Коли «триматися» вже не виходить: як зрозуміти, що це депресія

Депресія — найпоширеніший психічний розлад сьогодні. І водночас це розлад, пов’язаний, напевно, з найбільшою кількістю міфів і сліпих плям. Багато хто хворіє на депресію, але не знає про це, оскільки недостатньо поінформований. Хтось страждає мовчки й на самоті, не звертаючись по допомогу. А проте депресія добре піддається лікуванню, особливо якщо розпочати його вчасно та проводити правильно.

Хвороба чи стан?

У науковому світі сьогодні прийнято вважати, що депресія — це захворювання. Вона має цілком конкретні ознаки, значно погіршує якість життя й часто вимагає медикаментозної допомоги.

Однак деякі дослідники висловлюють думку, що депресія — це радше не хвороба, а складний стан, адже кількість і тяжкість її ознак та симптомів у кожної людини можуть бути індивідуальними. Хвороба часто вважається хронічним станом, тоді як тривалість депресії можна скоротити за достатнього та своєчасного догляду. На думку цих учених, коли ми кажемо «депресія — це хвороба», ми поглиблюємо стигматизацію проблеми (навішування негативного ярлика призводить до того, що люди, які переживають депресію, починають соромитися свого стану). І, крім того, значну роль у її виникненні та розвитку відіграють культурні, соціальні та духовні чинники, а не лише біологічні причини.

Що не є депресією?

Слово «депресія» часто використовують для позначення станів, які по суті нею не є. Наприклад, депресією називають поганий настрій — коли людина переживає смуток, пригніченість, зневіру чи безпорадність. Або негативні думки про себе, песимізм чи безнадія. Якщо людина загальмована, млява або замкнута, їй теж можуть приписати «депресію».

Але справжня депресія, також відома як великий депресивний розлад або клінічна депресія, має чіткі симптоми. І для встановлення діагнозу необхідний певний мінімум цих симптомів, який спостерігається протягом хоча б двох тижнів.

Кожна людина час до часу відчуває смуток чи пригніченість. Цілком нормально переживати горе через такі події, як серйозна хвороба, смерть у сім’ї, втрата роботи чи розлучення. Але у більшості людей ці почуття горя та смутку зазвичай слабшають із часом. Проте якщо смуток триває два тижні чи довше й заважає повсякденному життю, можливо, ми маємо справу з клінічною депресією.

Люди, які страждають на депресію, схильні відчувати безпорадність і безнадію та звинувачують себе в цих почуттях. Вони можуть відчувати сильне виснаження й припинити брати участь у повсякденному житті; можуть віддалитися від сім’ї та друзів. Дехто навіть може думати про смерть чи самогубство. Тому важливо знати основні симптоми депресії, щоби вчасно попросити про допомогу або надати її тому, хто її потребує.

Симптоми депресії

Депресія по-різному проявляється в різних людей, але більшість переживає поєднання таких симптомів:

• тривалий смуток або відчуття порожнечі;
• відчуття безпорадності чи безнадії;
• почуття провини чи власної нікчемності;
• гнів і дратівливість;
• занепокоєння;
• труднощі з концентрацією уваги;
• втома;
• зміни в режимі сну;
• зміни апетиту;
• хронічний біль, головний біль або біль у животі;
• втрата інтересу до звичних занять;
• відсторонення від друзів та сім’ї;
• думки про смерть або самогубство, що повторюються.

Загалом депресивний стан варіюється від відчуття нещастя й невдоволення до глибокого смутку, песимізму та зневіри, які заважають повсякденному життю.

Однак не варто займатися самодіагностикою. Цей список — ваша перша допомога в тому, щоб ухвалити рішення: чи потрібно звернутися до спеціаліста (психіатра, психотерапевта, психолога), чи ознак цієї проблеми у вас немає.

«Чоловіча депресія»

Дослідження показують, що для чоловіків, які переживають депресію, можуть бути характерні не симптоми з наведеного вище списку, а специфічні «чоловічі маркери депресії»:

• більша, ніж зазвичай, втома;
• дратівливість;
• гнів;
• адиктивна поведінка (алкогольна залежність, зловживання алкоголем, розлади, пов’язані з уживанням психоактивних речовин).

