Підземелля у центрі Києва планують перетворити на паркінг-укриття: що відомо

У Києві розглядають можливість використання приміщень підземного ТЦ «Метроград» як паркінгу та укриття. За словами Костянтина Усова, заступника голови КМДА, колись це був гарний ТЦ, а зараз, на думку чиновника, він на 60% занедбаний і не має перспектив для розвитку. Більше того, за словами Усова, 75% площ ТЦ перебуває у власності росіян.

Заступник голови КМДА зазначає, що кияни вже не хочуть спускатися під землю ні за покупками, ні для того, щоб переходити вулиці під землею у центрі міста, лише у якості укриття.

КМДА: час відібрати «Метроград» у росіян

Костянтин Усов розповідає, що зараз столична влада шукає шляхи, аби дослідити, чи підлягає цей об’єкт суспільному викупу або ж націоналізації, бо 75% ТЦ «Метроград» належить росіянам.

«Також розглядається можливість щодо передачі ТЦ громаді Києва, щоб ми переробили його самостійно або спільно з інвесторами у підземний паркінг-укриття», — заявив Костянтин Усов.

Чиновник підкреслює, що це буде безпрецедентне рішення, оскільки такого в Україні ще ніхто не робив.

«Будемо замовляти архітектурне дослідження. І якщо нам архітектори підтвердять, що зможемо зробити туди заїзди та виїзди, димовідведення та певні інженерні рішення, які мають бути присутні у паркінгу, тоді поставимо це питання перед державою: а чому ми досі не забрали „Метроград“ у росіян?», — каже Усов.

Підземне місто від Бессарабського ринку — історія у чверть століття

Йдеться про ціле підземне містечко площею близько 17 тисяч квадратних метрів. ТЦ «Метроград» було відкрито у 2001 році, а до того вулиця від Хрещатика на Бессарабській площі до площі Українських Героїв (тоді Льва Толстого) була перерита велетенським котлованом.

Саме тоді розпочалася «мода» у Києві на будівництво підземних ТЦ — вони з’явилися біля станцій метро «Шулявська» та «Дружби народів» (тепер «Звіринецька»). А найбільші за площею — під Майданом Незалежності та «Метроград» на Бессарабській площі, навпроти ринку.

В ТЦ діють численні магазини одягу, косметики, сувенірів, взуття, кафе та супермаркет. Тут є велика пішохідна зона з численними входами та виходами з підземелля.

До речі, свого часу експерти зазначали, що будівництво підземного ТЦ перед Бессарабським ринком було помилкою тодішньої влади: мовляв, у 2000 році варто було будувати підземний тунель, який би розвантажив значну частину транспорту у центральній частині Києва, а замість тунелю збудували ТЦ.

Попит на паркування у центрі Києва дуже високий

Щодо ідеї перетворення ТЦ на паркінг, то, на думку експертів, попит на паркування в центрі столиці дуже високий і сьогодні він очевидно не покривається пропозицією.

«У центрі Києва зосереджено багато робочих місць і точок тяжіння для мешканців міста, тоді як громадський транспорт поки що не забезпечує достатньо зручної альтернативи для всіх поїздок. Через це багато людей змушені користуватися автомобілями. І як результат паркуються з порушеннями або залишають авто далеко від місця призначення. Тому будь-які нові місця для паркування в центрі майже гарантовано матимуть попит», — розповідає ТСН.ua Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.

Перетворення ТЦ на паркінг: що варто врахувати

Але, на думку експерта, ключове питання тут — економіка такого проєкту.

«Якщо створювати паркомісця вздовж вулиць, то собівартість їхнього утримання відносно невелика — фактично це утримання дорожньої інфраструктури та адміністрування паркування. Підземний паркінг — це зовсім інший рівень витрат: будівництво, вентиляція, безпека, електрика, обслуговування, амортизація», — підкреслює Беспалов.

Тому, за словами фахівця, все впирається у тариф.

«Якщо паркінг у „Метрограді“ зможе працювати за ринковими тарифами, які: покриватимуть усі витрати, приноситимуть місту дохід, і при цьому залишатимуться прийнятними для водіїв, то це може бути цілком нормальним інвестиційним проєктом. Але якщо економіка не складеться і для окупності доведеться встановлювати умовні 100-200 грн за годину, виникає питання: чи буде такий паркінг конкурентним і чи справді ним користуватимуться? Бо тоді багато водіїв просто обиратимуть дешевше вуличне паркування», — зазначає Дмитро Беспалов.

Ще одне «ярмо» на міський бюджет?

А найгірший сценарій — якщо різницю між реальною собівартістю та тарифом почнуть покривати коштом міського бюджету. Тобто фактично всі кияни дотуватимуть автомобілекористування, яке і так у місті надзвичайно високе.

«На мою думку, це неефективно й несправедливо. Тому спочатку треба чесно визначити модель: або це комерційний проєкт, який сам себе окуповує, або це приховане бюджетне дотування автомобілів у центрі міста. Якщо це перший варіант — нехай простір працює, приносить користь, податки та дохід місту. Теоретично прибуток від такого об’єкта навіть можна було б спрямовувати на розвиток громадського транспорту», — каже експерт.

Паркінг після економічного обґрунтування

Разом з тим Дмитро Беспалов побоюється, що експлуатація настільки складної підземної споруди може виявитися занадто дорогою, щоб окупатися лише коштом паркування без бюджетних дотацій.

«І тут є ризик повторення історії з іншими комунальними паркінгами, які так і не стали прибутковими та фактично фінансуються коштом платників податків. Як, наприклад, паркінг біля Київського зоопарку. Тому я б дуже обережно ставився до ідеї комунального паркінгу без прозорого економічного обґрунтування. Приватний — будь ласка, але зі справедливим оподаткуванням», — підсумовує експерт.

Якими будуть подальші дії мерії щодо ТЦ «Метроград», після заяв заступника голови КМДА, наразі невідомо. ТСН.ua поцікавився подальшими планами міста з цього питання і надіслав відповідний запит. У разі отримання відповіді, ми її опублікуємо.