"Штампували" підроблену каву й продавали українцям: БЕБ викрило підпільне виробництво

Що відомо про виробництво підробленої кави на Київщині?

Порушення викрили на Київщині, повідомили в Бюро економічної безпеки.

За даними слідства, організатори налагодили повний цикл виготовлення контрафактної кави – від обсмаження та фасування до пакування кави у брендові упаковки. Реалізовували підробки через інтернет-магазини, маркетплейси та кав’ярні в різних регіонах України.

Підробки, ймовірно, збували по всій Україні через інтернет-магазини, месенджери, кав’ярні та поштові сервіси.

Підроблена кава / фото Директора БЕБ Олександра Цивінського

Як працювала схема?

• У складських приміщеннях підозрювані, ймовірно, облаштували підпільні цехи, де обсмажували, фасували та пакували каву під логотипами відомих брендів.
• Для отримання оплат учасники схеми могли використовувати фіктивно оформлену підприємницьку діяльність.
• Підробку рекламували у соцмережах і месенджерах, замовлення розсилали поштовими сервісами.

Відомо, що раніше фігуранти офіційно співпрацювали з правовласником торговельної марки. Однак після завершення контракту у 2021 році вони, ймовірно, продовжили використовувати бренд незаконно.

У БЕБ встановили, що підроблена продукція не проходила жодного контролю якості та могла становити загрозу для здоров’я споживачів. Під час обшуків детективи вилучили виробниче обладнання, поліграфічні матеріали, тисячі упаковок готової продукції, сировину тощо. Орієнтовна вартість майна становить майже 20 мільйонів гривень.

Що це означає?

Ситуація вкотре демонструє масштаби тіньового ринку продуктів в Україні. Контрафактна продукція не лише створює ризики для здоров’я споживачів, а й:

• завдає збитків легальному бізнесу;
• зменшує податкові надходження;
• підриває довіру до брендів;
• стимулює розвиток нелегальної торгівлі.

Особливо небезпечним є те, що підроблену продукцію активно продавали через популярні онлайн-майданчики та соцмережі, де покупцям складніше перевірити походження товару.

Що відомо про збитки від тіньового ринку кави в Україні?

Близько 50% кави, яку споживають українці, перебуває поза легальним обігом. Про це повідомив голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев.

Під час обрахування приблизних збитків мова йшла про 7 мільярдів гривень. За його словами, середнє споживання кави в Україні становить близько 3,5 кілограмів на людину на рік. У підсумку це дає приблизно 85 – 105 тисяч тонн продукції щорічно. Водночас офіційний імпорт значно менший – лише близько 49 тисяч тонн.

Така різниця, фактично, і формує тіньовий сегмент ринку. Так, за оцінкою депутата, "кожна друга чашка кави" може бути або контрабандною, або підробленою, або такою, з якої не сплачено податки.

Наддохідним підвидом цієї злочинної діяльності є підробка відомих брендів. На цьому спеціалізуються цілі організовані злочинні групи. Вони смажать каву і пакують до пакунків відомих брендів. І ця продукція тоді збільшується в ціні,
– каже нардеп.

Які схеми використовує бізнес?

Експерт Геннадій Капралов у коментарі 24 Каналу розповів, що у контексті кавового ринку більш коректно говорити про ширше явище – порушення митного та податкового законодавства.

Зараз бізнес використовує кілька найбільш поширених схем обходу митного контролю:

1. Недекларування або "чорний" імпорт.
2. Декларування кави під виглядом інших товарів (наприклад, цикорію або харчових добавок).
3. Перепакування продукції після ввезення під відомі торговельні марки.
4. "Дроблення бізнесу" та продаж продукції через мережу ФОПів, щоб ухилятися від сплати податків.
5. Заниження митної вартості, коли імпортер подає документи з фіктивними цінами, значно нижчими за ринкові.

Натомість експерт Андрій Шабельніков вважає, що те, що відбувається на ринку кави, – це не просто окремі порушення, а системна проблема, яка реально б’є по легальному бізнесу.

Якщо подивитися на ситуацію очима "білого" бізнесу, стає зрозуміло, наскільки різні умови гри. Легальний імпортер зобов’язаний:

• задекларувати об'єктивну митну вартість товару;
• сплатити відповідне ввізне мито;
• сплатити 20% податку на додану вартість;
• пройти фітосанітарний контроль;
• забезпечити простежуваність походження зерна та дотримуватися умов зберігання.

Натомість тіньовий сектор відверто ігнорує ці правила гри, перетворюючи порушення закону на свою головну конкурентну перевагу. Для легального бізнесу така ситуація є фатальною: підприємець, який утримує штат, сплачує податки та оренду, фізично не може конкурувати з фальсифікатом, що реалізується втричі дешевше.

Інші нелегальні бізнеси, що викрило БЕБ

• Правоохоронці викрили схему контрабанди алкоголю в Україну під дипломатичним прикриттям на суму понад 4 мільйони гривень. Шістьом фігурантам висунули підозру, а суд обрав заставу майже по 1 мільйону гривень кожному.

• На Волині виявили підпільне виробництво кальянного тютюну без дозволів, в якому брали участь мешканці Волинської та Львівської областей. Вилучена продукція оцінюється у понад 8 мільйонів гривень, справу відкрито за статтею про незаконне виготовлення та зберігання підакцизних товарів.