Як інцидент з дронами привів до відставки уряду Латвії і які наслідки це матиме

Прем'єрка Латвії Евіка Сіліня подала у відставку.

Нинішня криза має "український слід".

Адже старт протистоянню дало входження у повітряний простір Латвії трьох українських дронів, два з яких влучили у нафтобазу, ємність якої лише дивом виявилася порожньою.

І офіційний Київ визнав, що це – безпілотники ЗСУ, перепросив у латвійських партнерів та запропонував допомогу.

Про те, чи стали саме інциденти з дронами реальною причиною розвалу коаліції (чи лише зручним приводом?) і чи здатна нинішня криза вплинути на відносини Риги та Києва, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Атака ЗСУ, що розвалила уряд: чи зіпсує відносини України та Латвії удар по нафтобазі.

Далі – стислий її виклад.

Також пропонуємо вашій увазі і відео на цю тему.

7 травня у латвійському місті Резекне, неподалік кордону з РФ, сталася надзвичайна подія – з російського боку залетіли три українські дрони, які летіли атакувати російські порти на Балтійському морі.

Спершу про відставку 10 травня заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

Падіння дронів призвело до гострої критики міністра оборони як з боку опозиції, так і коаліційних партнерів.

Спрудсу закидають неготовність країни до повітряних атак, яку проявив цей інцидент.

По-перше, латвійські військові не збили дрони.

По-друге, оповіщення про повітряну тривогу прийшло мешканцям регіону вже після того, як загроза минула.

І все це – всупереч рекордному збільшенню безпекових витрат Латвії.

Прем’єрка Евіка Сіліня назвала ім’я потенційного наступника Спрудса на посаді.

Ним став полковник Райвіс Мелніс.

Райвіс Мелніс зараз є радником прем'єрки Латвії, але останні роки працював в Україні як спеціальний представник латвійського Міноборони – по суті, як один з військових аташе при посольстві в Києві.

Цей досвід дає йому унікальне як для латвійських військових розуміння дронової війни сучасного типу.

Проте з політичної точки зору це призначення викликає низку запитань.

Одне з них – це порушення загального правила НАТО, за яким міністром оборони обов'язково має бути цивільна особа.

Та ще більша проблема – політична.

Річ у тім, що посада міністра оборони за коаліційними домовленостями належить до квоти партії "Прогресивні", представником якої був Спрудс.

Тож Евіка Сіліня могла б як мінімум попросити коаліційних партнерів висунути кандидатуру позапартійного Мелніса від свого імені.

Проте вона навіть не намагалася знайти компроміс, а свідомо обрала шлях, який вів до розвалу нинішньої коаліції.

Остаточне рішення про вихід з коаліції "Прогресивні" прийняли лише після зустрічі з головою уряду.

За словами лідера партії Андріса Шуваєвса, на зустрічі, що відбулася 13 травня, він "не отримав відповідей" від прем’єрки і додав, що Евіка Сіліня самотужки "розвалила власний уряд".

"Прем’єр-міністр працює в інтересах якихось власних цілей – чи то рейтингів, чи то підготовки до виборів", – сказав Шуваєвс.

Чергові парламентські вибори у Латвії мають відбутися у жовтні – менше ніж за пів року.

Коаліція з ідеологічними противниками призвела до суттєвого спаду рейтингів правоцентристської партії прем’єрки Евіки Сіліні "Нова єдність".

Голова уряду зацікавлена дистанціюватися від лібералів з партії "Прогресивні" та вести країну до виборів на чолі нового технічного уряду, що буде спиратися на підтримку правої опозиції.

Це дасть партії надію на поліпшення рейтингів.

А українські дрони стали лише приводом для довгоочікуваного політичного розлучення.

Наразі криза у Латвії набирає обертів, але вона навряд чи змінить позицію країни щодо підтримки України.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Атака ЗСУ, що розвалила уряд: чи зіпсує відносини України та Латвії удар по нафтобазі.