У республіканців паніка – рейтинг Трампа падає: чи буде імпічмент і як Америка готується до виборів

Американські політтехнологи б'ють на сполох – рейтинги схвалення Дональда Трампа на посаді президента США обвалилися до справжнього антирекорду. Напередодні майбутніх мідтермів, що пройдуть вже в листопаді цього року, такі показники можуть критично відбитися й на результатах всієї Республіканської партії.

24 Канал проаналізував початок передвиборчих перегонів у Сполучених Штатах, щоб з'ясувати, чи лишилися шанси на перемогу в Республіканської партії, що найбільше впливає на популярність Дональда Трампа, чи зможуть демократи оголосити президенту імпічмент та який вплив це матиме на Україну.

Розібратися в тому, чому майбутні вибори стануть важким випробуванням для республіканців і самого президента США, допоміг політолог Дмитро Корнієнко, засновник аналітичного ресурсу Resurgram.

Чому республіканці втрачають контроль над Конгресом США?

Проміжні вибори у США, або ж так звані мідтерми, традиційно є своєрідним вотумом довіри президенту США та правлячій партії. Американці обиратимуть повністю новий склад Нижньої палати Конгресу США, близько третини Сенату та губернаторів в деяких штатах. Та чим ближче країна наближається до виборів, тим більше серед республіканців зростає паніка, а в рядах демократів, навпаки, квітне ентузіазм.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Згідно з аналізом The Cook Political Report, Демократична партія США майже гарантовано забирає 217 місць в Палаті представників, при тому що для формування простої більшості їм необхідно всього 218 місць. Для республіканців ситуація поки набагато скрутніша, адже для отримання переваги їм необхідно перемогти в усіх округах, що сьогодні позначені як "невизначені", та, на додачу, перемогти в тих місцях, де наразі впевнено лідирують їхні опоненти.

Інфографік заснований на даних The Cook Political Report

Політолог Дмитро Корнієнко підкреслює, що республіканські виборці, згідно з опитуваннями – навіть емоційно не вмотивовані голосувати на майбутніх виборах. В цьому питанні перевага наразі за демократами та незалежними виборцями, на яких вони активно сьогодні працюють.

У коментарі The New York Times колишній республіканський політтехнолог Майк Мерфі зазначив, що в рядах республіканців сьогодні настав "момент паніки". Мерфі навіть жартує про те, що "республіканці провокують хвилю продажів алкоголю", яким члени партії намагаються "заглушити свій політичний біль".

Власне, у самій Республіканській партії на тлі цієї "кризи популярності" також зріє певна суперечка. Частина конгресменів і сенаторів вважає, що Дональд Трамп з їхнього козиря, яким вони користувалися у минулому електоральному циклі, поступово перетворюється на тягар, що тягне їх на дно. Інша частина, навпаки, намагається використати ім'я президента як досі найбільш популярну фігуру в своїх рядах та мобілізувати ядерний електорат.

Натомість рейтинги самого Дональда Трампа також поступово падають. Згідно з опитуванням Gallup, рівень схвалення роботи президента США обвалився до найнижчого рівня за його другу каденцію та коливається в межах 36%. На додачу, опитування республіканського телеканалу Fox News демонструє, що навіть у питаннях економіки, вперше за 16 років, виборці схильні більше довіряти демократам, ніж республіканцям.

Власне, однією з причин такої глибокої просадки стала спільна з Ізраїлем війна США проти Ірану. Операція "Епічна лють", що починалась як "маленька та переможна спецоперація", обернулась для Сполучених Штатів серйозними проблемами. Внаслідок блокади Тегераном Ормузької протоки світові ціни на нафту поповзли вгору, а рейтинги Дональда Трампа, як і впевненість американців у тому, що президент контролює ситуацію, різко впали.

Білий дім мав певну надію на внутрішнє нафтовиробництво, адже очікувалося, що конфлікт в Ірані мине в дуже короткі терміни та американці не встигнуть відчути на собі наслідки блокади Ормузу. Однак війна затягнулась на місяці, і ціни на американських заправках підскочили подекуди вище 4 доларів. Для багатьох американців це стало критичним маркером економічних проблем та загальної нестабільності.

До війни в Ірані ціна пального у США була нижче на 35 – 50%, залежно від штату / Мапа The New York Times

На додачу, й сам Дональд Трамп своїми авантюрами повністю руйнує очікування виборців. Чинний президент США напередодні виборів виступав з крайніх ізоляціоністських позицій. Він обіцяв зупинити всі війни – від України до Сектора Гази, зайнятися внутрішніми проблемами та забезпечити американцям процвітання.

