Розкрито сценарій Лукашенка для наступу на Україну: які регіони під загрозою

Зеленський заявив про ризик розширення участі Білорусі у війні на боці Росії та спроби Москви втягнути Мінськ у нові військові операції проти України

Про що йдеться у матеріалі:

За словами президента України Володимира Зеленськього, Росія активізувала переговори з Олександром Лукашенком щодо можливого розширення військових дій із території Білорусі. У Києві припускають, що Кремль може готувати нову загрозу для північного напрямку — насамперед для Чернігівської та Київської областей.

Главред зібрав головне, що варто знати про загрозу наступу з Білорусі.

На яких напрямках може початись наступ з Білорусі

15 травня президент України Володимир Зеленський провів нараду за участю керівництва Генерального штабу ЗСУ, ГУР МО, СЗРУ та СБУ. За підсумками зустрічі глава держави повідомив, що українська сторона продовжує фіксувати спроби Росії глибше втягнути Білорусь у війну проти України. За його словами, відбулися додаткові контакти між російським керівництвом та Олександром Лукашенком, метою яких є залучення Білорусі до нових агресивних дій РФ.

"Зокрема, Росія розглядає плани операцій за напрямками на південь та на північ від території Білорусі – або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО – саме з території Білорусі. Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю. Україна, безперечно, буде захищати себе і своїх людей, якщо Олександр Лукашенко схибить та вирішить підтримати ще й цей російський намір. Доручив нашим Силам оборони та безпеки України посилити відповідний напрямок і представити план нашого реагування, який буде розглянутий та затверджений на Ставці", - вказав він.

Пізніше у відеозверненні, яке транслював Офіс президента, Зеленський заявив, що Росія прагне суттєво розширити участь Білорусі у війні та може використати її територію для нових агресивних операцій — зокрема проти Чернігівського або Київського напрямків, а також потенційно проти однієї з країн НАТО, що межують із Білоруссю.

"Партнери теж знають, що відбувається й до чого схиляють Білорусь", - підсумував він.

Про що домовляються Путін і Лукашенко

Глава Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко, коментуючи заяву Володимира Зеленського, заявив, що російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін намагається знову втягнути Олександра Лукашенка у війну проти України.

За його словами, у 2022 році Білорусь уже надала Росії свою територію для ведення бойових дій, а тепер Москва підштовхує Мінськ до військових провокацій у прикордонних районах. При цьому, як зазначив Коваленко, цього разу російська сторона прагне, щоб білоруські військові діяли безпосередньо від імені самої Білорусі.

"Якщо Лукашенко так підставить білорусів, і якщо вони виконають накази - це буде трагічно для Білорусі", - пригрозив він.

"Мадяр" звернувся до Лукашенка

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді "Мадяр", оприлюднив різку заяву на адресу самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, звинувативши Мінськ у сприянні російській агресії. Він розкритикував заяви Лукашенка про нібито нейтральну позицію, зазначивши, що вони не відповідають реальному стану речей.

Бровді наголосив, що українські сили фіксують кожен проліт російських дронів-камікадзе типу "Шахед", які, за його словами, регулярно перетинають повітряний простір Білорусі на шляху до України. Він також підкреслив, що такі випадки мають системний характер. За оцінкою командувача, подібна поведінка може розцінюватися як співучасть у воєнних злочинах.

"Ти можеш скільки завгодно крутити вуса на камеру і брехати своєму заляканому народу про "нейтралітет", але твої кінцівки вже по самі плечі у кривавій юшці вбивств цивільних українців", – написав він у зверненні до самопроголошеного президента Білорусі.

Лукашенко оголосив мобілізацію та почав "підготовку до війни"

На цьому тлі Олександр Лукашенко продовжує робити войовничі заяви. Самопроголошений президент Білорусі оголосив про проведення так званої "точкової мобілізації" та заявив про підготовку країни до війни, не уточнивши, проти кого саме. Таку заяву він зробив під час доповіді міністра оборони Віктора Хреніна. Лукашенко також повідомив про продовження підготовки білоруської армії до можливих бойових дій, включно з наземними операціями.

"Далі, як я обіцяв, ми точково відмобілізуватимемо (військові — Ред.) частини, збройні сили для того, щоб готувати їх до війни. Дай боже, щоб її вдалося уникнути. Ми ж до війни готуємось усі", — сказав Лукашенко.

