Як країни Заходу «перемалювали» кордони України — які регіони і кому дістались

Про що йдеться у матеріалі:

Після завершення Першої світової війни українські землі стали предметом міжнародних домовленостей між великими державами Європи. Долю територій вирішували у Парижі, Бресті та Ризі без реальної участі української сторони. Галичина, Закарпаття, Буковина та Холмщина поступово перейшли під контроль сусідніх держав. Про те, як саме формувалися кордони України після розпаду імперій, розповів засновник проєкту "Реальна історія" та продюсер 1+1 media Акім Галімов у відео на YouTube.

Главред з'ясував, як змінювались кордони України.

Коли проголошено незалежність УНР

За його словами, після більшовицького перевороту українська влада усвідомила необхідність створення незалежної держави. Центральна Рада прагнула отримати статус суб’єкта міжнародної політики та самостійно визначати майбутнє країни.

"У Києві розуміють, що ніяка федерація з більшовицькою Росією не допустима. Потрібно мати свою державу і бути суб'єктом міжнародного права. Тобто самим проводити міжнародні переговори і визначати долю своєї країни. 22 січня 1918 року Центральна Рада оголошує про незалежність Української Народної Республіки під бурхливі овації делегатів та тріумфальні крики натовпу на вулиці", - розповів Галімов.

Дивіться відео про те, як змінювались кордони України протягом тисячі років:

Які були офіційні кордони УНР

На початку 1918 року більшовицькі війська наступали на Київ, тому УНР шукала підтримки у Німеччини та Австро-Угорщини. Саме тоді розпочалися переговори у Брест-Литовську.

"У січні 1918 року в окупованому Німеччиною Брест-Литовську відбуваються переговори між представниками УНР, Німеччини та Австро-Угорщини. Перемовини складні і тривалі, втім Німеччина з Австро-Угорщиною критично зацікавлені у так званому хлібному мирі. В мирній угоді, підписаній 9 лютого 1918 року, Холмщину та Берестейщину передають до складу Української Народної Республіки", - зазначив він.

Попри підписані документи, реального контролю над цими територіями УНР так і не отримала. Холмщина залишалася під австрійською окупацією, а згодом її управління передали Польщі.

Які території входили до ЗУНР

Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 року була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка. До її складу українська влада включила значні етнічні території.

"Оголошена керівництвом ЗУНР територія охоплює всю українську етнічну територію Австро-Угорщини, включаючи Східну Галичину — це Львів, Тернопіль, Станіслав, нинішній Івано-Франківськ, а також Перемишль, Самбір і Коломию. Також до ЗУНР входить Північна Буковина із центром у Чернівцях і Закарпаття. Це заявлена територія охоплює 70 тисяч квадратних кілометрів", - пояснив він.

Однак уже наприкінці листопада 1918 року польські війська взяли під контроль Львів. Попри втрату територій, українська сторона намагалася закріпити свої претензії документально.

"Тоді у 1918 році ніхто не міг знати, як закінчиться збройне протистояння. Важливо було заявити про свої території і документально їх закріпити, тобто створити історичне підґрунтя для визнання у майбутньому території за своєю державою", - наголосив Галімов.

Чому Паризька мирна конференція не підтримала Україну

Галімов розповів, що у 1919 році українська делегація прибула до Парижа, щоб представити бачення майбутніх кордонів України. На карті були позначені території з українським населенням, зокрема Крим, Кубань, Холмщина та частини Білорусі.

"До Парижу українську делегацію не запрошували, однак представники УНР все одно приїжджають. І привозять свою карту. На цій мапі межі України охоплюють території, які на той момент населені етнічними українцями. Або такі, де українці становлять більшість. Тут, як бачите, український Крим, Кубань, частини Білорусі, а також Підляшшя та Холмщина, які нині належать Польщі", - розповів популяризатор історії.

Втім, європейські держави не підтримали українські вимоги.

"Українська делегація щиро сподівається, що у справедливому світі буде місце і для українського народу. Однак з'ясовується, що Європа не готова до незалежної України. Ніяких територіальних обґрунтувань від українців у Парижі і чути не хочуть", - розповів він.

Які українські землі отримали Польща, Румунія та Чехословаччина

Галімов вказує, що після Паризької мирної конференції українські території були розділені між кількома державами.

"Закріплюють за Польщею і території, населені українцями, як от Східну Галичину та Холмщину. Щоправда, з умовою — українські землі входять на правах автономії. Однак цю рекомендацію Паризької мирної конференції польська влада ігнорує", - пояснив фахівець.

Закарпаття відійшло до Чехословаччини.

"Чехословаччину Паризька мирна конференція визнала як нову державу у Європі та встановила її кордони. Крім, власне, земель Чехії і Словаччини, цій країні віддали і територію Підкарпатської Русі. Так тоді називалося українське Закарпаття", - розповів журналіст.

Румунія закріпила контроль над Буковиною та Бессарабією.

"Румунія законодавчо закріплює свою присутність у Північній Буковині та Південній Бессарабії. На ці території в 1918-му зайшло румунське військо під приводом захисту від більшовиків румунського населення. А наступного року румунський парламент своїм рішенням приєднав ці території до Румунського королівства", - зазначив він.

Ризький договір і остаточний поділ українських земель

У відео йдеться про те, що останньою спробою врятувати УНР став союз Симона Петлюри з Польщею. В обмін на військову допомогу українська сторона погодилася поступитися частиною західних територій.

"Польща визнає незалежність УНР, однак натомість отримує західноукраїнські землі — Галичину та частину Волині. Кордон встановлюють по річці Збруч. Ця угода викликає шалену критику серед українців, але дозволяє розпочати контрнаступ на Київ", - пояснив Галімов.

Після поразки армії УНР українські території остаточно розділили між Польщею та більшовицькою Росією.

"Після цього українські території ділять між собою Польща та російські більшовики, які захопили владу в Російській імперії. Це був час, коли російські окупанти робили вигляд, що захоплена совєтами Україна — це суб'єкт міжнародних відносин", - підсумував він.

Вам також може бути цікаво: