Петиція проти прийняття нового Цивільного кодексу за добу набрала понад 26 тисяч підписів

Петиція на сайті офісу президента про недопущення ухвалення нового Цивільного кодексу за добу набрала кількість підписів, необхідних для розгляду її головою держави. Станом на ранок 13 травня під петицією підписалися понад 29 тисяч людей, тоді як для розгляду необхідно 26 тисяч. Зареєструвала петицію Христина Ратушна 12 травня.

«На жаль, Кодекс вже зараз отримав великий антирейтинг серед широких верств суспільства, зібрав низку негативних оцінок від юридичної та правозахисної спільнот і спричинив акції протесту в різних містах України. Звертаюся до Вас як до гаранта додержання прав і свобод людини і громадянина, а також — гаранта реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі (стаття 102 Конституції України), а також розуміючи, що стаття 106 Конституції закріплює за Вами можливість звертатись, в тому числі, з позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище», йдеться у тексті петиції.

За словами авторки, проєкт нового Цивільного кодексу «повертає українське суспільство в часи «домострою», робить шлюб менш привабливим та замість юридичного захисту створює низку ризиків для подружжя. 

Зокрема Ратушна звернула увагу на заходи для примирення подружжя. Проєкт Кодексу передбачає, що суд може вживати заходів для примирення подружжя, якщо це відповідає «доброзвичайності». Коли подружжя має малолітню дитину, суд має зобов’язати пару «миритися» ще місяць. 

«Ця норма показує, що творці Кодексу не ставляться до українців та українок як до дорослих людей, здатних самостійно ухвалити рішення щодо свого особистого життя без зовнішнього втручання. А також не розуміють, як травматично може бути змушувати дитину — жити з батьками, які вже не хочуть бути разом», — зазначила авторка.

Також вона вказала на вибір прізвища після розірвання шлюбу. Так, у проєкті документу передбачено, що ексчоловік має право вимагати від колишньої дружини повернути дівоче прізвище, якщо вона здійснила «аморальний вчинок» чи зрадила його. Водночас проєкт Кодексу не має чіткого визначення «аморальності». 

«Норма несе ризики зловживань, помсти колишнім дружинам та ускладнення життя спільним дітям через різні з матір’ю прізвища», — зазначила Ратушна у петиції.

Авторка вказала й на передбачене документом право на  утримання. Ця норма пропонує дозволити батькові дитини не платити аліменти, якщо матір дитини заробляє більше, ніж він. 

«У Цивільному кодексі понад 45 разів згадується нове поняття «доброзвичайності» з посиланням на «загальновизнані уявлення про належну поведінку, усталені у суспільстві». Це визначення суперечить принципу правової визначеності та відкриває простір для свавільного правозастосування. Якщо якийсь прокурор чи суддя звик багато років сідати за кермо напідпитку, давати хабарі, принижувати свою дитину або слухати pociйську музику — новий Цивільний кодекс стане в його руках небезпечним інструментом», — йдеться у петиції.

Авторка також наголосила, що низка норм нового Кодексу обмежує права людини, послаблює захист від незаконних рішень влади, створюють корупційні ризики та суперечать євроінтеграційному курсу України. Зокрема, за словами Ратушної, є ризики порушення статті 24 Конституції України (рівність громадян) та статті 8 (принцип верховенства права). Саме ці статті прямо забороняють звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, у петиції вказано, що проєкт нового Кодексу передбачає дискримінацію «за ознаками індивідуальності», якщо це потрібно для «доброзвичайності».

«Це створює ризики невиконання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань, зокрема в межах Європейської конвенції з прав людини та переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу (Розділ 23 «Правосуддя та основоположні права»)», — пише авторка.

За її словами, проєкт Цивільного кодексу також дискримінує військових. Зокрема, в документі передбачене обмеження вільного доступу до своєї ж сторінки в соцмережах, до персональних даних, системи електронного урядування, електронних підписів та печаток. Ці ж норми пропонують застосовувати й до малолітніх дітей.