За його словами, новий підхід передбачає відмову від масштабних разових навчань на користь ротаційної системи, коли окремі військові частини по черзі проходитимуть збори та інтенсивну бойову підготовку, після чого повертатимуться до місць постійної дислокації. Він стверджує, що така система дозволить підтримувати армію у стані постійної готовності без оголошення загальної мобілізації.

Що означає заява Лукашенка про мобілізацію в Білорусі

Глава Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко закликав не сприймати серйозно заяви Олександра Лукашенка щодо так званої "точкової мобілізації". За його словами, ситуація перебуває під контролем українських сил.

Коваленко зазначив, що Лукашенко фактично лише підтримує інформаційну кампанію Росії, намагаючись догодити Володимиру Путіну.

"Якщо буде загроза, Україна її побачить і вже Лукашенко пошкодує. Думаю, він це знає", - вказав він.

Також він наголосив, що Білорусь наразі не готує жодної наземної операції, а подібних офіційних заяв не звучало. За оцінкою Коваленка, білоруська армія не має необхідних сил для проведення таких дій.

Він додав, що нинішня активність Білорусі зводиться переважно до імітації бурхливої діяльності, зокрема через інформаційні кампанії та демонстративні заяви.

"По факту, будь-які агресивні дії автоматично стануть помилкою, яка призведе до поганих наслідків для самої білорусі. Україна стежить за ситуацією, наші сили готові до будь-якого розвитку подій. Наразі багато маніпуляцій", - підсумував він.

Як Путін може використати білоруську армію

Росія дедалі гостріше стикається з нестачею ресурсів для продовження масштабної війни проти України. Саме тому Володимир Путін намагається шукати додаткові ресурси за межами Росії — насамперед у Північній Кореї та Білорусі, які Москва розглядає як потенційне джерело військової підтримки й резервів. Саме тому риторика білоруського диктатора Лукашенка означає лише те, що він тепер опинився "на розтяжці". Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ заявив військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук.

За словами Лакійчука, Володимир Путін зацікавлений у тому, щоб отримати під свій контроль білоруську армію, однак Олександр Лукашенко не хоче цього допустити, оскільки саме силовий апарат залишається основою його влади.

На думку експерта, через це Лукашенко змушений балансувати між демонстрацією підтримки Росії у війні проти України та необхідністю зберігати лояльність власних силовиків. Саме цим, за його оцінкою, пояснюється риторика про "точкову мобілізацію". Водночас він наголосив, що потенційна загроза все ж залишається.

"Але сама загроза вторгнення в Україну з білоруського напрямку — вже певна маленька перемога Путіна. Тому що це відволікає українські ресурси на інші напрямки", — вказав він.

Який сценарій загрози з боку Білорусі для України

У свою чергу військовий експерт Роман Світан в ефірі 24 каналу заявив, що наразі армія Білорусі не становить реальної загрози для України через свою невелику чисельність та відсутність готовності до наступальних дій. За його словами, білоруські військові не мають необхідного бойового досвіду, а їхня здатність проводити навіть оборонні операції викликає сумніви.

"А от реальною є проблема, яка може бути для нас з території Білорусі – це інфільтрація російських спецслужб у середню ланку управління білоруської армії. Частина рот чи взводів, чи ДРГ можуть виконати завдання з розхитування ситуації – втягнути армію Білорусі у протистояння з Україною", – сказав він.

Водночас полковник запасу ЗСУ застеріг, що Україна має дуже обережно реагувати на можливі провокації з боку Білорусі. Він не виключив, що подібні дії можуть бути організовані не безпосередньо режимом Лукашенка, а представниками російських спецслужб.

Світан також зазначив, що Україні все одно доведеться утримувати частину резервів на білоруському напрямку. Хоча там уже створено потужні фортифікаційні споруди, їх необхідно забезпечувати військовими, яких доведеться перекидати з інших, більш пріоритетних ділянок фронту.

Яка чисельність військ потрібна для наступу на Київ

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко нагадав, що у 2022 році наступ на Київ із території Білорусі здійснювали близько 40 тисяч добре підготовлених російських військових. За його словами, це були професійні та повністю укомплектовані елітні підрозділи морської піхоти, десантних військ і спецпризначення, однак навіть таких сил виявилося недостатньо для захоплення української столиці.

