Експерти розповіли, як у ЗСУ змінюють підходи до фіксації воєнних злочинів РФ на фронті

 Головнокомандувач української армії Олександр Сирський ухвалив рішення масштабувати роботу щодо збереження інформації про порушення міжнародного гуманітарного права під час ведення бойових дій. Цей процес координуватиме Військова служба правопорядку. У бойові системи Збройних Сил України інтегрують автоматизований алгоритм збереження та обробки інформації із передової. Таке рішення є важливим для розслідування міжнародних злочинів, які війська РФ скоїли в Україні, зазначили кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019-2022 рокахГюндуз Мамедов та адвокат родичів "Небесної сотні" Віталій Титич у статті"Від фронту до суду: як Україна масштабує роботу з цифровими доказами воєнних злочинів".

Автори наводять приклад, що в квітні повітряна розвідка виявила, що росіяни розстріляли двох українських військовополонених біля Залізничного Запорізької області. У травні російський командир наказав окупантамвідрубати голови загиблим українським захисникам та залишити їх на видному місці. Експерти наголошують, що подібних злочинів зафіксовано вже сотні. 

Мамедов та Титич повідомили, що від якісно збереженої інформації про факт воєнного злочину, який скоєно в зоні бойових дій, буде залежати встановлення обставин злочину та притягнення винних до відповідальності в майбутньому.

Автори статті звертають увагу на те, що на початку повномасштабного вторгнення виникла ідея розробити механізм, який би дозволив зберігати речові та цифрові докази воєнних злочинів із поля бою. Цю ідею реалізували за підтримки Командування Сил територіальної оборони. Там вдалося створити Робочу групу щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права.

Експерти вказують, що упродовж 1,5 року цей механізм набув системного характеру. 

"Ішлося про навчання військовослужбовців, підготовку методичних матеріалів, участь у питаннях правової допомоги, захист культурної спадщини та створення первинних алгоритмів фіксації фактів порушень і збереження доказів", — йдеться в повідомленні.

Згодом за наказом командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді "Мадяра" у структурі ЗСУ створили перший спеціалізований підрозділ, який займався збором та обробкою цифрової інформації щодо порушень міжнародного гуманітарного права. Титич та Мамедов наголосили, що мова вже йшла про практичний інструмент фіксування злочинів в умовах інтенсивних боїв. 

Підрозділ розробив стандартизовані алгоритми документування злочинів, які спиралися на можливості системи Delta, яка допомагає українським військовим працювати з великим обсягом інформації. Завдяки цій системі було створено основу для впорядкованої роботи з інформацією, яка може бути важливою для встановлення обставин злочину. Мова йде не про окремі відео та фото, а про інформаційні комплекси військового характеру, які створюються під час ISTAR (розвідки, спостереження, таргетування та аналізу результатів ураження).

Експерти вказують, що саме ці дані будуть сприяти встановленню хронології подій, місцевості, типу використання зброї, моменту захоплення військовополонених, переміщення підрозділів тощо. Без встановлення цих обставин ефективне кримінальне провадження часто є неможливим.

Застосування такого механізму документування міжнародних злочинів у Силах безпілотних систем показало практичну ефективність. Упродовж кількох місяців роботи підрозділам Сил безпілотних систем вдалося зафіксувати 99 імовірних воєнних злочинів, зокрема, вбивства полонених військових та цивільного населення, атаки на цивільні об’єкти, катування, застосування заборонених засобів і методів ведення війни.

Експерти наголошують, що за умови чіткого алгоритму військові можуть системно працювати з фіксацією воєнних злочинів РФ. Вони додають, що завдяки засобам візуальної розвідки, БпЛА, платформам ситуаційної обізнаності, супутниковим сервісам та OSINT вдалося зробити зону боїв "значно прозорішою".

Нині триває системна трансформація роботи з цифровими даними, які мають перевагу під час війни. 

"Дані з безпілотних систем, засобів аеророзвідки, систем ситуаційної обізнаності, супутникових сервісів або інших цифрових платформ можуть бути доступні фактично в режимі 24/7. Це відкриває можливість для постійної двосторонньої взаємодії між військовими підрозділами, органами правопорядку, прокурорами та іншими суб’єктами документування", —  вказують автори.

Мамедов та Титич наголошують, що нинішній процес збору та обробки інформації включає виявлення та фіксацію події підрозділом, внесення інформації до цифрової системи за уніфікованими параметрами, її верифікацію, належне збереження та подальшу передачу, щоб використовувати для доведення міжнародних злочинів у судовому порядку. 

Експерти зазначають, що в подальшому необхідно створити повноцінний напрям документування порушень міжнародного гуманітарного права для формування механізму, що забезпечить єдині підходи до збору, обробки та передачі інформації та координацію між українськими військовими, правоохоронцями та прокурорами.

Автори наголошують, що мова йде про створення масштабного та структурованого архіву злочинів, який допоможе сформувати доказову базу для кримінальних проваджень, використовувати інформацію в міжнародній дипломатії та під час роботи щодо притягнення злочинців до відповідальності.