Путін "перевзувся" і заговорив про кінець війни в Україні: The Guardian назвав 5 причин зміни риторики

Президент Росії Володимир Путін неочікувано заявив, що війна в Україні може наближатися до завершення. Журналісти проаналізували п’ять ключових факторів — від втрат на фронті до ударів по НПЗ — які змусили диктатора змінити риторику.

Про це йдеться у статті The Guardian.

Путін 9 травня заявив, що війна проти України може «наближатися до завершення». Ця заява викликала нову хвилю дискусій щодо того, чому Кремль може бути зацікавлений у завершенні конфлікту саме тепер — на тлі змін на фронті та загальної ситуації навколо війни.

Росія втрачає ініціативу на фронті

Після провалу українського контрнаступу влітку 2023 року російські війська поступово просувалися вперед, захоплюючи нові території. Хоча цей наступ був повільним і супроводжувався великими втратами, створювалося враження, що Україна поступово виснажується. Однак нині ця тенденція почала змінюватися.

Повернення Україною контролю над Куп’янськом у грудні стало несподіванкою навіть для західних аналітиків, особливо з огляду на те, що Москва ще за місяць до цього заявляла про повне захоплення міста. Додатковим фактором стало рішення, яке в лютому позбавило російські сили доступу до супутникового інтернету Starlink, а також обмеження Росією використання Telegram — одного з головних засобів зв’язку на фронті. Це допомогло Україні повернути приблизно 100 кв. миль території у Запорізькій області.

За інформацією Інституту вивчення війни, у квітні Росія втратила контроль над 45 кв. милями української території. Це перший випадок чистих територіальних втрат від серпня 2024 року — часу несподіваної операції України в Курській області РФ. До цього в лютому та березні просування окупантів було мінімальним. Через це сценарій «повільної перемоги» Москви вже не здається безальтернативним.

Втрати ворога можуть перевищувати кількість новобранців

Українська сторона заявляє, що протягом останніх п’яти місяців російська армія щомісяця втрачає більше військових, ніж здатна мобілізувати чи набрати за контрактом. Хоча ці цифри складно незалежно перевірити, оцінки базуються на аналізі бойових відеоматеріалів.

За українськими даними, у березні та квітні ворожа армія втрачала приблизно 35 тис. військових щомісяця — більшість через атаки безпілотників.

Водночас темпи набору до російського війська 2026 року знизилися до 800 — 1000 осіб на добу, тобто приблизно 24 — 30 тис. на місяць. Про це повідомив економіст Яніс Клуге, який досліджував регіональні бюджетні витрати Росії. Такі оцінки збігаються із заявою Дмитра Медведєва, який очолює комісію з набору контрактників, про те, що за перший квартал службу погодилися проходити «понад 80 тисяч» людей.

Крім того, наразі немає ознак того, що Путін готовий оголосити нову масштабну мобілізацію після суспільного невдоволення, яке викликала попередня хвиля призову у вересні 2022 року.

Удари по нафтовій інфраструктурі Росії

На початку 2026 року російська економіка почала демонструвати ознаки сповільнення, однак різкий стрибок цін на нафту після удару президента США Дональда Трампа по Ірану частково покращив ситуацію. Доходи Росії від нафтового експорту, які залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету, у березні досягли 19 млрд дол. порівняно з 9,8 млрд у лютому. За оцінками Київської школи економіки, це стало найвищим місячним показником від осені 2023 року.

Втім, серія українських атак далекобійними ракетами та дронами по російських нафтових терміналах у Приморську та Усть-Лузі на Балтійському морі — двох із 14 об’єктів, які, за твердженням України, зазнали ударів у квітні — суттєво вдарила по обсягах експорту. Як зазначив Сергій Вакуленко з Фонду Карнегі, добовий експорт нафти скоротився від 5,2 млн барелів до 3,5 млн.

Поки що високі світові ціни на нафту дозволяють Росії компенсувати ці втрати, наголошує Вакуленко. Однак ситуація може швидко змінитися у разі домовленостей між США та Іраном щодо відкриття Ормузької протоки, що потенційно здатне спричинити різке здешевлення нафти.

Україна зміцнює позиції у сфері ракетних і безпілотних технологій

На початковому етапі повномасштабної війни Україна значною мірою покладалася на західне озброєння та військову підтримку. У Києві великі очікування пов’язували з винищувачами F-16 та системами ППО Patriot.

Згодом стало очевидно, що запаси західної зброї скорочуються, тому Україна почала активніше розвивати власні технології та оборонне виробництво. Одним із підтверджень цього стали успішні атаки на російську нафтову інфраструктуру, зокрема три удари дронами за останні два тижні по нафтопереробному заводу в Пермі, що розташований приблизно за 930 миль від лінії фронту.

Поява на фронті навесні дешевших систем-перехоплювачів дала Україні додаткові можливості для боротьби з російськими ракетами на тлі дефіциту ракет для Patriot. Українська сторона повідомила, що комплекси перехоплення, серед яких Sting від Wild Hornets, у березні знищили 33 тис. безпілотників — це удвічі більше, ніж місяцем раніше. Крім того, технології вже почали експортувати до Саудівської Аравії, Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів, які навесні також зазнавали атак з боку Ірану.

За даними матеріалу, Росія навіть побоювалася можливого удару України по параду на Червоній площі вихідними, через що президент України Володимир Зеленський підписав указ, який дозволив проведення заходу.

Можливі намагання Путіна знову привернути увагу Білого дому

Останнім часом Кремль дедалі більше робить ставку на дипломатичний напрямок. Путін, ймовірно, розраховує переконати Трампа натиснути на Зеленського з вимогою відмовитися від решти території Донецької області — як компенсацію за відсутність значних успіхів Росії на фронті. Саме таку ідею, за інформацією матеріалу, Путін нібито озвучував під час саміту на Алясці в серпні 2025 року. Хоча Вашингтон розглядав цю пропозицію, Трамп не став нав’язувати її Україні.

Попри заяви очільника Кремля про можливе завершення війни та обговорення потенційної ролі колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера як посередника, ознак пом’якшення російських вимог наразі немає. Минулого тижня помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що мирні переговори неможливі доти, допоки Україна не залишить усю територію Донеччини.

Наразі увага Трампа значною мірою прикута до ситуації навколо Ірану, однак Путін, схоже, прагне знову повернути інтерес Білого дому до російсько-української війни — принаймні за допомогою нових заяв і риторики.