"Політична система тріснула": у Путіна почались серйозні проблеми в Росії

Морозов вважає, що Росія стикається з внутрішніми системними проблемами, які поступово послаблюють позиції Кремля.

Про що йдеться у матеріалі:

Попри гучні заяви Кремля про ядерну зброю та "війну з Європою", реальний простір для маневру російського диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна суттєво звузився. Про це в інтерв’ю Главреду розповів політичний філософ, викладач Карлового університету в Празі, керівник Інституту вільної Росії Олександр Морозов.

"Путін не може далі вести ядерну ескалацію. Значною мірою її потенціал уже розтрачено. Ніхто просто не боїться — з тих, хто відповідає за безпеку на континенті. Ядерна загроза ефективна, коли нею розмахують дуже рідко і дуже вагомо. Але якщо постійно кричати: "Ми всіх засиплемо ядерним попелом", поступово виникає адаптація", - вказав він.

Морозов зазначив, що Путін не має можливості відкрити другий фронт через брак необхідних військових ресурсів. За його словами, затяжний характер війни проти України вже сам по собі пояснюється обмеженими можливостями Росії швидко поповнювати запаси озброєння, зокрема снарядів і ракет, які одразу ж активно витрачаються.

Він також наголосив, що Кремль не може ігнорувати відставання Росії у сфері безпілотних технологій порівняно з Україною. За оцінками експертів, Росія відстає приблизно на рік у розвитку дронів, тоді як Україна активно посилює співпрацю з Німеччиною та іншими країнами не лише у виробництві безпілотників, а й у сфері систем управління.

На цьому тлі, як підкреслює Морозов, Кремль усвідомлює технологічне відставання і потребу в часі для його подолання, що робить ідею другого фронту малоймовірною.

"Усі ці звичні припущення зараз уже не дуже добре працюють.Я б сказав так: парадоксальна ситуація полягає в тому, що у Путіна немає ходу. Мені здається, 9 травня це було написано на його обличчі: він був досить похмурим, у нього не було енергії виступити з якоюсь палкою промовою, і було незрозуміло, до чого ця палкість. Він був змушений фактично звести присутність своїх улюблених далекобійних ракет на параді та присутність техніки взагалі. Думаю, в результаті він опиниться на милості інерції.Зараз тріснула політична система — це видно. І у нього немає клею, щоб залити цю щілину і зв’язати її. Вона буде повільно розширюватися", - вказав він.

Політичний філософ також зауважив, що ключовим питанням стає не стільки подальші дії Путіна, скільки готовність різних міжнародних гравців реагувати на можливе поглиблення внутрішніх тріщин у російській системі. На його думку, Україні доведеться формувати нову політичну стратегію, відмінну від підходів перших років війни, якщо відбудеться послаблення режиму Путіна. Подібні зміни у підходах, як він вважає, також доведеться напрацьовувати Європейському Союзу та окремим європейським державам.

Керівник Інституту вільної Росії Олександр Морозов зазначив, що перші роки повномасштабної війни сформували доволі усталену логіку сприйняття конфлікту про те, що Росія виступає агресором, Україна чинить опір, а західні держави підтримують Київ.

За його словами, така модель дозволяла вибудовувати зрозумілу політичну та аналітичну рамку, в межах якої вважалося, що путінський режим є стабільним і довготривалим явищем, з яким необхідно просто навчитися взаємодіяти.

"Але якщо починається якась динаміка, постане велика кількість питань. З ким мати справу в Росії? Чи можна цим людям довіряти? Зрозуміло, що не можна — політика в такій ситуації не передбачає довіри. Але мати справу все одно потрібно. І якщо мати справу, то хто повинен це робити? Хто ті люди, які працюватимуть із цими росіянами? На які кроки у напрямку Росії можна піти, щоб не дати залити цю щілину клеєм, а навпаки — розширити її", - наголосив він.

Дивіться відео інтерв'ю Олександра Морозова Главреду:

Додатково, на його думку, у разі появи в Росії не демократичних змін, а поступового внутрішнього переформатування, коли всередині системи почне посилюватися умовна "партія миру", перед міжнародними гравцями постане питання перегляду підходів і послідовності політики щодо РФ.

"Що з цим робити? Відкидати, не мати з цим нічого спільного чи якимось чином цю партію підтримувати? Це велике коло питань. Думаю, воно почне обговорюватися в Європі вже наприкінці травня, на саміті міністрів закордонних справ, де, як ми чуємо, вперше обговорюватиметься можлива стратегія Євросоюзу на випадок, якщо Путін не зможе перейти до подальшої ескалації, а буде далі сповзати з гори. Тоді постане великий ряд питань", - підсумував він.

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Оцінки ситуації на фронті від аналітиків CNN фіксують зміщення ініціативи після активізації українських ударів по російській логістиці та зростання ролі дронів, що поступово змінює характер бойових дій і темпи просування сторін. У матеріалі також підкреслюється, що Україна змогла частково компенсувати перевагу РФ за рахунок технологічних рішень. На цьому тлі все частіше говорять про зміну ходу війни в Україні та провали Кремля на фронті. Фронт залишається динамічним і нестабільним. Сторони адаптуються до нових умов бою.

Російський інформаційний простір дедалі частіше змушений визнавати, що затяжна війна не дає Москві стратегічного результату, а санкційний і військовий тиск накопичує ефект, який уже впливає на внутрішню ситуацію в РФ. Окремі публіцисти прямо говорять про відсутність сценарію виходу без втрат і посилення виснаження ресурсів. Як раніше повідомляв Главред, у Росії вже фіксують визнання неминучої поразки у війні.

Системні ризики всередині РФ посилюються на тлі військової інерції та звуження політичних рішень для Кремля, що створює додатковий тиск на управлінську модель Путіна. Експерти вказують, що поєднання економічного виснаження, втрат на фронті та внутрішніх тріщин у системі може в найближчі місяці сформувати критичний вузол проблем.