Чи можуть люди заразитися від рослин: учені пояснили смертельно небезпечні винятки

Ідея про те, що люди можуть заражатися хворобами від рослин,десятиліттями була популярним сюжетом наукової фантастики. Втім, як зазначають науковці, така можливість справді існує, хоча подібні випадки залишаються надзвичайно рідкісними.

Про це повідомило видання Live Science.

Фахівці пояснюють, що фітопатогени — це віруси, бактерії, грибки та інші мікроорганізми, які викликають захворювання у рослин. Вони здатні проникати у рослинні тканини, поширюватися всередині клітин, порушувати фотосинтез, викликати в’янення, зміну кольору, нарости та навіть повністю знищувати рослину. Приблизно 85% усіх хвороб рослин спричиняють саме грибки.

Попри це, для людини такі патогени зазвичай не становлять серйозної небезпеки. За словами медичного мікробіолога доктора Соми Дутти, перехід інфекцій від рослин до людей трапляється дуже рідко через фундаментальні біологічні відмінності між організмами.

Рослинні патогени еволюціонували так, щоб проникати крізь тверді клітинні стінки рослин, які складаються з целюлози та геміцелюлози. Натомість людські клітини мають іншу будову — вони захищені ліпідними мембранами та рецепторами, які запускають імунну відповідь. Більшість рослинних мікроорганізмів просто не мають механізмів для проникнення в організм людини.

Ще одним важливим бар’єром є температура тіла. Багато грибків і бактерій, які живуть на рослинах, комфортно існують за температури близько 25 градусів. Температура людського тіла для них надто висока.

Водночас учені наголошують, що винятки все ж існують. У 2023 році лікарі з Індії описали випадок зараження людини грибком Chondrostereum purpureum, який уражає рослини та викликає хворобу сріблястого листя.

Інфекцію виявили у 61-річного чоловіка, який працював мікологом рослин і багато років контактував із грибами, рослинами та гнилою деревиною. Пацієнт звернувся до лікарів зі скаргами на постійний кашель, біль у горлі та труднощі з ковтанням. Під час обстеження медики виявили абсцес біля трахеї, а аналізи показали наявність спор грибка.

Дослідники припустили, що через тривалий професійний контакт чоловік міг вдихнути велику кількість спор. Попри те, що грибок зазвичай не виживає за температури людського тіла, йому вдалося вижити в організмі пацієнта та створити колонію. Після курсу протигрибкових препаратів чоловік повністю одужав.

Науковці також зазначають, що окремі рослинні бактерії можуть бути небезпечними для людей з ослабленим імунітетом. Зокрема, бактерія Pantoea agglomerans, яка уражає рис, кукурудзу та сорго, у разі потрапляння в кров людини може спричинити тяжкі наслідки.

Інша бактерія — Burkholderia — викликає гниття цибулі та рису. У деяких випадках її виявляли у пацієнтів із муковісцидозом. Інфекція могла призводити до пневмонії, зараження крові та смерті.

Також дослідники звертають увагу на бактерію Pseudomonas aeruginosa, яка викликає м’яку гниль у салаті та картоплі. Її виявляли в лікарнях, де бактерія інфікувала пацієнтів із важкими опіками, раком, СНІДом або ослабленою імунною системою.

Окремий інтерес викликають рослинні віруси. Французькі вчені вивчали вірус м’якої плямистості перцю — рослинний патоген, який викликає в’янення перцю. Під час дослідження його РНК виявили у зразках калу понад 400 людей.

У людей, в організмі яких знайшли вірус, частіше фіксували симптоми лихоманки та свербежу. Водночас науковці наголошують, що прямих доказів того, що саме вірус був причиною цих симптомів, наразі немає.

Також дослідники аналізували вірус тютюнової мозаїки, який вражає листя тютюну. Його знаходили у сигаретах, слині курців, а попередні дослідження виявляли вірус і в біопсіях людей із раком легенів. Втім, науковці поки не мають доказів, що цей вірус безпосередньо викликає онкологічні захворювання.

Фахівці наголошують, що нині випадки тяжких або смертельних захворювань, спричинених рослинними патогенами, залишаються дуже рідкісними та переважно стосуються людей із серйозно ослабленим імунітетом.

Водночас учені вважають, що зміна клімату та глобальне потепління можуть впливати на адаптацію деяких патогенів до вищих температур. Через це науковці припускають, що дослідження цієї теми можуть активізуватися найближчим часом.