"Лукашенко готується до війни": з чим пов'язаний новий етап підозрілої активності в Білорусі

Військові та політичні експерти для 24 Каналу розібрали, про що свідчить нова хвиля підозрілої активності Білорусі, чи є реальні ризики ескалації з боку Мінська та до яких можливих провокацій може вдатися режим Лукашенка у координації з Росією.

У Білорусі триває підготовка

Як повідомив заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко, з 2022 року Мінськ системно готується до можливого військового сценарію. Про це свідчить п’ятикратне збільшення оборонного бюджету, будівництво нових доріг у напрямку українського кордону та активне створення військової інфраструктури.

Латушко зазначив, що на поліських болотах прокладають маршрути, які не мають цивільного призначення, а також зводять нові полігони для розміщення додаткових підрозділів.

Нагадаємо, раніше Латушко розповідав, що Лукашенко змінив не лише військову доктрину Білорусі, а й сам механізм ухвалення рішень щодо участі у війні. Формально право відправляти білоруські війська на бойові дії передали Всебілоруському народному зібранню – структурі з понад тисячі лояльних до режиму чиновників і делегатів.
Так Лукашенко залишив собі простір для політичного маневру: у разі тиску з боку Кремля він зможе або перекласти відповідальність на "представників народу", або пояснити Путіну, що не здатен вплинути на рішення зібрання. Цей механізм став для Лукашенка інструментом політичного прикриття, торгу та можливості уникати прямої відповідальності залежно від розвитку ситуації.

Крім того, білоруські військові будують так звану лінію Хреніна – систему оборонних укріплень уздовж кордону з Україною та країнами НАТО. Наразі роботи тривають на Брестському, Сморгонському та Волковиському напрямках.

Усе почалося в перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, тоді ж Лукашенко протягнув через сфальсифікований референдум конституційні зміни, які позбавили Білорусь нейтрального статусу. Це було потрібно для одного – легалізувати підтримку російської агресії,
– розповів Латушко.

Пізніше у країні ухвалили нову військову доктрину, яка передбачає можливість "превентивних ударів" по інших державах та використання армії за межами країни.

Латушко наголосив, що нині загроза з боку Білорусі залишається реальною, але не критичною. На території країни наразі немає достатнього російського угруповання для повноцінного наступу на Україну. Однак ситуація може різко змінитися в разі перекидання регулярних сил Росії в Білорусь.

Лукашенко вдався до дивних дій: дивитись відео

З чим пов'язана підозріла активність?

Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло вважає, що останні заяви та дії Олександра Лукашенка можуть свідчити як про підготовку до можливих загроз, так і про спробу посилити психологічний тиск на Україну.

Зверніть увагу! У мережі почали ширитися припущення про нібито підготовку Мінська до наземної операції проти України. Поштовхом стала нарада 11 травня щодо озброєння білоруської армії, під час якої диктатор говорив про готовність військ до війни та потребу зважати на театр воєнних дій на території Білорусі. Втім, у Центрі протидії дезінформації наголосили: слова Лукашенка вирвали з контексту, жодних заяв про підготовку наступу на Україну він не робив.

Окреме занепокоєння викликає інформація про підготовку шпиталів у Білорусі. Жмайло нагадав, що ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну одним із головних сигналів підготовки до бойових дій було саме оперативне розгортання польових госпіталів. Тоді Український центр безпеки та співпраці у своїх аналітичних матеріалах регулярно звертав увагу на такі ознаки.

Втім, Жмайло не виключає, що активність Мінська може бути частиною інформаційно-психологічної операції. Білорусь чудово розуміє можливості української армії та бачить, що російський наступ суттєво сповільнився.

Ймовірніше, Білорусь і надалі робитиме ставку на нагнітання інформаційної напруги, щоб Україна продовжувала утримувати значні сили на північному кордоні,
– вважає Жмайло.

Та він не відкидає посилення диверсійної активності та провокацій поблизу кордону. Росія може активізувати роботу ДРГ, а сама Білорусь – продовжити розбудову військової інфраструктури та центрів управління безпілотниками.

Що задумав Лукашенко: дивитись відео

Яка ймовірність наступу з Білорусі?

Військовий експерт Владислав Селезньов оцінює загрозу наступу з Білорусі як малоймовірну. Останні заяви Лукашенка та активність білоруських військових біля українського кордону не свідчать про підготовку Мінська до відкриття нового фронту проти України.

Білоруський диктатор говорив насамперед про готовність власної армії до можливого захисту Білорусі у разі агресії, а не про участь у війні на боці Росії. Втім він підтвердив, що Білорусь дійсно проводить певні інфраструктурні приготування, зокрема будує дороги у напрямку українського кордону та облаштовує майданчики для артилерії.

Тут не мовиться, що білоруська армія може долучитись до бойових дій проти України на боці Росії. Треба чітко розуміти контекст і не створювати нагнітання, на це немає підстав,
– наголосив експерт.

Він також нагадав, що перед вторгненням Росії у лютому 2022 року Москва кілька місяців поспіль перекидала війська до Білорусі під приводом спільних навчань. Саме масштабне накопичення російських сил тоді стало одним із головних сигналів підготовки до наступу. Зараз подібної концентрації військ немає.

Чому заговорили про підозрілу активність Білорусі?

• Як повідомивречник ДПСУ Андрій Демченко, Білорусь може будь-якої миті надати свою інфраструктуру російським військам, якщо Москва вирішить перекинути сили на її територію. Та наразі в Білорусі немає російського угруповання, здатного здійснити повторний наступ на Україну. Демченко наголосив, що ризик провокацій з боку Білорусі зберігається, адже її метою може бути дестабілізація ситуації та відволікання українських сил.

Також він пояснив, що об'єкт, помічений 2 травня поблизу кордону, був повітряною кулею з ретранслятором, який допомагав посилювати сигнал для російських ударних дронів.

• Керівник ЦПД Андрій Коваленко вважає, що Росія зацікавлена у поступовому втягуванні Білорусі у війну, зокрема через створення майданчиків для російських або спільних військ та можливе виробництво й запуск "Шахедів" з білоруської території. Однак, на його думку, такий сценарій невигідний самому Лукашенку, адже пряме залучення до війни може поставити під загрозу його режим і посилити контроль Кремля над Білоруссю.