Пенсії у 30 тисяч перемогли: NGL.media розповіло, як прокурори Хмельниччини повертають інвалідність через суд

В Україні торік провели перевірки працівників правоохоронних та інших державних органів, які отримують пенсії через інвалідність. Результати показали, що майже половина рішень про встановлення інвалідності не мала достатніх підстав. 

Як пише NGL.media, перевірки почали після виявлення великої кількості прокурорів з інвалідністю у Хмельницькій області. У більшості випадків після цього інвалідність скасували. Частина хмельницьких прокурорів оскаржує ці рішення в суді. Понад 30 людей подали позови, і понад половина вже домоглася відновлення статусу інвалідності. 

Зокрема, у жовтні 2024 року працівники ДБР провели обшуки у керівниці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Хмельницької області Тетяни Крупи та її родини. Під час слідчих дій виявили близько 6 млн доларів готівкою. Також зафіксували, що родина має десятки об’єктів нерухомості в Україні та за кордоном, мільйони доларів на іноземних рахунках і елітні автомобілі.

Тетяна Крупа якийсь час перебувала в СІЗО, пізніше вийшла під заставу, а зараз її справу передано до суду. Після її викриття та арешту під сумнів поставили рішення МСЕК, яку вона очолювала.

Згодом журналіст Юрій Бутусов оприлюднив перелік із 50 місцевих прокурорів, яким МСЕК під керівництвом Крупи встановила інвалідність ІІ групи. Через кілька днів в Офісі Генерального прокурора підтвердили, що майже 30% прокурорів Хмельницької області мають інвалідність, що значно перевищує рівень в інших регіонах.

Після оприлюднення цієї інформації РНБО запровадила масові перевірки прокурорів та інших держслужбовців з інвалідністю по всій країні. За даними ДБР, які були оприлюднені у серпні минулого року, в результаті перевірок скасовано понад 800 рішень МСЕК про встановлення груп інвалідності.

Найбільшу увагу приділили працівникам прокуратури Хмельницької області. У відповіді на запит NGL.media Міністерство охорони здоров’я повідомило, що 33 прокурорам інвалідність скасували, а ще 23 — змінили групу. Перевірки досі тривають.

У відео також зазначається, що прокурори з другою групою інвалідності мають право на пенсію, яка становить близько 60% їхнього окладу. Нині це приблизно 30 тисяч гривень додатково до зарплати. Прокурори з третьою групою інвалідності такої доплати не отримують — вона передбачена лише для другої групи.

Крім того, вони мають низку пільг, як і інші держслужбовці з інвалідністю. Їх складніше звільнити або перевести на іншу посаду, а під час скорочень вони зазвичай не потрапляють під такі рішення. Навіть у разі звільнення або втрати бронювання, людина з інвалідністю може мати право на відстрочку від мобілізації.

Зокрема, перевірку рішень МСЕК щодо їх обґрунтованості проводить Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності у Дніпрі. Повідомляється, що всі прокурори, у яких виникли сумніви щодо статусу інвалідності, мали пройти обстеження в цій установі.

Разом із тим частина з них відмовилася від проходження перевірки. Так, прокурор Хмельницької обласної прокуратури Олександр Терлецький, який мав безстрокову інвалідність ІІ групи, не з’явився на обстеження у Дніпрі. Після цього інвалідність йому скасували автоматично, а з посади звільнили. Наразі він звернувся до суду, намагаючись відновити роботу та повернути статус інвалідності.

З 78 прокурорів Хмельницької області, які пройшли перевірку, інвалідність скасували 33. У МОЗ не називають їхні імена, але NGL.media, звіривши поіменний список із 50 прізвищ, який оприлюднив Юрій Бутусов, встановили, що 32 з них звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду, щоб оскаржити ці рішення.

З цих справ 18 уже завершилися на користь прокурорів — вони відновили статус інвалідності. Водночас у п’яти випадках суд погодився з висновками профільного НДІ, який скасував інвалідність. 

Як пояснює Незалежний антикорупційний центр, адміністративний суд, який розглядав скасування рішень щодо перевірки інвалідності, не оцінює медичні діагнози та стан здоров’я. Його увага зосереджена лише на процедурі — чи були законні підстави для перевірки, чи належно повідомили про неї та чи забезпечили повне медичне обстеження. Саме через порушення цих процедур Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності програвав судові справи.

У більшості випадків прокурори доводили, що листи ДБР або НАБУ, які НДІ використовував як підставу для перевірок, не є належними процесуальними документами. Через це експертна комісія інституту не мала законних підстав навіть починати такі перевірки.

