ОАЕ намагалися переконати інші країни Перської затоки приєднатися до атаки на Іран — Bloomberg

Обізнані джерела повідомили, що Об’єднані Арабські Емірати намагалися переконати сусідні держави, зокрема Саудівську Аравію та Катар, взяти участь у скоординованій військовій відповіді на удари Ірану, але були розчаровані їхньою відмовою, пише Bloomberg.

Президент ОАЕ шейх Мохаммед бін Заїд незабаром після початку бомбардувань Ірану з боку США та Ізраїлю 28 лютого провів серію телефонних розмов із лідерами регіону, зокрема з наслідним принцом Саудівської Аравії Мохаммедом ібн Салманом.

Мохаммед бін Заїд був переконаний у необхідності спільної відповіді для стримування Ірану, оскільки, за словами джерел, Ісламська Республіка у відповідь на удари США та Ізраїлю випустила сотні безпілотників і ракет по країнах Перської затоки. Тегеран також атакував порти, аеропорти, житлові комплекси та готелі в регіоні й фактично заблокував стратегічну Ормузьку протоку, змусивши держави Затоки скорочувати видобуток нафти та газу і зазнавати фінансових втрат.

Водночас бін Заїд швидко обрав співпрацю з адміністрацією президента США Дональда Трампа та Ізраїлем, тоді як його союзники в Перській затоці заявили, що це "не їхня війна". Унаслідок цього й без того напружені відносини між ОАЕ та Саудівською Аравією ще більше погіршилися.

Під час телефонних розмов президент ОАЕ нагадував співрозмовникам, що Рада співробітництва країн Перської затоки (GCC), яка об’єднує шість держав, була створена у 1981 році саме через загрозу з боку Ісламської революції в Ірані, що сталася за два роки до цього.

"Раніше не оприлюднені деталі допомагають пояснити невдоволення ОАЕ іншими арабськими країнами, яке зрештою призвело до їхнього гучного рішення вийти з нафтового картелю ОПЕК наприкінці квітня, а також до зближення з Ізраїлем", — додають в агентстві.

За словами обізнаних осіб, ОАЕ також здійснювали обмежені атаки по Ірану без підтримки країн Затоки — спочатку на початку березня, а потім знову у квітні.

Водночас, як пише агентство, Саудівська Аравія також ухвалила рішення завдати ударів по Ірану в березні. Після цього Ер-Ріяд зосередився на залученні Пакистану як посередника між США та Іраном. ОАЕ були невдоволені тим, що їх недостатньо залучили до дипломатичної ініціативи під проводом Пакистану.

Катар розглядав можливість відповіді після того, як Іран у середині березня завдав удару по Рас-Лаффану — найбільшому у світі заводу зі скрапленого природного газу. Втім, Доха зрештою відмовилася від такого кроку, обравши роль посередника для деескалації.

Бахрейн і Кувейт, які зазвичай діють у координації з Саудівською Аравією, вирішили не втручатися в конфлікт. Оман, зі свого боку, вважався малоймовірним учасником будь-якої коаліції через тісніші відносини з Іраном.

Адміністрація Трампа була поінформована про обговорення в Перській затоці, ініційовані ОАЕ, і, за словами джерела, хотіла залучити Саудівську Аравію та Катар до скоординованої військової відповіді.

"Водночас усі три країни Затоки намагалися переконати Трампа не розпочинати війну, побоюючись, що Іран завдасть ударів у відповідь по їхній території та американських військових базах у регіоні. У попередні роки вони також намагалися покращити відносини з Тегераном, розраховуючи, що це допоможе стабілізувати ситуацію та підтримати економічні інвестиції", — підсумували у Bloomberg.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу здійснив таємний візит до Об’єднаних Арабських Еміратів під час війни з Іраном.
Згідно з даними уряду Ізраїлю, Нетаньягу зустрівся з президентом ОАЕ Мухаммедом бін Заїдом Аль Нагаяном вже після початку війни наприкінці лютого. В офісі Нетаньягу повідомили, що "цей візит призвів до історичного прориву у відносинах між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами".