ЗСУ вдалося контратакувати й звільнити населені пункти на Харківщині: огляд фронту від ISW

Відповідні аналітичні дані виклали фахівці Інституту вивчення війни (ISW) у щоденному звіті станом на 16 травня.

Які основні зміни на фронті?

Ситуація на основних напрямках фронту залишалася динамічною, однак загалом без підтверджених суттєвих змін лінії зіткнення. Бойові дії відзначалися інтенсивними штурмами, спробами інфільтрації та взаємними ударами по тиловій інфраструктурі.

На Сумському напрямку російські війська продовжували наступальні дії вздовж кордону з метою створення так званої "буферної зони". Повідомлялося про заявлені противником просування в районі кількох населених пунктів на північ і північний схід від Сум, однак ці заяви не були підтверджені.

Українські сили, зі свого боку, активно здійснювали контратакувальні дії, намагаючись стримувати тиск противника та не допустити закріплення росіян.

У Харківській області російські підрозділи продовжували спроби просування з боку кордону з Бєлгородською областю, декларуючи мету створення оборонного поясу та наближення до Харкова в межах артилерійської досяжності. Втім, підтверджених успіхів російських військ не зафіксовано.

Важливо! Українська сторона утримує позиції, а також повідомляється про локальні контратаки та звільнення окремих населених пунктів на північному сході області.

Зауважимо: військові 129-ї окремої важкої механізованої бригади інформували, що сили оборони повернули під контроль село Одрадне на Харківщині та прилеглі території.

На Куп'янському напрямку російські сили продовжували тактику малих штурмових груп та інфільтраційних дій, намагаючись проникати в українські позиції. Частина російських джерел заявляла про окремі просування, однак більшість цих даних не підтверджується.

Що відбувається на лінії зіткнення: дивіться карти ISW

На Лиманському та Боровському напрямках бойові дії тривали з обмеженою інтенсивністю, однак із поступовим накопиченням російських сил. Фіксувалися спроби посилення угруповань і перегрупування підрозділів для продовження наступальних дій, але суттєвих змін лінії фронту не відбулося.

До слова, детальніше про ситуацію в районі Лимана розповіла 24 Каналу заступниця начальника штабу батальйону безпілотних систем 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго Олена Розвадовська. За її словами, активне застосування українських дронів серйозно ускладнює дії противника і призводить до нестандартних випадків – зокрема,росіяни навіть залишали написи на дощечках із проханням, щоб дрони "не літали колами", бо їм важко від них тікати.

На південному напрямку (Запорізька область) російські війська продовжували спроби просування в районах Гуляйполя та Оріхова, зокрема із застосуванням як малих штурмових груп, так і обмежених механізованих атак. Попри це, лінія фронту залишалася відносно стабільною.

Українські сили утримують оборону та періодично завдають ударів по російських маршрутах постачання й скупченнях техніки.

На Херсонському напрямку бойова активність залишалася менш інтенсивною, переважно у вигляді взаємних обстрілів і ударів по позиціях та логістичних об'єктах.

Де на фронті наразі найгарячіше?

Найбільш активна фаза бойових дій зберігалася на Донеччині, зокрема в районах Слов'янська, Костянтинівки, Покровська та Мирнограда. Російські війська продовжували штурми, включно з інфільтраційними діями в міській забудові, а також намагалися використовувати природне маскування та щільну забудову для просування.

Костянтинівка – один із найгарячіших напрямків / Карта IWS

Попри високу інтенсивність боїв і заяви про окремі тактичні успіхи, підтверджених значних змін контролю територій не зафіксовано. Українські сили проводили контратаки та завдавали ударів по техніці, складах і логістичних маршрутах противника як на передовій, так і в тилу.

Загалом аналітики наголошують, що суттєвих змін у розташуванні сил сторін не відбулося. Здебільшого ситуація характеризується продовженням російських наступальних спроб на кількох напрямках одночасно, але без досягнення значних оперативних результатів, тоді як українські сили зберігають оборонні позиції та активно діють у глибині бойових порядків противника.

Що відомо про втрати ворога?

Станом на 16 травня 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 1 347 620 військових, зокрема 1 230 за останню добу, а також 11 937 танків (+2 за добу).

Окремо Сили безпілотних систем завдали ударів по низці російських військових об'єктів, знищивши, зокрема, літак-амфібію Бе-200 і вертоліт Ка-27 в Єйську.

Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес", Герой України Юрій Федоренко розповів 24 Каналу, що можливості українських дронових підрозділів суттєво зросли. Росії дедалі складніше протидіяти цим засобам, які завдають значної частини втрат живій силі та техніці противника, що створює для нього додаткові труднощі на фронті.