Ці ознаки маскують депресію й ускладнюють її виявлення у чоловіків.

Що є причиною депресії?

На це питання немає однозначної відповіді.

• До деяких форм депресії призводять хімічні зміни в організмі, які можуть впливати на настрій та мислення.
• Депресію можуть спричиняти біологічні, генетичні, екологічні чинники.
• Також депресія може виникати через психологічні, соціальні чи емоційні чинники. Наприклад, сильні стреси — такі як смерть близької людини, серйозні життєві зміни, травми, — можуть спровокувати клінічну депресію, хоча деякі депресивні епізоди починаються без очевидних зовнішніх причин.
• Люди зі спадковою схильністю до депресії, а також люди із серйозними хронічними захворюваннями, такими як хвороби серця або рак, мають підвищений ризик розвитку депресії.

Як позбавитися депресії

Люди з депресією, які не звертаються по допомогу, мучаться марно. Це нікому не потрібні страждання. Депресія добре піддається лікуванню, але важливо звернутися до професіонала з гарною освітою, підготовкою та досвідом, а не до сумнівних «фахівців», що закінчили тримісячні курси із психології.

Основним методом лікування є психотерапія. А у випадках помірної й тяжкої депресії корисними є ліки, які потрібно вживати лише під наглядом психіатра.

Депресія — це не якась вада. Думка на кшталт «якби я взяв себе в руки, то впорався б» — це помилка. Причиною частини негативних емоцій і станів під час депресії може бути сам цей розлад. І якщо це розуміти, припиняєш тиснути на себе й намагатися контролювати емоції там, де це неможливо зробити.

Як війна провокує зростання депресії?

Фахівці вважають, що поширеність депресії в Україні зросла й нині охоплює до 60% населення. Причина в тому, що під час війни на психіку впливають хронічні стресори:

• постійний стрес і страх;
• тривала загроза обстрілів, небезпека для життя — власного та близьких;
• втрати — рідних, житла, роботи;
• невизначеність і цілковита невідомість щодо майбутнього;
• відсутність відчуття безпеки;
• зміна місця проживання, розрив соціальних зв’язків;
• виснаження нервової системи через постійний перегляд новин, переживання горя та співчуття;
• почуття самотності й тривоги через вимушену розлуку із сім’єю (чоловік / дружина, діти);
• економічна нестабільність.

Як не «скотитися» в депресію під час війни?

Найменша ймовірність впасти в депресію — у тих людей, які зуміли заповнити три найважливіші сфери життя: соціальну, когнітивну та фізичну. І для того, щоб уберегтися від депресії, можна запропонувати низку рекомендацій:

1. Не фокусуйтеся на темах, пов’язаних із війною. Свідомо, зусиллям волі створюйте простір у своєму житті, де ви думаєте про зовсім інше, прагнете іншого, будуєте інше. Наприклад, якщо ви — біженець в іншій країні й змушені вивчати мову, знайдіть для себе в цьому сенс — вчіть нову мову, щоб подорожувати, читати книги, дивитися нові передачі й фільми, тобто щоб підвищити якість свого життя.
2. Вчіться помічати хороше, навіть у дрібницях. Наприклад, милуйтеся небом і хмарами, слухайте спів птахів. Читайте вірші, художні книги, що передають життєрадісний стан.
3. Ставте нові цілі, не думаючи, чи досягнете їх. Уявляйте, що ви вже цього досягли, й отримуйте задоволення від цієї мрії. Щодня маленькими кроками рухайтеся до неї. Живіть «тут і зараз».
4. Звертайтеся по підтримку до сім’ї, друзів, коли відчуваєте, що вам це потрібно: просіть, щоб вас вислухали, дали пораду, поговорили з вами. Внутрішній негатив меншає, коли поділяєш його з кимось, хто любить тебе.
5. Займайтеся помірною фізичною активністю: прогулянки із собакою, руханка, біг, походи до спортзалу, плавання тощо. Фізичні вправи не лише можуть уберегти від депресії, а й відіграють важливу роль у її лікуванні.
6. Вчіться пристосовуватися до нових обставин — це називають адаптацією. Що вища адаптивна здатність, то легше людина може пережити кризові періоди в житті.