Неперевершена стійкість: Буданов пережив 10 замахів та вірить у переговори

Навіть у стінах Офісу президента зберігається виняткова пильність: Кирило Буданов, який очолив цю інституцію у січні 2024 року, постійно носить пістолет. Це не просто звичка, а необхідність, адже за його плечима — історія виживання після численних спроб ліквідації, що сталися як до, так і після його призначення, як повідомило видання The Times.

Кирило Буданов, який з серпня 2020 року очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пережив щонайменше 10 замахів на своє життя. Попри це, він не втрачає віри в можливість зупинити війну шляхом переговорів. За його словами, досвід роботи в ГУР надає йому доступ до інформаторів та ключових осіб у Кремлі, що є цінним для розуміння позицій і «червоних ліній» перемовників.

Його шлях від керівника розвідки до головного перемовника з Росією — це не лише зміна посади, а й перехід до формування довгострокової оборонної стратегії. Цей досвід допомагає йому в переговорах, адже він знає, як розмовляти з російською стороною, маючи доступ до їхніх сильних та слабких сторін.

Під час головування у ГУР, Буданов створив ефективну систему обміну полоненими, використовуючи неформальні канали в Росії. Ці ж канали, за його словами, тепер можуть бути корисними для мирних переговорів, демонструючи нестандартний підхід до дипломатії. Один з таких обмінів відбувся 15 травня, коли додому повернулися 205 українських військових, переважна більшість яких потрапила в полон ще у 2022 році.

Щодо питання ядерної загрози, Кирило Буданов зберігає спокій. Він зазначає, що Росія має технічні можливості для ядерного удару, але це питання політичної волі. Наразі українська розвідка не фіксує підготовчих дій до такого кроку. Це підкреслює його здатність тверезо оцінювати ситуацію, не піддаючись паніці, що, за його словами, часто є перебільшеною.

У питаннях управління, Буданов відмежовується від мікроменеджменту, обіцяючи повне делегування повноважень та відповідальність за результат. Він також має намір боротися з перевищеннями повноважень у військкоматах, наголошуючи при цьому на необхідності продовження мобілізації для збереження суверенітету країни.

Стриманість Буданова щодо ядерної загрози є важливою, адже раніше про ймовірність ядерного удару з боку РФ неодноразово говорили інші високопосадовці та експерти. Наприклад, державний секретар США Марко Рубіо зазначав, що Україна та РФ нібито "втратили" інтерес до переговорів через сприйняття їхньої власної позиції як більш стійкої. Це підкреслює складність переговорного процесу та різницю у підходах до його оцінки.

The Times характеризує Буданова як одного з перспективних діячів, що здійснили прорив у військових технологіях для асиметричної війни проти РФ. Ця оцінка відображає його роль у зміцненні обороноздатності України та впровадженні інноваційних рішень, що, за оцінкою журналістів, змінили хід військових дій на користь України.

"Я не зобов’язаний нікому довіряти — я маю досягти результату. Будь-які способи, форми та методи роботи є хорошими, якщо вони дають цей результат. Я не займаюся тим, у що не вірю… Я вірю в переговорний процес… у його завершення та результат," — заявив Кирило Буданов журналістам The Times.

"Ми працювали з ними багато років, тому повірте, я знаю, як із ними говорити," — розповів Буданов, пояснюючи свій досвід спілкування з російською стороною.

Історія Кирила Буданова є прикладом незламності та стратегічного мислення в умовах постійної небезпеки. Його віра в переговорний процес, підкріплена унікальним досвідом та доступом до інформаії, свідчить про глибоке розуміння викликів та можливостей у питаннях завершення війни та забезпечення безпеки країни.