Таємницю корабля-привида "Марія Целеста" розгадано: що сталося з екіпажем 150 років тому

5 грудня 1872 року команда британського корабля "Деї Грація" виявила за кількасот кілометрів від Азорських островів в Атлантичному океані американський вітрильний корабель "Марія Целеста", який дрейфував за кількасот кілометрів від Азорських островів в Атлантичному океані. Усі 10 осіб на борту, капітан Бенджамін Бріггс, його сім'я та екіпаж, безслідно зникли. При цьому вантаж залишився в трюмі, а сам корабель був неушкоджений. Таємниця того, що трапилося з кораблем-привидом і його екіпажем, не дає спокою вченим уже багато десятиліть. Існували теорії, згідно з якими на корабель напали пірати, спалах невідомої хвороби вбив екіпаж або ж людей забрали інопланетяни. Тепер же вчені вважають, що у них є розгадка цієї таємниці і причиною загибелі екіпажу міг стати вибух парів спирту.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Торговий вітрильний корабель "Марія Целеста" вирушив із вантажем, який складався з 1700 бочок спирту, якщо точніше етанолу (етиловий спирт) із Нью-Йорка, США до Генуї, Італія. Але до місця призначення судно так і не прибуло. Під час огляду корабля понад 150 років тому було виявлено, що 9 бочок були порожніми. Ймовірно, спирт зміг просочитися назовні і перетворився на пару в замкнутому просторі. Річ у тім, що, як засвідчили записи в суднових журналах, корабель "Марія Целеста" потрапив у шторм, і команда щільно закрила люки, які ведуть у трюм.

Температура спалаху етанолу становить 13 градусів Цельсія. Температура спалаху — це найнижча температура леткої речовини, за якої вона виділяє достатньо парів, щоб утворити з повітрям займисту суміш.

За словами вчених, коли корабель "Марія Целеста" залишив холодні води поблизу США і увійшов у набагато тепліші води Атлантичного океану ближче до Європи, температура повітря мала підвищитися, а кількість парів спирту збільшиться. Тобто пари етанолу, найімовірніше, нагрілися вище за температуру спалаху. Достатньо було однієї іскри, щоб стався вибух. Ця теорія раніше відкидалася, адже на кораблі не було виявлено слідів опіків дерев'яних бочок або ж конструкції судна. Але вчені з Манчестерського університету, які зайнялися розгадкою таємниці вітрильника "Марія Целеста", кажуть, що відсутність слідів опіків не виключає вибуху.

Автори дослідження вважають, що іскра, можливо, від тліючого вугіллячка, курильної люльки або тертя металу, могла спричинити швидкий вибух етанолу в трюмі. Для того, щоб це довести дослідники використали зменшену модель корабля і показали, що вибух етанолу міг не залишити жодних слідів.

Спочатку вчені розпорошили холодний етанол у трюм моделі, підтримуючи температуру довкілля на рівні, аналогічному тому, який був під час руху корабля в холодних водах. Електричний дріт викликав іскру в трюмі, але вибуху не сталося. Температура не дозволила етанолу виробити достатню кількість пари.

Потім учені відтворили теплішу температуру біля Азорських островів: вони нагріли етанол і модель корабля. Цього разу іскра спалахнула, і потужний вибух пронісся по моделі, перш ніж він швидко зник. При цьому люки трюму відкрилися, а палуба корабля деформувалася. При цьому жодних ознак загоряння або обвуглювання дерев'яної моделі корабля виявлено не було.

Вчені вважають, що іскра запалила пари етанолу в трюмі корабля "Марія Целеста", унаслідок чого на кілька секунд виникла куля синього вогню з температурою приблизно 2000 градусів Цельсія. Це призвело до швидкого вибуху, але жодних слідів вогню не залишилося.

Дослідники вважають, що вибух був усе ж таки сильним, щоб змусити екіпаж у паніці покинути корабель "Марія Целеста". Можливо, капітан наказав усім сісти в рятувальну шлюпку, побоюючись нових вибухів, або люди в паніці стрибнули за борт. Учені вважають, що всі вони загинули.

Інші новини науки

Існує кілька теорій того, що сталося з кораблем "Марія Целеста" і чому там не виявили людей.

Загадку Антарктиди вирішено: Земля рухається крізь гігантську міжзоряну хмару. Сонячна система зараз перебуває на краю величезної космічної хмари. Виявилося, що зоряний пил із цієї хмари накопичився в снігу Антарктиди.

Під час написання матеріалу використано джерела: IFLscience.