«Документ містить низку інших шкідливих норм, зокрема вносить поняття «фактичного сімейного союзу», як союзу виключно чоловіка і жінки, що суперечить вимогам євроінтеграції, зокрема ігнорує зобов’язання України в межах Benchmark IBM 23.14 та Дорожньої карти з питань верховенства права, які передбачають впровадження правового визнання одностатевих пар, зокрема через інститут реєстрованих партнерств», — йдеться у петиції.

Авторка вказує є на те, що деякі положення документа створюють ризики для легалізації відчуження публічного майна. Через це, за словами Ратушної, Україна може втратити контроль над об’єктами культурної спадщини, лісами й природно-заповідним фондом. 

У петиції йдеться і про те, що документ пропонує послабити інструменти оскарження незаконних рішень органів влади, які сьогодні існують. А це, мовляв, відкриває шлях до закріплення корупційних схем у правовому полі.

«На жаль, автори проєкту Цивільного кодексу проігнорували зауваження та пропозиції провідних правозахисних організацій, експертів та експерток з питань європейської інтеграції, професійних спільнот (наприклад, провідні лікарі-репродуктологи критикують норми про репродуктивні права), а також не проводили публічних громадських обговорень. Жодне міністерство та жоден комітет Верховної Ради, окрім комітету з питань правової політики та правосуддя, не встигли дати висновок про новий проєкт Цивільного кодексу. Такий підхід суперечить принципам належного врядування, прозорості та інклюзивності законотворчого процесу, які є невіддільною частиною європейських стандартів та зобов’язань України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу», — зазначила авторка петиції.

Христина Ратушна наголосила, що Цивільний кодекс — це фундаментальний законодавчий акт, який має регулювати широкий спектр цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами, державою та іншими суб’єктами права. Крім того, він має визначати засади приватноправового регулювання в Україні на наступні десятки років.

«Саме тому вважаємо неприпустимим його ухвалення без забезпечення відповідності сучасним правовим стандартам та стратегічному курсу України на європейську інтеграцію», — зазначила авторка.

Тож у зв’язку з вищевикладеним підписанти просять Зеленського:

1. Звернутися до Верховної Ради та її голови Руслана Стефанчука, як ідейного натхненника проєкту Цивільного кодексу (Законопроєкт №15150), з проханням зняти документ з розгляду, як такий, що суперечить правам людини та інтеграції України до ЄС;
2. У разі ухвалення проєкту Цивільного кодексу в цілому, накласти вето на документ, адже він може звузити або порушити конституційні права і свободи;
3. Звернутися до Кабінету міністрів та Міністерства юстиції з проханням напрацювати разом із правозахисною, професійною спільнотами та громадянським суспільством комплексні зміни до цивільного законодавства України, що відповідатимуть євроінтеграційним вимогам та забезпечуватимуть розширення та дотримання прав людини, зокрема прав жінок, дітей, ЛГБТ-людей, людей з інвалідністю, а також військових, ветеранів і ветеранок.

Раніше Стефанчук заявляв про намір доопрацювати проєкт до другого читання з урахуванням зауважень, що з’явилися після аналізу документа. Водночас пропозицію збільшити термін підготовки правок парламент не підтримав.

Документ структуровано у дев’ять книг, які регулюють особисті немайнові, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини. Його автори запевняють, нібито зміни мають модернізувати правове регулювання та узгодити його з підходами Європейського Союзу.

У Головному науково-експертному управлінні ВРУ загалом підтримали напрям оновлення цивільного законодавства, однак висловили низку зауважень. Зокрема, йдеться про необхідність уточнення окремих норм для забезпечення правової визначеності та врахування положень Конституції України. Серед рекомендацій також — конкретизація норм щодо репродуктивних прав із зазначенням, що вони стосуються повнолітніх осіб.

Окремі аналітичні матеріали також звертають увагу на зміни у підходах до регулювання права власності. Йдеться про нові механізми, які, за оцінками авторів, можуть впливати на практику повернення майна. Детальніше про ці аспекти — у матеріалі «Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу», підготовленому аналітиками Громадської ініціативи «Голка» Юрієм Мельником та Іриною Федорів.