Чому ракета Х-101 "складає" будинки: аналіз експертів щодо удару по Києву

У Києвізавершили пошуково-рятувальні роботи на місці російського удару по житловому будинку в Дарницькому районі. Росія забрала життя 24 людей, серед яких троє дітей.

Ворог завдав удару ракетою Х-101, яка, за словами міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, увійшла у дев’ятиповерховий будинок і там розірвалася. Від вибуху залізобетонні конструкції підняло і завалило увесь під’їзд, а уламки ракети знайшли у підвалі.

TСН.ua з’ясовував, чим небезпечна крилата ракета Х-101, скільки такої зброї у противника, чому стаються руйнування масштабних розмірів та як врятуватися мешканцям панельних будинків під час обстрілів.

Ракетний удар по Києву: що відомо про крилату ракету Х-101

За словами авіаційного експерта Валерія Романенка, крилата ракета Х-101 є основною зброєю російської стратегічної авіації.

«Ракета Х-101 має величезну дальність. Рекламна, яку дають у всіх джерелах — 5,5 тисяч кілометрів. Її бойова частина до 450 кілограм. Це залежить від типу: може бути фугасною, уламково-фугасною, а також касетною», — розповідає ТСН.ua Валерій Романенко.

Запуск ракет Х-101 здійснюється з повітряних платформ — бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160.

«Бомбардувальник Ту-95 на зовнішній підвісці здатний нести, як правило, 8 таких ракет, маючи 4 пілони по дві ракети на кожному. Ту-160 може нести 12 таких ракет на внутрішній підвісці. Він має дві барабанні пускові установки, на кожній знаходиться до 6 таких ракет», — зазначає авіаексперт.

Технологічні особливості ракети Х-101 та вартість

Валерій Романенко додає, що ракета Х-101 досить складна та високовартісна: ціна однієї одиниці становить 3–4 мільйони доларів.

«Ракета Х-101 здатна виходити на ціль не лише по супутниковій навігації або по інерційній системі, а також має систему орієнтації під собою. При прокладанні маршруту польоту в пам’ять ракети закладається цифрове зображення ключових об’єктів. У разі відхилення від маршруту, ракета може сканувати поверхню під собою: мости, річки, дороги, рельєф. І пролітаючи над ними, не маючи зв’язку з супутниками, вона може виправити траєкторію у разі відхилення, порівнюючи скан об’єкта під собою з тим, який знаходиться в її пам’яті», — пояснює фахівець.

Він зауважує, що під час повномасштабного вторгнення росіяни почали встановлювати на Х-101 системи відстрілу пасток, які на певний час можуть робити ракету менш помітною для радарів.

«Ще Х-101 відстрілює теплові пастки. Вони відволікають ракету з тепловим наведенням на себе. Але загалом теплові пастки зараз мало ефективні, бо сучасні ракети обладнані аналізаторами, які розрізняють „тепло“ від двигуна і чогось іншого», — додає Валерій Романенко. А от протирадарні перешкоди можуть зробити ракету на кілька хвилин непомітною.

Ракети, які запускає Росія: скільки Х-101 має Путін

Попри складність ракети, українська ППО демонструє високу ефективність у боротьбі з цією загрозою.

«Під час масованого ракетного удару 16 квітня Росія запустила 20 ракет Х-101, 19 ми збили. Масований наліт 3 квітня: запустили 25 ракет, 24 збили. Тобто це ракети, які досить активно збиваються. Але у росіян, на жаль, високий темп з випуску таких ракет. За інформацією ГУР, темпи виробництва Х-101 станом на 15 квітня — до 70 одиниць на місяць. А запас таких ракет в РФ становить десь до 120 одиниць», — зазначає експерт.

Водночас він додає, що траплялися випадки, коли Х-101 не розривалися після влучання. Найбільш смертоносною експерт вважає російську балістику через її високу кінетичну енергію.

«Крилаті ракети завдають великих руйнувань у разі влучання. У Києві Х-101 вже знищувала цілий під’їзд житлового будинку. Але балістика теж страшна. Загалом всі російські ракети мають приблизно однакову бойову частину, що „Калібри“, що „Іскандер К“ — це десь 450-480 кілограмів», — зауважує фахівець.

Такої потужності достатньо, щоб «скласти» панельний будинок. Це особливо небезпечно для п’ятиповерхових «хрущівок» та стандартних панельних дев’ятиповерхівок, які руйнуються, не витримуючи прямого влучання.

Ракетний удар по Києву 14 травня: били прицільно по будинку

Щодо руйнування будинку в Дарницькому районі, Валерій Романенко переконаний, що це не було помилкою.

