Екснардеп Христенко після угоди зі слідством: Свобода під контролем СБУ?

Історія колишнього народного депутата від забороненої партії "ОПЗЖ" Федора Христенка розпочалася з гучного затримання у вересні 2025 року. СБУ висунула звинувачення у державній зраді, стверджуючи, що парламентар був агентом ФСБ РФ і брав участь в організації проросійських протестів у Донецьку ще у 2014 році, продовжуючи підривну діяльність.

Перебування Христенка в СІЗО не пройшло для нього безслідно. За словами джерел, стан його здоров'я суттєво погіршився. Ексдепутат мав серйозне захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень, що було неможливим в умовах ізолятора. Це змусило його побоюватися за своє життя, про що він, за повідомленнями, розповідав журналістам ще до свого затримання.

На додаток до проблем зі здоров'ям, Христенко щодня піддавався інтенсивним допитам у Головному слідчому управлінні СБУ. За інформацією джерел, його часто допитував особисто начальник управління СБУ Андрій Швець. Ці допити стали частиною процесу, який призвів до значних змін у його правовому статусі.

У грудні 2025 року Печерський районний суд Києва затвердив угоду про визнання вини Федора Христенка. Це рішення дозволило екснардепу, який визнав свою провину у державній зраді, вийти на свободу. Однак його звільнення було умовним.

Зараз Федір Христенко перебуває на свободі в Україні, але його рухи та діяльність залишаються під пильним контролем та охороною Служби безпеки України. Це свідчить про те, що, хоча його кримінальне переслідування завершилося угодою, держава продовжує уважно стежити за ним. СБУ, до якої звернулася «Українська правда» за коментарями, відмовилася розкривати будь-які деталі, заявивши: «Нічим не зможемо допомогти».

Ситуація з екснардепом Христенком набуває додаткового контексту, оскільки існують припущення про його можливі свідчення у інших гучних справах. За даними деяких ЗМІ, він мав дати свідчення проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. Також згадувалися свідчення щодо керівника САП Олександра Клименка у справі кількох колишніх співробітників НАБУ, які після звільнення влаштувалися працювати в "Укрзалізницю".

Цей випадок привертає увагу до механізмів "угоди про визнання вини" в Україні та можливого впливу таких домовленостей на подальші розслідування. Центр протидії корупції, наприклад, повідомив, що Печерський районний суд Києва відмовився надати матеріали справи з угодою, посилаючись на їх «вилучення в межах заходів безпеки», не пояснивши, хто прийняв таке рішення і на якій правовій підставі. Шукайте Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.

Історія Федора Христенка показує складні взаємодії між правосуддям, безпековими службами та політичною елітою України. Його перебування на волі під контролем СБУ може бути свідченням глибинних процесів, які продовжують формувати українське суспільство, залишаючи громадян у очікуванні подальших відкриттів у схожих справах.