Затримання чи арешт українців за кордоном: чому варто звернутися до консула

Що варто робити українцю, коли його затримали за кордоном?

Нині країни ЄС посилили контроль за дотриманням міграційних правил через збільшення кількості іноземців та навантаження на соціальні системи.

Перебуваючи за кордоном потрібно неухильно дотримуватися законодавства, адже недотримання правил в деяких випадках може загрожувати навіть депортацією. У консульстві або іншій дипломатичній установі повинні знати про затримання свого громадянина, проте консул не врятує від відповідальності. Про це повідомили в МЗС.

Аби затримання за кордоном не стало проблемою для перебування в іншій країні, варто спокійно та ввічливо поводитися з правоохоронцями. Їм у будь-якому випадку не можна чинити опір та не провокувати.

Людина завжди має право на отримання інформації про причини затримання. Тому вимагати їх необхідно. Поліція має назвати порушення, яке вчинив іноземець та описати висунуті обвинувачення.

Важливо пам'ятати, що іноземець, якого затримали в чужій країні, має право скористатися послугами адвоката та перекладача. Вони разом з консулом можуть надати поради щодо алгоритму дій для правового захисту.

Чи допоможе консул у випадку затримання чи арешту за кордоном?

Консул не має повноважень скасувати затримання чи вирок, але може стежити за дотриманням прав громадянина та комунікувати з місцевою владою. Його підтримка не є адвокатською допомогою.

Якщо консул знатиме про подію, то про затримання чи арешт він зможе повідомити членам родини. Громадянин також може дати згоду на отримання офіційної інформації щодо обставин та причин затримання. Крім того, серед повноважень консула України є перевірка умови іноземця в місцях позбавлення волі. Зокрема, українець, якого затримали, може поскаржитися на порушення його прав.

Також фахівець може посприяти тому, що членів родини ув’язненого впустять на зустрічі з ним.

У таких випадках консул також може передати до керівництва в'язниці інформацію про стан здоров'я ув'язненого українця й забезпечити необхідне медичне обстеження та лікування.

Сподіваємось, що ці поради ніколи вам не знадобляться. Але в будь-якій ситуації пам’ятайте – Консул завжди допоможе,
– йдеться в повідомленні.

Коли за дрібні порушення можуть депортувати?

В іноземних країнах депортація є найбільшим заходом покарання за важкі злочини. Якщо людину вже засудили до депортації, то суд ухвалив таке рішення, бо для цього були підстави й оскаржити це рішення важко.

Але в Польщі, де зараз перебуває чи не найбільше українців серед усіх європейських країн, нещодавно внесли дуже важливу зміну до законодавства. Про головну небезпеку розповіли фахівці Sheviakov Consult. Повторні дрібні порушення можуть розглядатися як підстава для втрати довіри до іноземця.

Так zobowiązanie cudzoziemca do powrotu (українською – депортація) присуджується після другого правопорушення протягом 24 місяців. Йдеться не про важкий злочин, а про маленькі дії, за які зазвичай виносили штраф.

Експерт зазначив, що покарати рішенням про депортацію можуть за гучні звуки після 22:00, нецензурну лайку в публічному місці, порушення правил дорожнього руху, куріння чи розпивання алкоголю в забороненому місці, дрібну крадіжку чи протидію поліції й навіть проїзд у транспорті без квитка.

У цьому ж проєкті передбачено, що odwołanie (апеляція) не зупиняє виконання рішення про повернення. Тобто людина подає апеляцію, але рішення все одно може бути виконане. Це небезпечна конструкція,
– розповів Шевяков.

Більше того, правоохоронці мають провести й реальну перевірку виконання рішення. У такому випадку право на оскарження стає формальністю. Зараз це лише законопроєкт, який внесли до Сейму Польщі.

Зауважимо, що депортація – це адміністративна або судова процедура. Вона передбачає не тільки зобов’язання покинути країну, але й у багатьох випадках – заборону на в'їзд протягом якогось періоду.

Чи можуть мобілізувати після депортації?

Депортованих українців часто може затримати поліція на кордоні, якщо вони були в розшуку. Начальник Управління комунікацій Командування Сухопутних військ ЗСУ Андрій Подік в коментарі 24 Каналу розповідав, що мобілізувати одразу не можуть.

Якщо в громадянина чомусь немає при собі документів, то відбувається процедура встановлення особистості. Цим займаються фахівці правоохоронних органів і міграційної служби.