Не все так просто з "аеропортним перемир'ям": політолог назвав головну проблему

Політолог Володимир Фесенко в ефірі 24 Каналу пояснив, що сама по собі така пропозиція має логіку, але зараз упирається в головну проблему. За його словами, ініціатива може бути радше частиною майбутньої переговорної тактики, ніж реальним рішенням на найближчий час.

Чи можливе зараз "аеропортне перемир'я"?

Ідея взаємної відмови від ударів по аеропортах виглядає логічною як один із можливих кроків до поетапного припинення вогню в небі.

Нагадаємо! 11 травня 2026 року Андрій Сибіга запропонував Євросоюзу допомогти просунути домовленість про взаємну відмову України та Росії від ударів по авіаційній інфраструктурі. Він пояснив, що Київ шукав для Європи окрему роль у переговорах, а сама тема могла зачепити Москву після зупинки 13 російських аеропортів 8 травня.

Але на найближчий час для неї майже немає підстав, бо Росія не демонструє готовності навіть до коротких пауз, а будь-які розмови про перемир'я швидко розбиваються об реальні атаки.

Саме зараз це навряд чи актуально. Ми ж бачимо: ще вчора було перемир'я від Трампа, а вночі вже побачили і почули, на жаль, що все це припинилося,
– сказав Фесенко.

Водночас сама логіка таких точкових домовленостей для Москви не є зовсім порожньою. Найчутливішою темою для неї зараз виглядало б не стільки припинення ударів по аеропортах, скільки енергетичне перемир'я, бо українські удари по нафтопереробних заводах уже створюють Росії відчутні проблеми.

Цікаво! 12 – 13 травня 2026 року у Росії зафіксували нову хвилю атак по тилових регіонах і промисловій інфраструктурі. У ніч на 13 травня вибухи лунали в Ярославлі, Краснодарському краї, Ростовській, Тульській та Нижньогородській областях, у порту Тамань після удару загорівся об'єкт нафтової інфраструктури, а в Башкортостані спалахнула пожежа на ЛПДС "Нурліно", однак причини займання там офіційно не підтверджували.

І якщо навіть така тема поки не рухається, то домовленість саме по аеропортах тим більше не виглядає реальною вже зараз.

Росія зараз набагато більше, ніж раніше, зацікавлена в енергетичному перемир'ї, припиненні ударів по енергетичних об'єктах, тому що удари по російських НПЗ є дуже влучними і дуже потужними з боку України,
– наголосив політолог.

Через це "аеропортне перемир'я" поки радше залишається ідеєю на перспективу. Росія не хоче припиняти війну навіть частково, тож такі пропозиції сьогодні більше працюють як підготовка до майбутньої переговорної тактики, ніж як реальна домовленість, яку можна швидко запустити.

Європу готують до окремого переговорного треку

Поява теми "аеропортного перемир'я" пов'язана ще й з тим, що в Європі почали предметніше думати про власну роль у майбутніх контактах із Росією. Йдеться не лише про те, хто саме може говорити від імені європейців, а й про формат таких розмов і перелік питань, з якими вони взагалі зайдуть у цей процес.

Я б радив європейським політикам і експертам дуже стримано ставитися до цієї заяви Путіна. Коли він сказав, що готовий до переговорів з Європою, але бажано, щоб там був такий переговорник, як Шредер, – Шредер не буде переговорником,
– сказав Фесенко.

Довідково: Герхард Шредер – німецький політик від СДПН, канцлер Німеччини у 1998 – 2005 роках, який після відставки зберіг тісні політичні й економічні зв'язки з Кремлем. Його роками критикували за роботу на російські енергетичні компанії, зокрема "Роснефть", а після початку повномасштабної війни він не дистанціювався від Москви і у січні 2026 року закликав відновити енергетичну співпрацю з Росією.

Він зазначив, що тристоронній формат, де за одним столом були б США, Росія, Україна і ще Європа, виглядає малоймовірним. Значно реальніше, що можуть з'явитися окремі паралельні переговори між Європою і Росією – насамперед щодо санкцій та заморожених російських активів, але ці теми все одно мають бути жорстко прив'язані до завершення російсько-української війни і узгоджені з позицією Києва.

