Небезпечний вірус Ебола: ВООЗ оголосила глобальну надзвичайну ситуацію

Історія Еболи почалася ще 1976 року, коли вірус вперше виявили біля річки Ебола на території нинішнього Конго. Відтоді хвороба періодично повертається, становлячи серйозну загрозу для здоров'я людей. Цей 17-й спалах у Демократичній Республіці Конго та Уганді почав розвиватися стрімко, викликаючи численні підозри та підтверджені випадки.

Ситуація в регіоні була вкрай нестабільна. Міністерство охорони здоров'я ДР Конго повідомило про 80 загиблих у східній провінції. Високий рівень позитивних результатів перших зразків та зростання кількості підозрюваних випадків свідчили, що наближається значно масштабніша епідемія. До того ж, активне переміщення населення та нестабільна безпекова ситуація у Східному Конго лише ускладнювали контроль над поширенням вірусу.

Несподівано вірус вийшов за межі основних осередків. У столиці Уганди Кампалі зафіксували два не пов’язані між собою лабораторно підтверджені випадки, один із яких завершився летально. Також у столиці ДР Конго Кіншасі підтверджено випадок у людини, яка повернулася з провінції Ітурі. Це стало тривожним сигналом про потенціал міжнародного поширення інфекції.

ВООЗ швидко відреагувала, оголосивши спалах надзвичайною ситуацією міжнародного значення, як повідомив Reuters. Хоча ситуація не відповідала критеріям пандемічного масштабу, ризик поширення на сусідні країни був надзвичайно високим. Організація закликала уряди ДРК та Уганди активувати національні центри екстрених операцій, посилити лабораторну діагностику та запровадити суворі протоколи інфекційного контролю.

Головна небезпека цього спалаху полягала в тому, що він був спричинений рідкісним штамом Бундібуджо, проти якого, на відміну від штаму Заїр, не існує затверджених вакцин чи специфічних лікарських препаратів. Рівень смертності від цього вірусу може сягати 50%, а серед померлих були навіть медичні працівники. Відчайдушна боротьба з невідомим ворогом змушувала лікарів покладатися лише на підтримувальну терапію.

На сьогодні, сусіднім державам рекомендовано терміново розгорнути мобільні бригади швидкого реагування та запровадити медичний скринінг у міжнародних аеропортах і на головних прикордонних пунктах пропуску. ВООЗ закликає не закривати кордони, аби уникнути нелегального перетину без належного контролю, що лише посилить ризик поширення. Для боротьби з цією загрозою, міжнародна організація також закликала негайно розпочати клінічні випробування експериментальних вакцин безпосередньо в зонах ураження.

Вірус Ебола передається через прямий контакт із біологічними рідинами інфікованих людей, зараженими матеріалами або тілами померлих. Симптоми включають лихоманку, сильну стомлюваність, головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, блювання та діарею. У важких випадках хвороба може призвести до кровотеч, поліорганної недостатності та смерті. Густі тропічні ліси ДР Конго є природним резервуаром для вірусу Ебола, що ускладнює повний контроль над його поширенням.

Попередній спалах Еболи в ДР Конго завершився лише кілька місяців тому, забравши життя 43 людей. Один із наймасштабніших спалахів у країні тривав у 2018–2020 роках і призвів до загибелі понад тисячі людей. Це підкреслює циклічність проблеми та постійну загрозу, яку становить вірус для регіону.

«Ситуацію суттєво ускладнює активне переміщення населення, нестабільна безпекова обстановка у Східному Конго та висока летальність інфекції, яка передається через прямий контакт із біологічними рідинами хворих», — йдеться у заяві ВООЗ.

ВООЗ повідомляє, що особи, які контактували з інфікованими або можуть бути інфікованими, не повинні подорожувати за кордон, окрім випадків медичної евакуації.

Перед обличчям цієї нової загрози, світове співтовариство повинно об'єднати зусилля, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу та розробити ефективні методи лікування і вакцини. Лише спільні дії та дотримання медичних рекомендацій дозволять контролювати Еболу та захистити людство від її руйнівних наслідків.