Чому Путін знову погрожує «Сарматом»: у ЦПД оцінили і вказали на важливу деталь

Коротко:

Російські заяви про нібито успішні випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат" та плани її постановки на бойове чергування до кінця 2026 року мають радше інформаційно-пропагандистський характер, ніж реальне технічне підґрунтя. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко в коментарі LIGA.net.

За його словами, проєкт "Сармат" супроводжується системними технічними проблемами та затримками, а публічні заяви Москви є елементом інформаційного тиску.

"Сармат – це більше інформаційна зброя, ніж реальна. І Москва стабільно раз на декілька років її застосовує. Бо по факту з нею є реальні проблеми", – повідомив Коваленко.

Він нагадав, що розробка комплексу триває з 2009 року. Первісно його планували прийняти на озброєння у 2018-му, однак терміни неодноразово переносили. Формально ракету було оголошено такою, що стоїть на озброєнні, лише у вересні 2023 року після першого повноцінного випробування.

Коваленко також зазначив, що у 2024 році фіксувалися невдалі спроби запуску, попри заяви про успішні тести.

"Зараз заявили про вдалу (спробу. – Ред.), але, враховуючи роки виробництва, і постійні помилки, а також технологічний дефіцит, не варто робити з цього подію", – зазначив керівник Центру протидії дезінформації.

На його думку, подібні повідомлення Росії пов’язані з браком реальних військових успіхів.

"Просто зараз Росія не має успіхів на фронті і потрібно чимось лякати", – заявив він.

Яка ціль російського ядерного шантажу - думка експерта

Ядерний шантаж Росії є системним інструментом гібридної війни, який Кремль регулярно застосовує для тиску на Захід та впливу на підтримку України. Про це заявив експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.

За його словами, загроза застосування ядерної зброї вже неодноразово впливала на політичні рішення США та темпи військової допомоги Україні з боку західних партнерів. Водночас, зазначає експерт, з часом цей інструмент поступово втрачає ефективність.

Жовтенко нагадав, що у 2022 році, на тлі успішних контрнаступів України та відступу російських військ з низки регіонів, Кремль активно посилював ядерну риторику. Тоді США, за даними ЗМІ, передавали Росії як публічні, так і непублічні попередження щодо наслідків можливого застосування ядерної зброї.

Експерт пояснив, що Москва найчастіше повертається до ядерних погроз у двох випадках — під час військових невдач на фронті або напередодні постачання Україні нового західного озброєння, зокрема танків, ракетних систем і винищувачів.

За його словами, така риторика супроводжувала передачу Україні систем HIMARS, ATACMS, танків Leopard і Challenger, а також F-16. Основна мета — стримати розширення військової підтримки Києва та посіяти страх серед західних суспільств.

Жовтенко також зазначив, що Кремль намагається використовувати ядерну тематику для посилення страхів щодо можливої ескалації до глобального конфлікту та впливу на політичні рішення США і країн Європи в контексті подальшої підтримки України.

Ядерні погрози Кремля - новини за темою

Як раніше повідомляв Главред, у Росії знову активізували риторику ядерного шантажу. Зокрема, голова президії громадського об'єднання "Рада з питань зовнішньої та оборонної політики" РФ Сергій Караганов в інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону заявив, що у разі наближення Росії до поразки у війні проти України Москва може вдатися до застосування ядерної зброї проти європейських союзників Києва.

Крім того, російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін після Дня перемоги 9 травня почав погрожувати світові ядерною зброєю. Про це він заявив за підсумками доповіді командувача ракетними військами стратегічного призначення (РВСН) Сергія Каракаєва.

Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що йому вдалося запобігти ядерному конфлікту між Росією та Україною. Він також закликав фахівців підготувати новий документ, який міг би замінити американо-російську угоду про контроль над ядерними озброєннями.

Читайте також: