/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Ffa6673fc13d3a98a1185a2868f758c9e.jpg)
"Спали по 4 – 5 годин і не встигали їсти": "Шляхошукачі" розповіли про канал, фейли та мотивацію
Дев'ять місяців тому на платформі ютуб з'явився проєкт "Шляхошукачі", створений двома друзями Денисом та Артуром. Хлопці давно мріяли робити якісний український тревел-контент, який би показував неймовірні куточки світу без заїжджених шаблонів і банального "туристичного" погляду.
Їхня історія почалася з великого бажання створювати щось своє, справжнє й атмосферне – те, що дозволить глядачам подивитися на світ по-новому. 24 Канал поспілкувався з Денисом про те, як народилася ідея "Шляхошукачів", скільки коштує створення одного випуску, які труднощі залишаються за кадром та чому ці подорожі для них – значно більше, ніж просто зйомки.
Майже без сну, зі складним монтажем і любов'ю до подорожей: як працюють "Шляхошукачі"?
Розкажіть трохи про себе: ким працюєте і як познайомилися з Артуром?
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google ДодатиЯ займаюся ютубом уже приблизно восьмий рік. Спочатку вчився на ІТ-факультеті й думав, що піду працювати розробником, але завжди було відчуття, що хочеться робити щось своє: знімати, придумувати, створювати власні проєкти.
Моя історія з камерою почалася просто: у 2018 році я поїхав до Німеччини збирати полуницю і за зароблені гроші купив першу камеру. Спершу це був простий контент без обличчя й голосу, але бажання робити якісніше тільки росло.
Артур останні сім років працює у сфері фото та відеозйомки. До цього багато років займався музикою, а з дитинства малював. Думаю, саме тому в нього таке сильне відчуття кадру, композиції й атмосфери. Він прийшов у відео не просто як оператор, а як людина з дуже візуальним мисленням.
Познайомилися ми вже після початку повномасштабної війни. Обидва були за кордоном, але в різних країнах. Наприкінці 2023 року випадково зустрілися у Варшаві через спільних знайомих. Зрозуміли, що в нас багато спільного: подорожі, ютуб, відео.
Мені було цікаво, як Артур знімає настільки атмосферно, а йому – що я роблю на платформі. Так із простого спілкування виросла дружба, а потім і спільний проєкт.
Як з'явилася ідея "Шляхошукачів" та хто був її ініціатором?
Ідея якісного тревел-контенту сиділа у мене в голові ще з 2020 року. У 2022-му в Австрії була перша спроба зняти гірськолижний курорт, але без сценарію та структури результат мені не сподобався, я навіть не змонтував той матеріал. Поворотний момент стався влітку 2024-го у Закопане.
Артур просто знімав нашу поїздку "по факту", для себе, а потім змонтував фільм на годину двадцять. Це було настільки класно, що я подумав: якщо "по фану" виходить так атмосферно, то що буде, якщо підійти до цього серйозно?
Запропонував Артуру спробувати. Він завжди за творчий двіж, тож одразу погодився. На початку 2025 року ми вже серйозно обговорили формат, ризики, глядача й зрозуміли: треба їхати та знімати.
Скільки часу пройшло від ідеї до першого випуску та які були труднощі на старті?
Пройшло лише кілька місяців. Першою локацією обрали Фуертевентуру. Але в процесі я зрозумів, що бути на Канарах і не розповісти про Тенеріфе – це дивно. Ми змінили логістику, частина квитків згоріла – це були наші перші "фейли" та мінуси у бюджеті.
До речі, перший випуск знятий задом наперед: спочатку була Фуертевентура, потім Тенеріфе, але в сюжеті історія йде навпаки.
Перший випуск про Канари: дивитись відео
Найважчим став період монтажу, який тривав три місяці. Саме тоді Артура збила машина, йому робили операцію на руку. Але він продовжив монтувати навіть після цього. Було багато страхів і браку навичок, але ми вирішили: навіть якщо не вийде, це буде великий досвід.
День, коли Артура збила машина / фото надані для 24 Каналу
День, коли Артура збила машина / фото надані для 24 Каналу
Як відбувається підготовка до нового випуску?
Підготовка починається з вибору країни або місця. Тут важливо, щоб про нього було що розповісти, але також ми мусимо дивитися на реальність: вартість квитків, житла, оренди авто та загальної логістики. Оскільки аудиторія в нас ще не дуже велика, ми також аналізуємо, чи є інтерес до цієї країни і чи може вона "зачепити" глядача.
Після цього я створюю детальну карту подорожі. У нас маршрут розписаний майже погодинно: коли приліт, коли виїзд, скільки часу на локацію, де можливі форс-мажори, коли треба вставати, коли знімати та коли переїжджати. Далі я роблю скелет сюжету: які теми треба підняти, яка структура випуску, де буде історія, де сучасність, де атмосфера, а де емоція.
Найбільше часу займає саме сценарна частина, бо важливо не просто показати красиві кадри, а побудувати історію, яка буде тримати глядача.
Поки Артур монтує попередній випуск, сортує матеріал, фарбує кадри, підбирає музику, працює зі звуком і темпом, я паралельно готую наступну поїздку та сюжет. Зараз ми прийшли до ритму приблизно один випуск раз на два місяці.
Наскільки дорогим є один випуск і від чого залежить бюджет?
Бюджет дуже залежить від країни. Найбільше впливають авіаквитки, житло, оренда авто, пальне, вхідні квитки на локації та загальна логістика. Наприклад, Єгипет поки що був для нас одним із найдорожчих випусків.
Самі перельоти були досить дорогими, навіть попри пересадки, хоча вже всередині країни житло було відносно недорогим. Загалом поїздка в Єгипет обійшлася нам приблизно у 1600 – 1800 доларів.
Чи траплялися форс-мажори під час зйомок?
Так, і найчастіший наш форс-мажор – це погода. На Мадейрі ми закладали три запасні дні, але все одно зняли матеріал буквально впритул до вильоту.
Бували дні, коли ми спали по 4 – 6 годин, бо треба було встигнути на світанок, доїхати на локацію, зняти потрібні кадри, а потім поїхати далі. На Мальті Артур досить глибоко порізав руку. Це вже можна буде побачити у новому випуску.
Але загалом ми стараємося сприймати форс-мажори як частину процесу. У тревел-зйомках майже ніколи не буває ідеального плану, бо країна, погода, дороги та випадковості завжди вносять свої правки.
Наскільки виснажує постійна зйомка під час подорожі?
Дуже виснажує. Але ми від самого початку сприймали це не як відпочинок, а як роботу. Якщо треба зняти результат, ми будемо працювати, поки не знімемо. І результат має бути якісним.
Часто буває, що ми не встигаємо нормально поспати або поїсти. У подорожі ти ніби перебуваєш у красивому місці, але не можеш просто сісти та повністю насолодитися моментом.
Постійно думаєш: який кадр, яке світло, що сказати, що дозняти, чи вистачить матеріалу та чи працює історія. Але, незважаючи на всі ці нюанси, нам подобається те, чим ми займаємося. Ми бачимо нові місця, проживаємо новий досвід, знайомимося з країною не поверхнево, а глибше, бо постійно намагаємося зрозуміти її характер і передати це у відео.
Ми жартуємо, що по-справжньому відпочинемо в цих країнах колись потім, коли приїдемо туди вже без камер. Але навіть у цьому робочому режимі ми все одно намагаємося вловити атмосферу місця. Бо якщо ми її не відчуємо, то й глядач її не відчує.
Яку головну мету ви вкладаєте у "Шляхошукачів"?
Нам хочеться показувати людям світ. Не просто красиві локації, а справжню атмосферу місця, його історію, характер, людей і деталі, які часто залишаються за кадром у звичайних туристичних відео.
Для нас важливо, щоб глядач не просто подивився випуск, а ніби справді прожив цю подорож разом із нами: відчув країну, її темп, настрій, красу, іноді хаос, дивність і щось дуже людське.
Багато людей зараз не можуть дозволити собі подорожі, особливо під час повномасштабної війни. І для нас дуже важливо, що наші випуски можуть хоча б на годину перенести людину в інше місце. Ну і, звісно, нам дуже подобається розвивати український контент. Ми хочемо, щоб наші випуски були не просто відео про подорожі, а маленькими документальними фільмами, після яких залишається відчуття: "Я ніби справді там побував".
Чи бувають моменти, коли через невелику кількість переглядів опускаються руки?
У нас був розрахунок, що якщо перше відео збере хоча б 5 – 10 тисяч переглядів, це вже буде дуже добре. І тут нам дуже пощастило, бо людям почали заходити наші випуски.
Глядачі почали залишати коментарі, лайки, підтримувати нас, і це дуже вплинуло на просування відео в ютубі. Маючи всього кілька випусків, я вважаю, що ми вже маємо дуже хороший результат. Тому зараз мотивація не падає, а навпаки – тільки росте.
Хочеться продовжувати й робити ще краще. Перед публікацією першого відео я одразу казав Артуру: якщо переглядів не буде – не засмучуємося і пробуємо далі. Це ютуб, і тут багато що залежить не тільки від якості, а й від алгоритмів, теми, моменту та великої частки рандому.
Як бачите розвиток проєкту у майбутньому?
Наша головна задача зараз – це вийти на такий рівень, щоб канал міг фінансово тримати себе на плаву. Тоді ми зможемо не думати постійно, де знайти гроші на наступну поїздку, а більше вкладатися у творчість, якість та масштаб.
Хочеться робити більше випусків, робити їх швидше, але не втрачати якість. Можливо, колись прийдемо й до великого екрана, хто знає.
Також дуже хочеться з часом показувати не лише популярні напрямки, а й менш хайпові країни та місця. Бо часто саме там є дуже багато справжнього, неочевидного й цікавого. Просто для цього потрібна більша аудиторія, яка буде готова йти з нами не тільки в "топові" країни, а й у менш очевидні подорожі.
"Шляхошукачі" – це не просто тревел-контент, а справді атмосферні та інформативні історії про подорожі, які захоплюють і дозволяють по-новому подивитися на світ. Важливо підтримувати такі проєкти переглядами та активністю, адже подібний український контент має розвиватися й займати гідне місце у медіапросторі.