В ISW розкрили правду про те, навіщо Путін знову заговорив про ядерну зброю

Аналітики ISW наголошують, що за ядерною риторикою Путіна стоїть не просто намагання повихвалятися чи налякати ворогів.

То чому Путін "брязкає ядеркою"?

Російський президент Володимир Путін заявив про нібито успішні випробування міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 "Сармат" та вкотре почав говорити про новітню російську ядерну зброю.

В Інституті вивчення війни вважають, що подібна риторика Кремля має політичну та пропагандистську мету. Аналітики ISW наголошують, що активне "брязкання ядерною зброєю" з боку Москви посилилося після того, як Росія фактично не змогла самостійно гарантувати безпеку параду до 9 травня у Москві. На думку експертів, Кремль був змушений розраховувати на відсутність українських ударів, що продемонструвало вразливість російської системи безпеки навіть у столиці.

12 травня Путін заявив, що Росія успішно провела випробування надважкої ракети "Сармат" та продовжує розробляти інші види ядерного озброєння. Серед них диктатор назвав балістичну ракету середньої дальності "Орешнік", безпілотний підводний апарат "Посейдон" та крилату ракету з ядерним двигуном "Буревесник".

Крім того, Путін повідомив про плани поставити перші ракети "Сармат" на бойове чергування у Красноярському краї до кінця 2026 року. Однак в ISW нагадали, що подібні заяви російська влада робить уже кілька років поспіль. Про швидке розгортання цих ракет у Кремлі говорили ще у 2021, 2022 та 2023 роках, але реальні результати програми залишаються сумнівними, особливо після невдалого запуску "Сармата" у листопаді 2024 року.

Аналітики вважають, що нова хвиля ядерної риторики Путіна пов’язана також зі спробою приховати проблеми російської армії на фронті. У ISW зазначають, що попри постійні заяви Кремля про "успіхи", темпи просування окупантів почали знижуватися ще з осені 2025 року.

За оцінками експертів, українські Сили оборони значно ускладнили логістику та наступальні можливості Росії завдяки ударам по тилових об’єктах і посиленню контратак. У квітні 2026 року російські війська вперше за тривалий час фактично зазнали чистої втрати територій на театрі бойових дій.

В ISW також звернули увагу, що рівень набору нових військових у Росії вперше за весь час війни опустився нижче рівня заміщення втрат. Це створює для Кремля додаткові проблеми на тлі весняно-літнього наступу, який Росія розпочала у березні 2026 року. Попри значні втрати, окупаційній армії так і не вдалося досягти серйозних оперативних успіхів. Водночас українські військові змогли провести контратаки на окремих ділянках фронту, зокрема у районі Куп’янська та на Запоріжжі.

Аналітики ISW підсумували, що Путін намагається створити ілюзію сили та постійного наступу Росії, хоча реальна ситуація на фронті свідчить про інше. На їхню думку, саме тому Кремль дедалі частіше повертається до ядерної риторики та демонстративних заяв про нові ракети.

Яка реальна ситуація на фронті?

Російська армія продовжує активний наступ одразу на кількох ділянках фронту, однак українські Сили оборони стримують тиск і проводять контратаки.

За даними Інституту вивчення війни, найскладнішою ситуація залишається на Покровському напрямку, де окупанти не припиняють штурмів і намагаються прорвати українську оборону. На Сумщині російські війська 12 травня здійснювали обмежені наступальні дії, але не змогли просунутися вглиб області. На Харківщині окупанти також продовжували атаки поблизу державного кордону та намагалися наступати на Куп’янському напрямку.

Водночас українські військові завдали удару по російському підрозділу безпілотників у Бєлгородській області Росії. Російські пропагандисти заявляли про нібито захоплення окремих населених пунктів на Харківщині, однак аналітики ISW не підтверджують ці повідомлення.

На Донеччині українські сили мали локальні успіхи поблизу Слов’янська та Костянтинівки, хоча росіяни продовжують використовувати диверсійно-штурмові групи та активно атакують логістику Сил оборони FPV-дронами. Найзапекліші бої тривають у районі Покровська. Російські війська намагаються наступати одразу на кількох ділянках фронту та постійно підтягують нові резерви для атак. За словами українських військових, жодних ознак зниження інтенсивності бойових дій там наразі немає.

Окупанти також намагаються прорватися до Родинського та захопити Гришине. Для логістики біля лінії фронту обидві сторони дедалі частіше використовують важкі дрони, роботизовані системи та легкий транспорт через постійну загрозу ударів.

На Запорізькому напрямку Росія перекинула додаткові десантні та мотострілецькі підрозділи, однак навіть це не дозволило їй досягти суттєвих успіхів. На Херсонщині активних бойових дій останнім часом не фіксували.

Аналітики наголошують, що Донбас залишається для Кремля головною політичною та військовою ціллю. Росія прагне повністю окупувати Донецьку та Луганську області, оскільки це є частиною пропагандистської концепції так званої "Новоросії" та спробою продемонструвати бодай якусь "перемогу" у війні.

Крім політичного значення, контроль над Донбасом важливий для Росії та з військового погляду. Окупанти намагаються прорвати український оборонний пояс у районах Слов’янська, Краматорська та Костянтинівки, а також зберегти сухопутний коридор до тимчасово окупованого Криму.

Що таке "Сармат" та чому Росія так активно ним погрожує?

РС-28 "Сармат" – це російська міжконтинентальна балістична ракета шахтного базування, яку у Кремлі позиціонують як один із ключових елементів ядерної тріади країни. Її створюють для заміни радянського ракетного комплексу "Воєвода", відомого на Заході під назвою Satan.

У Росії заявляють, що "Сармат" здатен нести кілька ядерних боєзарядів одночасно та вражати цілі на міжконтинентальних відстанях. Кремль також стверджує, що ракета може обходити сучасні системи протиракетної оборони завдяки складній траєкторії польоту та великій дальності.

Саме через це він став одним із головних символів російської ядерної пропаганди. Володимир Путін та інші представники російської влади регулярно згадують цей комплекс у публічних виступах, намагаючись демонструвати військову силу Росії та тиснути на Захід.

У Кремлі називають "Сармат" "зброєю стратегічного стримування" та одним із найсучасніших видів озброєння у світі. Для Росії цей комплекс має не лише військове, а й політичне значення, адже використовується як елемент залякування та демонстрації статусу ядерної держави.

Особливо активно Москва почала згадувати "Сармат" після початку повномасштабної війни проти України. На тлі невдач російської армії на фронті Кремль дедалі частіше повертається до ядерної риторики, намагаючись показати готовність до ескалації та змусити Захід бути обережнішим у підтримці України.