Росія настільки боїться дронів, що накриває субмарини сітками за 7400 кілометрів від України

Це свідчить про зростаючі побоювання Кремля щодо можливих атак дронів. Відповідну заяву зробив радник Міністерства оборони Сергій Стерненко.

Як Росія ховає свої субмарини?

На супутникових знімках морської бази "Рибачий" на півострові Камчатка зафіксували антидронові сітки над щонайменше двома атомними підводними човнами. Йдеться про субмарини класу "Борей" та "Борей-А", які є носіями стратегічної ядерної зброї Росії.

Саме ця база вважається одним із головних пунктів базування атомних підводних човнів Тихоокеанського флоту Росії. Звідти субмарини вирушають на бойові патрулювання у Тихому океані та виконують завдання ядерного стримування.

Кожен підводний човен класу "Борей" оснащений 16 міжконтинентальними балістичними ракетами РСМ-56 "Булава". Також на базі перебувають субмарини, здатні нести крилаті ракети.

Камчатка розташована приблизно за 7400 кілометрів від України, однак Росія все одно почала застосовувати елементи антидронового захисту навіть там. Це може свідчити про серйозні побоювання російського командування після серії успішних ударів українських безпілотників по стратегічних об’єктах на території Росії.

Останніми місяцями українські дрони регулярно атакують військову та енергетичну інфраструктуру Росії на великій відстані від кордону. Зокрема, 13 травня безпілотники атакували Астраханський газопереробний завод поблизу Каспійського моря, що розташований приблизно за 1675 кілометрів від України.

Раніше також повідомлялося про проблеми в роботі одного з найбільших російських нафтопереробних заводів – "Лукойл-Пермнафтооргсинтез". Після серії ударів підприємство, за даними російських джерел, було змушене повністю зупинити переробку нафти на кілька тижнів.

Що відомо про субмарини класу "Борей" та чому вони такі важливі для Росії?

Підводні човни класу "Борей" є основою морської складової ядерної тріади Росії та вважаються одними з найважливіших елементів стратегічного стримування Кремля. Ці атомні субмарини створені для тривалого прихованого патрулювання та запуску міжконтинентальних балістичних ракет із морських акваторій.

Кожен човен класу "Борей" або модернізованого проєкту "Борей-А" оснащений 16 ракетами РСМ-56 "Булава", які здатні нести ядерні боєголовки та уражати цілі на тисячі кілометрів. Саме тому ці субмарини є критично важливими для російської системи ядерного стримування.

Підводні човни цього класу базуються переважно на Північному та Тихоокеанському флотах Росії. Однією з головних баз є "Рибачий" на Камчатці, де нещодавно й помітили антидронові сітки над субмаринами. "Бореї" вважаються одними з найсучасніших російських атомних човнів завдяки зниженому рівню шуму та сучасним системам навігації й запуску ракет. Росія почала активно вводити їх у стрій після 2010 року, замінюючи старі радянські підводні човни.

Для Кремля ці субмарини мають не лише військове, а й символічне значення, адже демонструють статус Росії як ядерної держави. Саме тому будь-які потенційні загрози для таких човнів сприймаються Москвою надзвичайно серйозно.

Що ще боїться Росія?

У Росії почали дозволяти обережну публічну критику через обмеження інтернету, хоча ще нещодавно навіть за м’які прояви невдоволення карали значно жорсткіше. На цьому тлі в Кремлі побоюються зростання соціальної напруги через погіршення економічної ситуації та падіння рівня життя населення.

Як розповів в ефірі 24 Каналу керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок, для росіян інтернет давно став частиною повсякденного життя, адже через нього люди отримують послуги, купують товари та вирішують побутові питання. Саме тому обмеження доступу до мережі викликало хвилю невдоволення навіть серед тих, хто раніше підтримував російську владу та війну проти України.

Клочок звернув увагу, що економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися: зростає інфляція, падають доходи населення, а громадяни почали рідше відвідувати торгові центри та супермаркети. Навіть офіційна російська статистика, за його словами, вже фіксує зниження кількості таких відвідувань.

Аналітик наголосив, що Кремль боїться можливих бунтів на тлі економічних проблем і соціального невдоволення. Саме тому влада дозволяє контрольовану критику, щоб дати людям можливість "випустити пар" і не допустити масштабних протестів. Він також зазначив, що невдоволення через інтернет почали демонструвати навіть публічні прихильники режиму Владіміра Путіна.