Небувале рішення: Путін отримав право негайно вводити війська за кордон
Повітря в залі засідань Державної Думи Росії 13 травня було напруженим, але коротким. Депутати, без жодних дебатів чи внесення поправок, за лічені хвилини проголосували за законопроект, що змінює правила гри на міжнародній арені. Усі 381 присутні депутати, що становить 84,7% від загальної кількості, одноголосно підтримали ініціативу, не залишивши жодного голосу «проти» чи «утримався».
Цей документ, що надає право главі Кремля відправляти війська за кордон, був представлений як засіб для «захисту прав громадян РФ», які нібито можуть бути заарештовані, утримувані або переслідувані іноземними судами. Примітно, що під юрисдикцію таких дій підпадають суди, в яких Росія не бере участі або чия компетенція не ґрунтується на міжнародному договорі з Росією чи резолюції Ради безпеки ООН. Це визначення охоплює, зокрема, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС), який з березня 2023 року видав ордери на арешт низки російських посадовців, включаючи самого Володимира Путіна.
Прийняття цього закону відбулося на тлі серії попереджень з боку НАТО та європейських розвідок щодо можливої підготовки Росії до конфлікту з альянсом. Експерти Інституту вивчення війни (ISW) повідомляють, що «нульова фаза» такої підготовки вже розпочалася, про що свідчать перебудова військових округів, створення баз поблизу кордону з Фінляндією, а також фіксовані в Європі диверсії та інші провокації, як-от глушіння GPS.
У 2025 році також набуде чинності заборона на виконання в Росії рішень міжнародних судових структур. Це рішення є частиною ширшої стратегії, спрямованої на створення правових механізмів для односторонніх дій Кремля, посилюючи побоювання щодо його подальших намірів.
Раніше журналісти звернуло увагу на зміну риторики російського диктатора щодо війни в Україні, який раптово почав натякати на її завершення. Це породило п'ять основних версій такої зміни, що свідчить про складну політичну ситуацію та можливі приховані мотиви Кремля.
Проте, незважаючи на такі кроки, міжнародна спільнота продовжує відстежувати події. Зокрема, 9 травня в Офісі Президента України було заявлено, що Володимир Зеленський готовий зустрітися з Володимиром Путіним для обговорення перемир'я в будь-якому місці, крім Москви, що свідчить про спроби продовжити дипломатичний діалог, незважаючи на загострення ситуації.
Цей новий закон є логічним продовженням розширення повноважень російського президента, що спостерігається протягом останніх років. Фактично, Москва створює юридичну базу для подальших інтервенцій, розігруючи карту «захисту своїх громадян», що вже використовувалася раніше для обґрунтування військових дій в інших країнах. Це демонструє наміри Кремля зміцнити свої позиції на міжнародній арені, використовуючи внутрішнє законодавство для виправдання зовнішньої агресії.
На тлі цих подій, питання про можливе повторення сценаріїв 2014 та 2022 років, але вже в країнах Балтії, залишається відкритим. Аналітики фіксують зростання інформаційних кампаній та появу «народних республік» у соціальних мережах, що є тривожними сигналами. Відсутність «очевидних ознак» нападу не гарантує безпеки, і самозаспокоєння може виявитися фатальним.
Прийняття цього закону підкреслює нову фазу в зовнішній політиці Росії, де розширюються повноваження президента для використання військової сили за кордоном. Майбутнє покаже, як цей інструмент буде використаний, але світ спостерігає за кожним кроком, побоюючись подальших дестабілізаційних дій.