Експерт наголосив, що нинішня російська армія суттєво поступається тодішньому рівню підготовки та якості особового складу.

"Зараз основу російської армії складають так звані "чмобіки" – непідготовлений, низькомотивований людський ресурс. Тому для повторного наступу на Київ їм знадобиться щонайменше 100 тисяч військових. І це лише для того, щоб дійти до околиць столиці та почати там бойові дії. Але навіть 100 тисяч може бути недостатньо", - вказав він в інтерв'ю УНН.

Як приклад Коваленко навів ситуацію на Покровсько-Мирноградському напрямку, де Росія зосередила найбільше угруповання на всій лінії фронту. За його словами, там перебуває близько 170 тисяч російських військових, однак навіть за таких ресурсів окупанти протягом тривалого часу не можуть досягти стратегічного прориву.

Він підкреслив, що Київ не можна порівнювати з Покровськом за масштабами та рівнем оборони, тому для подібної операції Росії знадобилися б значно більші сили, а 100 тисяч військових є лише мінімальною оцінкою.

На думку Коваленка, навіть у разі ухвалення Кремлем рішення про формування нового ударного угруповання на території Білорусі, зробити це швидко та приховано не вдасться. Він зазначає, що для накопичення хоча б 100 тисяч військових Росії знадобиться близько двох місяців за умови максимально ефективної організації, однак сумнівається, що російська армія здатна діяти настільки злагоджено, тому процес може розтягнутися на два-три місяці або довше. Також він підкреслив, що приховати таке масштабне перекидання сил практично неможливо.

"Сформувати подібне угруповання непомітно – нереально. Це величезні переміщення техніки, особового складу, логістики. Все це буде фіксуватися розвідкою", - вказав він.

За яких умов Білорусь може відкрити фронт для наступу на Київ

Схожу думку висловив і військовий експерт Павло Нарожний у коментарі 24 Каналу. Він зазначив, що потенційний наступ із території Білорусі теоретично можливий, але залежить від багатьох чинників. За його словами, для початку такої операції Росії необхідно сформувати ударне угруповання, на що потрібен час, а самі підготовчі дії українська сторона, ймовірно, зможе виявити заздалегідь.

"Усе тому, що Україна має величезну кількість засобів розвідки. Це не тільки наші засоби. Цю інформацію нам також передають союзники: супутникові знімки, перехоплення різної інформації. Тому якщо буде підготовка військ, то ми це побачимо", – підкреслив він.

За словами Нарожного, для проведення наступальних дій із території Білорусі російським військам необхідно сформувати значне угруповання чисельністю понад 50 тисяч осіб.

Він зазначає, що північний напрямок України добре укріплений природними та інженерними перешкодами: там багато лісів, річок і боліт, а дорожня мережа обмежена лише кількома основними шляхами з мостами, які можуть бути швидко знищені. Крім того, оборонні споруди на цій ділянці активно зводилися протягом усього періоду повномасштабного вторгнення.

На думку експерта, навіть у разі накопичення необхідних сил та спроби наступу, для російської армії це не буде легкою операцією, оскільки українська оборона суттєво посилилася порівняно з 2022 роком за рахунок більшої кількості військ, укріплень і мінування територій.

Нарожний також звернув увагу, що значна частина кордону з Білоруссю проходить уздовж Дніпра. Він переконаний, що форсування цієї річки російськими військами є малоймовірним, з огляду на їхні невдалі спроби просування на Херсонському напрямку. Натомість у районах із лісистою місцевістю ситуація для потенційного наступу може бути складнішою.

Експерт припустив, що у разі бойових дій можливі лише обмежені просування на окремих ділянках, однак досвід, зокрема літніх штурмів на Сумщині, свідчить про низьку ефективність таких дій.

"Сумщина набагато простіша, бо там нема таких лісів на кордоні, там в основному поля – відкриті ділянки, а вони (росіяни – ред.) змогли зайти на 5 – 10 кілометрів, не більше", – припустив він.

Підсумовуючи, Нарожний вважає, що навіть у разі реалізації наступу з північного напрямку російські війська навряд чи зможуть суттєво просунутися вглиб української території.

Вам також може бути цікаво: