Ексглаву ОПУ Єрмака кинули за ґрати: 140 мільйонів застави та "провидиця" у справі

Розпочалося все з резиденції «Династія», що мала стати елітним котеджним містечком. За версією обвинувачення, Андрій Єрмак спільно з іншими підозрюваними, Міндічем та Чернишовим, ще у 2020 році організували будівництво цих будинків. Фінансування, згідно зі слідством, надходило з коштів, здобутих злочинним шляхом, і проходило через складні схеми.

Прокурорка САП Валентина Гребенюк розкрила деталі: великі суми "проганялися" через засновників кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» «Сонячний беріг». Один зі співзасновників "накручував" доходи на цінних паперах, а потім вкладав їх у будівництво. Правоохоронці вказують, що кошти також залучалися з офісу злочинної організації, яку, за їхніми даними, створив Міндіч.

У суді, де розглядалася справа про кримінальне правопорушення за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України, що передбачає позбавлення волі від восьми до дванадцяти років, прокурорка Гребенюк представила несподівані докази. Вона повідомила, що підозрюваний звертався до "провидиці" з питань, що стосуються керівництва НАБУ та САП, а також українських журналістів і народних депутатів. У зачитаних матеріалах навіть звучало ім'я американського президента Дональда Трампа.

Під час обшуків у водія Єрмака були знайдені аркуші зі списками під назвою «СБУ — програма Максимум», що містили плани призначень на керівні посади в СБУ. Ці списки стали доказом потенційного впливу на свідків, оскільки частина згаданих у них людей вже обіймає високі посади. Були також «середня програма» та «програма-мінімум», в останній з яких фігурувало прізвище колишнього начальника Департаменту кібербезпеки Іллі Вітюка.

Сам Єрмак заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що його доходи та майно завжди були чесно відображені в деклараціях. Він посилався на те, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2025 році провело повну перевірку його декларації, яка не виявила ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

Наразі Андрій Єрмак перебуває під вартою з можливістю внесення застави у 140 мільйонів гривень, яку він, за його словами, не має. САП та НАБУ просили заставу у 180 мільйонів гривень, а також зобов'язати його здати закордонні паспорти, не покидати Київ без дозволу та уникати спілкування з певними фігурантами справи, включаючи колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова та його дружину. Це рішення розкриває продовження боротьби з корупцією на високих рівнях, де фігурують не тільки фінансові схеми, а й спроби прихованого впливу на державні структури.

Цей судовий процес відбувається на тлі широких реформ та посилення антикорупційного законодавства в Україні. Справа Єрмака стала одним з найрезонансніших епізодів у боротьбі з високопосадовою корупцією, демонструючи рішучість правоохоронних органів у розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним збагаченням та відмиванням коштів. Влада перебуває під пильним наглядом громадськості, і кожне судове рішення щодо впливових осіб має значний резонанс.

Попри рокіровки міністрів та керівництва Офісу президента після початку операції «Мідас», ситуація не змінилася кардинально. Залишаються тіньові схеми в податковій, фінмоні, держпідприємствах. Ексглава ОП Андрій Єрмак, за даними джерел, залишається на прямому зв'язку з ключовими фігурами країни, що свідчить про глибокі зв'язки та можливий вплив, які не обмежуються офіційними посадами. Це підкреслює складність системних змін у боротьбі з корупцією в Україні.

"Я ніколи не надавав нікому жодних доручень стосовно представлення моїх інтересів у будь-яких справах чи розмовах... Я нічого не купував і не орендував. Також не оплачував нікому жодних грошей… Також хочу сказати щодо згаданих у суді імен та кличок: моє ім’я Андрій Єрмак, яке надали мої батьки. Мене називають Андрій або Андрій Борисович. Інших імен у мене немає", — заявив сам Андрій Єрмак у суді, заперечуючи звинувачення.

Прокурорка САП Валентина Гребенюк наголосила: "Правоохоронці вбачають у діях Андрія Єрмака ознаки кримінального правопорушення за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років та з конфіскацією майна".

Незважаючи на обвинувачення та гучні деталі справи, судовий процес продовжується, і лише час покаже, які наслідки матиме це рішення для Андрія Єрмака та всієї системи боротьби з корупцією в Україні. Ця справа є символом подальшого очищення влади, де жодна посада не гарантує недоторканності. Майбутнє багатьох постатей у владі може залежати від вироків, що будуть винесені.