Як Нацрада хоче моніторити платформи

Під час презентації звіту профільному парламентському комітету представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення одним із пріоритетів своєї роботи на цей рік назвалипошук механізмів для моніторингу платформ. Бо наразі регулятор проводитьрегулярні моніторинги своїх реєстрантів, а такожреагує на скарги та звернення щодо решти медіа.

На платформах розміщена велика кількість контенту і наразі досить умовними є критерії відокремлення тих каналів чи акаунтів, які є медіа, і тих, які ними не є. Адже орган спільного регулювання ще не розробив критерії для онлайн-медіа. Регулятор зараз намагаєтьсярозмежовувати блогерів і медіа, а такожнаполягає на обов’язковій реєстрації тих каналів на платформах, які, на думку Нацради, підпадають під ознаки аудіовізуальних медіа.

«Детектор медіа» звернувся до Нацради з запитаннями про те, як регулятор бачить такий моніторинг. Відповіді отримали письмово від пресслужби Нацради.

— Які інструменти потрібні Нацраді для моніторингу платформ?

— Для дослідження контенту, який поширюється на платформах спільного доступу до інформації та відео, потрібні інструменти з програмним забезпеченням, яке має функціонал для автоматизованого змістовного аналізу за заданими параметрами. Це обумовлено великою кількістю інформації, що поширюється через платформи. Відповідна програма має забезпечувати можливість виявлення ознак порушень, визначених Законом України «Про медіа» (далі — Закон).

Зокрема, розпізнавати контент, поширення якого в медіа та на платформах на території України забороняється. Ці категорії переважно визначені статтями 36 (дискримінація, мова ворожнечі, пропаганда тероризму, порнографія тощо), 42 (захист дітей), 119 (інформація, пов’язана зі збройною агресією тощо). За результатами моніторингу мають автоматизовано формуватися протоколи з зазначенням категорії порушення. Важливо, щоб програма для такого моніторингу виявляла ознаки порушень із максимальною точністю, проте остаточну оцінку повинні надавати спеціалісти.

— Які кошти потрібні для купівлі програмного забезпечення?

— Таких програм у Європі зараз дуже мало. Кожна програма є унікальною й дорогою. Остаточна вартість залежить, зокрема, від технічних і функціональних характеристик і може бути розрахована окремо для кожного проєкту після визначення відповідних параметрів.

— На які приклади таких інструментів орієнтується Нацрада?

— Національна рада орієнтується на наявні програми. Зокрема, вивчає досвід і практичні підходи європейських медіарегуляторів до застосування інструментів моніторингу й регулювання медіа. До прикладу, у рамках проєкту Twinning регулятор ознайомився з програмним забезпеченням Kivi від німецького розробника Condat, яке представив один із німецьких регуляторів медіа. Це програмне забезпечення працює на базі штучного інтелекту й досліджує контент в онлайн-середовищі (вебсайти, онлайн-медіа та деякі платформи спільного доступу до відео — моніторинг через скрейпінг даних, які платформи відкрили для такого ПЗ). Більшість регуляторів у країнах-членах ЄС такою програмою не послуговуються.

— Чи використовуються для моніторингу платформ інструменти ШІ?

— Програми автоматизованого моніторингу контенту на платформах працюють на базі штучного інтелекту. Національна рада не має такого інструменту.

— Як зараз регулятор моніторить платформи?

— На сьогодні регуляторний орган використовує напівавтоматичну систему моніторингу Semantrum, принцип роботи якої базується на синтаксичному аналізі значного обсягу друкованого тексту (пошук інформації за заданими словами). Також моніторинг платформ проводиться у разі надходження відповідних звернень. Тобто коли регулятор розглядає заяви, скарги, листи щодо платформ та онлайн-медіа із зазначеними посиланнями, або у ручному режимі з використанням інструментів самих платформ.

— Чи є регулярний моніторинг зареєстрованих медіа на платформах? Чи можна сказати, що зараз Нацрада у першу чергу моніторить саме реєстрантів і реагує на скарги щодо порушень зареєстрованих і незареєстрованих медіа?

— Моніторинг зареєстрованих суб’єктів у сфері онлайн-медіа здійснюється регулярно. Зокрема, облікових записів на платформах спільного доступу для перевірки дотримання ними вимог щодо оприлюднення вихідних даних, встановлених частиною п’ятою статті 37 Закону.

Також регуляторний орган у межах своїх повноважень реагує на скарги щодо ознак порушень у діяльності як зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа, так і незареєстрованих медіа — у разі виявлення таких порушень.

— Чи проводить Нацрада моніторинг платформ, щоб виявити безреєстраційну діяльність лінійних і нелінійних медіасервісів?

— Національна рада здійснює офіційний моніторинг зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа відповідно до Закону. Моніторинг також здійснюється у межах повноважень, визначених статтею 90 Закону.

— Чи є випадки виявлення діяльності без реєстрації лінійних і нелінійних медіасервісів на платформах?

— Заходів реагування щодо фактів виявлення діяльності без реєстрації лінійних і нелінійних медіасервісів на платформах з початку дії Закону вжито не було.

Водночас медіарегулятор застосував 15 заходів реагування у вигляді штрафу за безреєстраційну діяльність до двох провайдерів аудіовізуальних сервісів і тринадцятьох лінійних аудіальних медіа.

— Чи проводить Нацрада моніторинг зареєстрованих на платформах онлайн-медіа? Чи зафіксовані випадки, коли суб’єкт у сфері онлайн-медіа на цьому ж обліковому записі веде діяльність аудіовізуального медіасервісу без реєстрації?

— Національна рада проводить моніторинг зареєстрованих суб’єктів у сфері онлайн-медіа, серед яких на сьогодні є облікові записи на платформах спільного доступу, зокрема у Facebook, TikTok, Instagram, X, Telegram, YouTube, Twitch. Відповідні моніторинги здійснюються з метою перевірки дотримання ними вимог медійного й рекламного законодавства. Інформація про дотримання вимог реєстрації аудіовізуальних медіасервісів оцінюється в порядку, передбаченому законодавством.

— У разі виявлення на платформах безреєстраційної діяльності аудіовізуальних медіасервісів чи має Нацрада достатньо важелів для того, щоб припинити це порушення? Чи буде звертатися регулятор до платформ щодо закриття чи блокування облікових записів або каналів? Чи є діалог з цього приводу, і з якими платформами?

— Діяльність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа відповідно до Закону може здійснюватися лише за умови отримання ліцензії та/або реєстрації.

У разі провадження такої діяльності без ліцензії та/або реєстрації Національна рада застосовує штраф за грубе порушення у подвійному розмірі.

Зокрема, до суб’єктів у сфері лінійних аудіовізуальних медіа застосовується штраф у розмірі 25% ліцензійного збору для ліцензіатів або від 10 до 75 мінімальних заробітних плат (станом на день учинення порушення) для реєстрантів; до суб’єктів у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа застосовується штраф від 50 до 75 мінімальних заробітних плат на день учинення порушення. Крім того, Національна рада звертається до правоохоронних та інших державних органів і посадових осіб щодо припинення такої діяльності.

У разі виявлення регулятором ознак вчинення суб’єктом у сфері медіа грубого порушення законодавства застосовується особлива процедура щодо вжиття заходів реагування.

Ілюстрація зроблена за допомогою СhatGPT