлячись на тісні зв'язки з Іраном та закупівлю іранської нафти, Китай заявив, що міжнародна спільнота має "спільне занепокоєння щодо відновлення нормального та безпечного проходу через протоку". Це свідчить про те, що навіть міцні альянси можуть бути переглянуті під тиском глобальних економічних інтересів.

Наразі США спільно з Бахрейном підготували новий проєкт резолюції ООН, що вимагає від Ірану припинити атаки, мінування та спроби незаконного стягнення зборів. Хоча дипломати припускають, що Китай та Росія можуть заблокувати цей документ, як це вже було у випадку попередньої резолюції, наявність спільної заяви США та Китаю демонструє зміну динаміки та може вплинути на остаточний результат.

5 травня 2026 року Іран вжив рішучого кроку до встановлення повного суверенітету над Ормузькою протокою, створивши Адміністрацію протоки Перської затоки (PGSA). Вона запровадила нову систему авторизації суден, погрожуючи Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) тим, хто ігноруватиме ці вимоги.

Це рішення Тегерана різко контрастує з позицією президента США Дональда Трампа, який раніше припускав, що "жодній країні не можна дозволити стягувати плату за прохід суден через Ормузьку протоку". Однак після внутрішньої та міжнародної критики, Білий дім зосередився на прагненні бачити протоку відкритою для судноплавства без будь-яких обмежень.

"Вони погодилися, що жодній країні чи організації не можна дозволити стягувати збори за прохід міжнародними водними шляхами, такими як Ормузька протока", – заявив речник Держдепу Томмі Піготт, розкриваючи деталі телефонної розмови.

"Підтримання безпеки та стабільності у регіоні, а також забезпечення безперешкодного проходу відповідає спільним інтересам міжнародної спільноти", – підкреслив речник посольства Китаю Лю Пен’юй, коментуючи позицію Пекіна.

Посол США в ООН Майк Волц, після вето Китаю на попередню резолюцію, заявив, що Пекін "фактично мириться з тим, що Іран тримає світову економіку під дулом пістолета".

Перед зустріччю між президентом США Дональдом Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном, узгоджена позиція щодо Ормузької протоки може стати поворотним моментом у геополітичній шахівниці. Чи зможе ця унікальна згода перетворитися на реальні дії, що забезпечать стабільність світових енергетичних ринків, покаже лише час, але надія на деескалацію напруги в регіоні зростає.