«Гадаю, що це був прицільний удар по житловому будинку або ж халтурно прокладений маршрут ракети. Розумієте, 9-типоверхівки, вони старі, вони є на цифрових картах часів СРСР, які росіяни закладають у пам’ять ракети. Тобто росіяни добре знали, що там житловий будинок і стріляти туди не можна. Інша справа — сучасні багатоповерхівки на 20 та більше поверхів, які були зведені 10-20 років тому, їх на цифрових картах росіян немає. Саме тому подекуди стаються влучання у такі будинки», — зазначає Валерій Романенко.

Чому панельні будинки найуразливіші

У Києві чимала кількість панельних будинків ще старої радянської забудови. Їх будували швидко, збирали як конструктор, і плити перекриття тримаються на, умовно кажучи, швах електрозварювання. Такі будинки експлуатуються вже багато років і вони не можуть витримати влучань в умовах війни — можуть складатися, як картковий будинок.

За словами Ігоря Молодана, експерта з безпеки та керівника Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб», в умовах війни найбільш небезпечними є саме панельні будинки, і ризик перебування у них під час повітряних атак дуже високий.

«У випадку влучання руйнується все відразу, тим більше там плити, перекриття, вони важкі і тиснуть одна на одну. Тому найбільш небезпечні будинки — це панельні, вони не міцні самі по собі. Більш міцні — це цегляні будинки, до речі, і «хрущовки» бувають цегляні. А найбільш надійні — це будинки, які стоять на монолітних фундаментах», — розповідає ТСН.ua Ігор Молодан.

Де шукати порятунку під час ракетного удару в Києві

Експерт запевняє, що під час повітряної тривоги одним із місць для укриття може бути підвал монолітного будинку. Проте він підкреслює, що не у всіх будинках є підвали, облаштовані під укриття, і не всі вони відкриті. Тим більше, що в Києві часто такі місця перебувають у приватній власності або занедбані.

«Влада повинна постійно перевіряти стан таких приміщень. А щодо перебування під час тривоги, то звичайно, що підвальне приміщення більш безпечніше, ніж знаходитися під час атаки в квартирі. Тому громадянам варто знаходити такі приміщення і спускатися до них під час повітряних атак, тим більше, що ворог б’є ракетами переважно вночі, а останнім часом тероризує і вдень, і вночі», — продовжує Ігор Молодан.

Фахівець зауважує, що безпека — це справа кожного. Але люди від частих атак починають втомлюватися і тому ігнорують заходи безпеки, залишаючись у своїх домівках, незалежно від типу будівлі.

Ігор Молодан радить не нехтувати правилами, а найбільш надійними для захисту називає споруди подвійного призначення — це наземні або підземні об’єкти (паркінги, метро, склади, підвали), які в мирний час використовуються за основним функціональним призначенням, а під час воєнного стану слугують укриттям для захисту населення.

«Споруди подвійного призначення — це більш безпечно, ніж сидіти в квартирі під час атаки. Я б радив громадянам спускатися до підземних паркінгів, ТЦ, станцій метро. Все, що розташовано під землею — більш безпечніше. Навіть якщо поруч є підземний перехід, то краще вже туди спуститись, бо там принаймні є два виходи, а конструкція переходу дуже міцна. Логіка проста — ракета не буде летіти у підземний перехід, хоча таке теж можливо, але більша вірогідність, що вона влучить у будинок, ніж у перехід. Туди можуть лише долетіти уламки від неї», — радить фахівець з безпеки.

Правило «двох стін» та пряме влучання

Ігор Молодан погоджується, що люди, які вирішують пересидіти повітряну атаку у панельному будинку у ванній, туалеті або в коридорі — ризикують. Але додає, що це питання вірогідності.

«Найбільша небезпека отримати пошкодження — це перебування у приміщені, де є вікна. Вони можуть повилітати від вибухової хвилі або влучання, і скло травмує людину. Тому тут важливе правило «двох стін». Це можуть бути туалет, ванна, комірчина, коридор. Тисячі наших людей саме у таких місцях рятувались. Навіть коли «Шахед» влучав у квартиру, людина, яка ховалася у ванній кімнаті, залишалася неушкодженою», — зауважує експерт.

Щодо випадку прямого влучання ракети у панельний будинок, то Ігор Молодан зазначає, що тут вже не врятує ні ванна, ні дві стіни, бо вони просто «складуться».

«Так, на жаль, такі випадки трапляються, але їх значно менше, ніж просто влучання і руйнування квартир від уламків, таких значно більше. Під час війни ризик існує для кожного. Траплялося, що люди гинули навіть коли переховувалися у підвальних приміщеннях будинків, але відсоток такої загибелі і травмувань значно менший, ніж у квартирах. Тому тут складно щось радити. Можу лише сказати, що у спорудах подвійного призначення таких випадків не було. Тому громадяни можуть зробити для себе висновки», — підсумовує Ігор Молодан.

Застосунок «Резерв+» був створений для того, щоб спростити процес оновлення даних / © armyinform.com.ua Наслідки атаки Війна в Україні / © Associated Press Атака на Харків. / © Associated Press