Натомість війна в Україні досі триває, а сам Трамп через доволі агресивну зовнішню політику примудрився загрузнути у черговій затяжній війні на Близькому Сході. І цей факт є справжнім тригером для багатьох виборців, адже колишні військові кампанії США в цьому регіоні відбилися глибокою національною травмою в свідомості населення.

Які козирі лишаються у партії президента США?

Власне, війна в Ірані створила певний розкол і всередині MAGA-адептів, які виступали з крайніх трампістських позицій та частково забезпечили Дональду Трампу перемогу на президентських виборах. До прикладу, проросійський американський пропагандист Такер Карлсон сьогодні вже фактично перейшов в опозицію до президента США. Карлсон навіть перепросив у своїх глядачів за те, що підтримував Трампа на його шляху до Овального кабінету.

На додачу, однією з найбільш гучних у плані критики стала конгресвумен Марджорі Тейлор Ґрін. Вона була однією з найпомітніших фігур MAGA-крила у Конгресі, особливо через свої надзвичайно радикальні заяви, зокрема прямі вимоги повністю зупинити підтримку України.

Дональд Трамп та Марджорі Тейлор-Ґрін під час турніру з гольфу у 2022 році / Фото Associated Press

Наразі Ґрін відкрито заявляє, що американські виборці не голосували за нову війну на Близькому Сході та насправді вимагали від республіканців займатися виключно внутрішніми проблемами США, а не черговою ескалацією в регіоні. Для команди Трампа це особливо болісно, адже ще донедавна Ґрін вважалася однією з найбільш лояльних союзниць президента.

Натомість списувати Республіканську партію з рахунків досі зарано, адже до виборів ще трохи більше ніж пів року, і ситуація може встигнути радикально розвернутися. Самі ж провідні республіканські політики також здаватися не збираються і впевнені у своїй здатності дати бій демократам ледь не за кожне місце в майбутньому Конгресі США.

Річ у тім, що поки над Нижньою палатою Конгресу для республіканців нависає реальна загроза, у Сенаті США ситуація набагато більш сприятлива. За попередніми розрахунками, для отримання більшості демократам необхідно забрати мінімум три з п'яти перегонів у тих штатах, де Дональд Трамп стабільно перемагав протягом усіх трьох президентських виборів у 2016, 2020 та 2024 роках. Це Південна Кароліна, Айова, Техас, Огайо та Аляска.

Станом на зараз ці штати лишаються "червоними", навіть попри певні демографічні зміни, які відбулися протягом останніх років. Тобто коли американці мігрують, до прикладу, з Каліфорнії до Техасу і разом з цим привозять свою продемократичну політичну орієнтацію. Втім, навіть попри часткове розмивання електорату, ці штати лишаються оплотом стабільності для республіканців, а отже демократам перемогти там буде дуже важко.

Водночас Республіканська партія має також додаткову перевагу у фінансуванні майбутньої передвиборчої кампанії. За даними федеральної звітності, партійні комітети та союзні фонди Республіканської партії накопичили на цю кампанію приблизно 843 мільйони доларів проти 243 мільйонів у демократів. Такий широкий розрив може стати одним з ключових факторів у майбутній боротьбі за Конгрес.

Та й сам Дональд Трамп навряд чи збирається так просто віддавати перемогу Демократичній партії, адже для нього це все більше про особисту політичну безпеку. Президент США ще в січні наголошував, що у випадку перемоги демократів вони так чи інакше спробують оголосити йому імпічмент.

Чи можливо оголосити Трампу імпічмент?

Ідея нового імпічменту Дональду Трампу вже перестала бути виключно медійною страшилкою для партії президента США. У Вашингтоні цю тему дедалі частіше обговорюють цілком серйозно, на додачу і сам Трамп не виключає такої перспективи.

Значна частина демократів вважає, що адміністрація Трампа створила достатньо приводів для потенційних розслідувань. Критика летить до сумнівних рішень у зовнішній політиці, як-от арешт венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро чи використання тих самих "тарифів Трампа" проти інших держав, що Верховний суд США врешті визнав незаконним механізмом.

Щодо конфлікту в Ірані ситуація зайшла настільки далеко, що Трамп фактично порушив Резолюцію про воєнні повноваження, яку запровадили ще у 1973 році після суперечок навколо перебігу війни у В'єтнамі. Згідно з документом, американський президент без офіційного схвалення Конгресу США не має права проводити військові операції тривалістю більше ніж 60 днів.

