Що відомо про таємний народ тасадай: у відверту брехню повірив весь світ

Тасадай — невелика група, що мешкала на острові Мінданао на Філіппінах. Вперше вони привернули міжнародну увагу в 1971 році після повідомлень про те, що в групі налічувалося лише 26 осіб, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Згідно з ранніми свідченнями, вони жили в печерах, носили мінімальний одяг, користувалися кам’яними знаряддями та виживали як мисливці-збирачі, не маючи уявлення про землеробство чи сучасний світ.

У звіті 1972 року зазначалося: "Хоча їхня економіка в основному та традиційно базується на збиральництві, з 1966 року вони навчилися ловити в пастки кілька видів тварин". Дослідники того часу також вважали, що ця група, можливо, була відокремлена від сусідніх спільнот упродовж століть. У звіті додавалося: "Попередні лінгвістичні дані свідчать, що тасадай були ізольовані від своїх найближчих сусідів, які не мешкають у лісі, упродовж 600 років або більше".

Ця історія швидко поширилася по всьому світу. ЗМІ широко висвітлювали тасадай, а National Geographic зняв про них документальний фільм. Мануель Елізальде-молодший, заможний філіппінський політик, який очолював першу експедицію, згодом створив табори, де відвідувачі могли спостерігати за життям тасадаїв, яке подавалося як життя "кам'яної доби". Доступ до цього місця отримали знаменитості, політики та журналісти, хоча багатьох вчених та антропологів туди не пускали.

Ситуація стала ще більш таємничою після того, як у 1972 році президент Філіппін Фердинанд Маркос обмежив доступ до території тасадай. Регіон залишався закритим для сторонніх, аж доки Маркос не втратив владу в 1986 році. Цей тривалий період без незалежного наукового спостереження згодом підживив підозри, що ця історія була ретельно контрольована.

Коли територія знову відкрилася, майже відразу з’явилися звинувачення у фальсифікації. Швейцарський журналіст, який відвідав регіон у 1986 році, повідомив, що історія про тасадай була інсценована. Згідно з цими свідченнями, деякі члени групи насправді походили з сусідніх громад манобо та тболі і погодилися грати роль печерних людей в обмін на обіцянки грошей та землі.

Чутки продовжували поширюватися під час антропологічних конференцій та в академічних дискусіях. Деякі люди стверджували, що певні члени тасадай відвідували коледж або мали близьких родичів, які жили в сусідніх селах. Однак переконливих доказів цих звинувачень так і не з’явилося. Більша частина підозр зосереджувалася на Елізальде та уряді Філіппін, а не на самих тасадай.

Антрополог Жан-Поль Дюмон у 1988 році стверджував, що політичне оточення, в якому відбулося відкриття, робило ситуацію дуже сумнівною. Він писав, що уряд Філіппін, здавалося, заохочував "їхній зліт до слави", особливо тому, що іноземні антропологи рідко отримували дозвіл на безпосереднє вивчення цієї групи.

Пізніше лінгвістичні дослідження запропонували більш помірковане пояснення. Замість того, щоб бути повністю ізольованими протягом сотень років або брати участь у тотальному обмані, деякі експерти вважали, що тасадай пережили часткову ізоляцію протягом коротшого періоду.

Лінгвіст Лоуренс Рід вивчив мову, якою розмовляли тасадай, і виявив схожість із регіональними мовами приблизно 150-річної давнини. Це дало підстави припустити, що група, можливо, відокремилася від сусідніх спільнот лише кілька поколінь тому.

Пізніше Рід написав: "Я роблю висновок, що тасадай, можливо, жили в майже повній ізоляції від інших груп, як вони постійно стверджували, але ця ізоляція, ймовірно, тривала лише кілька поколінь, можливо, не більше 150 років". Він також пояснив, що триваліша ізоляція, ймовірно, призвела б до набагато більших мовних відмінностей.

У 1988 році президент Філіппін Корасон Акіно офіційно визнала тасадай справжньою меншиною, пов’язаною з корінними народами лумад на півдні Філіппін. Навіть попри це визнання, дискусія щодо цієї групи так і не вщухла повністю.

Деякі вчені досі вважають, що частину історії було сфальсифіковано, тоді як інші стверджують, що тасадай — справжній народ, історія якого була спотворена політикою та увагою ЗМІ.

Випадок з народом тасадай продемонстрував, як швидко драматичні історії про ізольовані спільноти можуть поширюватися по всьому світу без повної наукової перевірки. Через десятиліття ця подія все ще нагадує про те, що докази, прозорість та ретельне дослідження мають значення при вивченні історії та культури людства.

Раніше Фокус писав про експеримент 60-х років, в ході якого вчені вбили слона за допомогою ЛСД. Це дослідження стало із найтривожніших прикладів випробувань на тваринах, пов’язаних з періодом холодної війни.

Також ми розповідали про те, яким буде перший контакт з прибульцями. Можливі наслідки вже описали у секретних документах ФБР.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: IFLScience, Wikipedia.