«Я поїхав за першим викликом до Дніпра і перебував там майже два тижні. Мені підтвердили всі діагнози, після чого ухвалили рішення — змінили групу інвалідності з ІІ на ІІІ. Я подав позов не через те, що не погоджуюся з третьою групою. Коли мені встановлювали ІІ групу, діяли одні правила, зараз вони змінилися. Але, на мою думку, це зробили з порушенням процедури, тому я вирішив оскаржити це рішення. Я вважаю, що маю рацію, і суд першої інстанції вже задовольнив мій позов», — пояснив NGL.media прокурор Хмельницької обласної прокуратури Олександр Мартинюк. 

Ще однією причиною скасування рішень Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності стало те, що їх ухвалювали без особистої присутності людей. Прокурор Олексій Луговий пояснив, що сам приїжджав до Дніпра за власною ініціативою, однак йому відмовили у повторному розгляді, повідомивши, що рішення вже прийняте заочно. Саме тому він вирішив його оскаржувати.

У випадку Олексія Лугового експерти дійшли висновку, що порушення роботи нервової та серцево-судинної системи лише незначно обмежує його повсякденну діяльність, тому підстав для ІІ групи інвалідності немає. Цю групу йому раніше встановили у 2024 році в МСЕК під керівництвом Тетяни Крупи.

Водночас суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ярослав Драновський задовольнив позов прокурора та відновив йому інвалідність. Наразі Інститут оскаржує це рішення в апеляційному порядку.

Журналісти зазначають, що усі перевірки рішень щодо інвалідності проводилися на основі рішення РНБО від жовтня 2024 року, де встановили короткі строки для перегляду рішень МСЕК. Через це вони відбувалися у стислі терміни, що могло призвести до окремих процедурних помилок. Саме на них прокурори згодом і посилалися в судах.

Раніше представники НДІ нерідко не з’являлися на судові засідання та не подавали доказів на підтримку своєї позиції. Проте навесні 2026 року ситуація почала змінюватися, коли Хмельницький окружний адміністративний суд вперше виніс кілька рішень на користь НДІ, а не прокурорів.

Зокрема, йдеться лише про п’ять таких випадків. У цих справах прокурори знову посилалися на процедурні порушення, як і в інших позовах. Водночас НДІ вже активно брав участь у процесі, подавав пояснення та обґрунтовував свої дії. Його представникам вдалося переконати суд, що перевірки мали законні підстави, оскільки проводилися в межах кримінальної справи.

Крім того, у десяти справах, які НДІ програв, рішення судів оскаржили в апеляційному порядку. Це, як зазначається, може свідчити про зацікавленість у подальшому результаті та про більш активну правову позицію інституту.

У юридичному відділі НДІ медико-соціальних проблем інвалідності NGL.media пояснили, що значна кількість програних адміністративних справ пов’язана з внутрішньою реорганізацією установи та нестачею ресурсів для ведення великої кількості судових процесів.

Однак, серед прокурорів є й ті, чий стан здоров’я справді давав підстави для встановлення інвалідності. Ідея перевірки рішень як Хмельницької МСЕК, так і інших можливих проблемних комісій полягала в тому, щоб підтвердити статус тим, хто його потребує, і скасувати його тим, хто отримував державні виплати та пільги без достатніх підстав.

Нагадаємо, Тетяну Крупу затримали 4 жовтня, а наступного дня після обшуків вдома та за місцем роботи їй оголосили підозру у незаконному збагаченні. Наразі вона перебуває під вартою із правом застави у 500 млн грн. 

За даними слідства, голова Хмельницької МСЕК налагодила схему підробки документів для чоловіків, які хотіли уникнути військової служби. Під час обшуку у неї в кабінеті слідчі виявили 100 тис. доларів США, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки "ухилянтів" із прізвищами та фіктивними діагнозами. А вже вдома у посадовиці вилучили 5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси, а також документи, які можуть вказувати на відмивання грошей через різні бізнес-проєкти.

Скандал із медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) у Хмельницькому,голова якої Тетяна Крупа поставила на конвеєр виготовлення фальшивих довідок про інвалідність для ухилянтів від мобілізації, підсвітив всім давно відому проблему. Йдеться про повальну інвалідність і завищені пенсії в органах прокуратури. Про неї всі знали, але то заплющували очі, то не доходили руки. Детальніше у статті «Ображені реформою. Чому прокурори і не тільки штампують довідки про інвалідність» Тетяни Безрук.