До слова! Михайло Подоляк пояснив, що через тему "аеропортового перемир'я" Україна намагається втягнути Європу в ширшу розмову про безпеку на континенті. За його словами, Росія вже створювала для Європи не теоретичні, а прямі ризики, тому європейці мали бути за столом переговорів, а не залишатися осторонь.

На цьому тлі пропозиція про припинення ударів по аеропортах виглядає як одна з тем, які Україна наперед кладе в майбутнє переговорне меню для європейців. Ідеться не про спробу одразу отримати всеосяжне перемир'я, а про покрокову тактику, коли спершу обговорюють окремі функціональні обмеження – в повітрі, на морі, по енергетиці чи по аеродромній інфраструктурі.

Енергетичне перемир'я, так само і перемир'я по аеропортах – це тактика. Мовляв, якщо ви не готові до повного припинення вогню, давайте поетапно, покроково рухатись. Тут головне – зачепити, зробити перший крок,
– наголосив політолог.

Він додав, що саме тому такі ідеї й озвучуються вже зараз. Європейців поступово підводять не лише до участі в переговорах як такої, а й до конкретної предметної розмови про формат, представництво і порядок денний, який не дозволить Росії знову звести все до порожніх декларацій.

Аеропортного перемир'я Україні замало

Водночас сама відмова від ударів по аеропортах не розв'язує для України головної проблеми. Повернути нормальне авіасполучення лише такою домовленістю не вийде, бо поки щодня тривають атаки дронами і ракетами, безпечна навігація все одно лишається під загрозою. Тобто мова не лише про захист летовищ, а про ширші умови, за яких цивільна авіація взагалі може працювати.

Ми всі мріємо, щоб можна було їздити не у Варшавський аеропорт чи Кишинівський, а щоб знову можна було в Борисполі сісти на літак або хоча б у Львові чи в Закарпатті. Але для того, щоб це реально працювало, замало, щоб не били по аеропортах,
– сказав Фесенко.

Він пояснив, що така ідея може бути лише одним із проміжних кроків у ширшій схемі. Якщо вже говорити про реальне послаблення загроз у небі, то домовлятися доведеться не про окремі об'єкти, а щонайменше про повітряне припинення вогню, яке вже потім можна розширювати на інші сфери.

Тут треба домовлятися все ж таки про припинення вогню в цілому, хоча б про повітряне припинення вогню. Тоді це буде працювати,
– наголосив політолог.

Тому тему "аеропортного перемир'я" він розглядає не як фінальне рішення, а як елемент ширшої переговорної тактики. Якщо Росія колись погодиться хоча б на такий крок, далі розмову можна буде розширювати до інших форматів часткового припинення вогню, а вже потім виходити на повнішу домовленість.

Що відомо про "аеропортове перемир'я"?

11 травня 2026 року Олег Лісний пояснив, що ідея "аеропортового перемир'я" була для Києва важлива як малий крок, з якого Європа могла б почати окрему розмову з Росією. Йшлося про робочі групи і перевірку, чи здатна Москва хоча б на часткові домовленості.

• Водночас він наголосив, що сама формула не спрацює без сильнішого тиску на Кремль. На його думку, Росія не шукала компромісу, а намагалася дотиснути Україну до капітуляції, тому будь-яке перемир'я без примусу Москва використала б лише для виграшу часу.

Павло Лакійчук зазначив, що ініціатива Києва була пов'язана і з бажанням відновити роботу українських летовищ, про що в Україні говорили вже не один рік. Але в умовах війни гарантувати аеропортам безпеку неможливо, бо туди будь-якої миті могла прилетіти російська ракета.

• Окремо він скептично оцінив шанси такої домовленості для Росії. Після зупинки 13 аеропортів 8 травня через влучання дрона в будівлю "Аеронавігації" в Ростові-на-Дону Кремль, на його думку, навряд чи змінив би позицію, бо Володимир Путін не зважає на незручності для цивільних пасажирів.