Він мусить або завершити кампанію, або ж, за участі того самого Конгресу, офіційно оголосити війну. Президент має право лише на одноразову пролонгацію ще на 30 днів, але виключно заради безпечного повернення американських військ назад додому.

Натомість сам Дональд Трамп надіслав листа спікеру Нижньої палати Конгресу США та чинному голові Сенату Чаку Грасслі, в якому наголосив, що оголошене ним припинення вогню від 7 квітня фактично "зупинило відлік часу" у цій війні, а отже жодного дозволу від американського Конгресу на продовження кампанії проти Ірану він досі не потребує. Безліч опонентів сприйняли це як маніпуляцію та використання юридичних лазівок для продовження своєї політики.

Та навіть попри все це сценарій імпічменту досі виглядає малореалістичним, вважає політолог Дмитро Корнієнко.

Процедура імпічменту також потребує двох третин голосів у Сенаті, тобто 67 зі 100 сенаторів мають проголосувати за імпічмент президенту. Уявити таку ситуацію без якогось масштабного розколу в рядах республіканців фактично неможливо, адже навіть перевага в одне місце у Сенаті США для демократів досі під питанням.

Зрештою, ідею імпічменту можна одразу відкинути як нездійсненну, але сам ризик лишається і може спричинити купу проблем не лише для самого Дональда Трампа, а й для України. Проблема в тому, що в умовах нового імпічменту американська політика майже гарантовано переключиться на внутрішню боротьбу.

Конгрес, адміністрація Білого дому та америанські медіа будуть сфокусовані насамперед на політичному конфлікті всередині США. А питання зовнішньої політики, включно з Україною, ризикують перетворитися на другорядне і, що навіть гірше, стануть інструментом внутрішніх суперечок.

Зустріч Володимира Зеленського та Дональда Трампа у 2019 році / Фото Офіс Президента

Аналогічна ситуація склалася також і наприкінці першого терміну Дональда Трампа у 2019 році. Демократи намагалися оголосити президенту США імпічмент через його спробу тиску на новообраного президента України Володимира Зеленського. Трамп вимагав від Зеленського компромат на сина свого головного опонента Джо Байдена – Хантера, який на той момент був членом наглядової ради української газовидобувної компанії Burisma.

Зеленський на тиск не піддався, але сама ситуація була миттєво підхоплена демократами як підстава для імпічменту Трампу. Сама ж ідея імпічменту від початку була приречена на провал і, скоріше, була потрібна Демократичній партії для формування потрібної картинки напередодні президентських перегонів.

Зрештою, в голові самого Трампа остаточно сформувалося скептичне ставлення до України та персонально Зеленського, адже це виглядало, врешті, як одна з ключових причин усіх його тодішніх проблем та програшу на виборах.

Україна, натомість, була втягнута у внутрішньоамериканську політичну боротьбу і вже за кілька років, у найбільш критичний історичний момент, отримала в Білому домі президента США, який через особисту образу вкрай негативно ставиться до України, що також відбивається і на його поточній політиці.

Засідання юридичного комітету Палати Представників США щодо імпічменту Трампу у 2019 році / Фото AFP

Отже, сценарію участі України, навіть опосередкованої, у внутрішніх американських політичних баталіях цього разу необхідно всіма силами уникати. Також варто бути дуже обережними зі своїми бажаннями, попри всю неприязнь персонально до Дональда Трампа та його політики. Треба враховувати, що сам Трамп лишається президентом США і точно лишиться ним до кінця свого терміну.

Натомість спроба його усунути здатна викликати повноцінний ступор у прийнятті рішень у самих Сполучених Штатах, спровокувати політичну кризу у Вашингтоні, що в умовах війни та реальної залежності України й тієї ж Європи від рішень Білого дому може стати критичним і лише підіграти Кремлю в його агресивних намірах.

Втім, політолог Дмитро Корнієнко вважає, що в поточних умовах, коли пряма підтримка України з боку США і без того знаходиться на низькому рівні та сконцентрована виключно навколо продажу зброї Європі – певне зміщення повістки у США з теми України може навпаки зіграти нам на користь.

Водночас, Корнієнко вважає, що на додачу, це також обмежить здатність росіян висувати вимоги щодо тиску на Україну, так необхідного їм заради досягнення скорішої "мирної угоди" на умовах, які вигідні Москві.