Справа не в нафті й газі: Індія та Росія готують нову угоду на мільярди

Яку угоду готують Індія та Росія?

Обговорення країни проводять поки що непублічно. Однак за даними джерел, домовленості вже перебувають на просунутому етапі, пише Reuters.

Обізнані з перемовинами співрозмовники видання розповіли, що у центрі майбутньої угоди будуть літій та рідкісноземельні метали. Адже вони мають стратегічне значення для енергетики та промисловості.

Домовленості передбачають не лише постачання сировини. Країни також хочуть створити механізми, які стимулюватимуть корпоративні інвестиції у спільні проєкти,
– зазначає видання.

Очікується, що Індія та Росія можуть підписати угоду протягом найближчих двох місяців. Ба більше, за деякими даними, Нью-Делі буцімто вже передали до Москви проєкт документа на погодження.

Втім, і в російському Мінпромторзі, і в індійському міністерстві гірничої промисловості коментувати можливу співпрацю відмовилися.

Навіщо Індії поглиблювати співпрацю з Москвою?

Росія прагне поглибити економічну співпрацю з Індією, однак і для Нью-Делі ця угода вигідна. Адже головним постачальником критичних мінералів і технологій їх обробки у світі залишається Китай.

Тому Індія намагається зменшити залежність у сфері рідкісноземів від Пекіна та =активно шукає нові джерела сировини, критично важливої для розвитку промисловості й інфраструктури.

Вона вже підписала угоди про співпрацю у сфері критичних мінералів з кількома країнами:

• Аргентиною;
• Австралією;
• та Японією.

Паралельно Нью-Делі веде перемовини з Перу та Чилі.

Однак наразі прогрес незначний – вдалося реалізувати лише один проєкт із видобутку літію в Аргентині, підписаний у 2024 році. Тому нова угода з Росією може стати для Індії суттєвим кроком до поліпшення ситуації з постачанням рідкісноземів.

Зауважте! У 2023 році індійський уряд визначив понад 20 стратегічних мінералів, у тому числі літій, критично важливими для енергетичної трансформації країни та економіки в цілому.

Чому Індія продовжує купувати у Москви?

Росія та Індія вже давно налагодили співпрацю, особливо у постачанні енергоресурсів.

Після початку повномасштабної війни в Україні, коли Москва втратила значну частину торгівельних партнерів через західні санкції, саме Індія стала найбільшим покупцем російської нафти, що транспортується морем.

Президент Дональд Трамп натиснув на Нью-Делі за купівлю нафти у Росії, боляче вдаривши митами й змусивши дещо скоротити імпорт. Та Індія дуже постраждала від війни в Ірані і зараз продовжує купувати нафту у Москви, пише Reuters.

Наприклад, у березні 2026 року імпорт російської нафти до Індії подвоївся і склав в середньому 2,25 мільйона барелів на добу.

Росія продовжувала залишатися головним постачальником нафти до Індії в березні, тоді як Саудівська Аравія витіснила Ірак, вийшовши на друге місце,
– вказує видання.

Як пояснив в ефірі 24 Каналу політолог і експерт – міжнародник Максим Несвітайлов головну роль у зближенні Індії та Росії відіграли помилки Заходу. За його словами, Нью-Делі отримував санкції та ультиматуми замість реальних економічних пропозицій чи планів співпраці, здатних замінити російські енергоресурси.

Але уряду країни потрібно одночасно утримувати економічне зростання і забезпечувати людей енергією, тому питання дешевих ресурсів виходить на перший план.

Йому потрібно, щоб економіка країни надалі зростала. А для цього потрібні дешеві енергоресурси,
– додав політолог.

Що ще відомо про співпрацю Індії та Росії?

Попри дефіцит енергоресурсів, який посилився на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, Індія відмовилася приймати чергову партію скрапленого російського газу, що підпадає під дію американських санкцій.

Йдеться про танкер Kunpeng, який ще в середині квітня прямував до індійського термінала Дахедж на заході країни. Судно мало доставити СПГ із підсанкційного російського заводу "Поровая", однак так і не завершило розвантаження, і постачання було фактично зірване.

Водночас Москва продовжує просувати розширення економічної співпраці з Нью-Делі, зокрема в електроенергетиці та авіасполученні. За наявними даними, близько 96% торговельних операцій між країнами вже здійснюються в національних валютах – рублях і рупіях.